Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

2-а-107/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – Покотілової О.Г.

при секретарі – Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС сержанта ОСОБА_2 про визнання дій службової особи незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 107545 від 04.01.2010року, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС сержанта ОСОБА_2 про визнання дій службової особи незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 107545 від 04.01.2010року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 13.01.2010р. відповідачем відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 129564 та винесено постанову серії ВЕ № 107545 в справі про адміністративне правопорушення, в якій відповідач зазначив, що 04.01.2010р. о 13год. 15хв. він (позивач) керував автомобілем ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, при виїзді з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що вказана постанова винесена передчасно з порушенням норм діючого законодавства, оскільки порушення Правил дорожнього руху України він не допускав, а саме дійсно 04.01.2010р. о 13год. 15хв. він (позивач) керував автомобілем ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Первомайську Миколаївської області по вул. Громова в напрямку вул. Київської. Він під’їхав до перехрестя вул. Громова та вул. Підгороднянське шосе, та побачив, що з права від нього до перехрестя наближається автомобіль АУДІ, який рухався по вул. Підгороднянське шосе зі швидкістю 5км/год, так як на цій ділянці дороги великі ями та вибоїни. Відстань від перехрестя до автомобіля АУДІ була не менше ніж 30м, і він (позивач), знаходячись на другорядній дорозі, урахував дорожню обстановку, відстань та швидкість транспортних засобів, та упевнившись, що він (позивач) не становить небезпеку зазначеному автомобілю, продовжив рух прямо, переїхавши перехрестя. Автомобіль АУДІ рухався з дуже повільною швидкістю, а він (позивач), враховуючи відстань, яка була безпечна, виїхавши на перехрестя ніякої небезпеки для інших учасників руху не створював.

Згідно з поясненнями позивача, все це він пояснив інспектору ДПС, але він не зважаючи на його ґрунтовні пояснення, склав відносно нього (позивача) протокол про адміністративне правопорушення та виніс вищевказану постанову про накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Оскільки він (позивач) вважає, що не допускав жодного порушення ПДР, а пояснення свідків, які б підтвердили факт порушення ПДР; показання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису - відсутні, тому звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив скасувати постанову серії ВЕ № 107545 від 04.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідач інспектор ДПС Первомайської роти ДПС сержант ОСОБА_2 в судове засідання вдруге не з’явився, заперечень по суті позову не надав, хоча про час день та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать судові повідомлення та поштові повідомлення про одержання судових повісток про виклик в судове засідання, які знаходяться в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оцінивши в сукупності досліджені докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно копії постанови серії ВЕ № 107545 від 04.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення, 04.01.2010року інспектором ДПС Первомайської роти ДПС сержантом ОСОБА_2 винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої 04.01.2010р. о 13год. 15хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, при виїзді з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні позивач стверджував, що даного порушення Правил дорожнього руху України не допускав, так як дійсно 04.01.2010р. о 13год. 15хв. він керував автомобілем ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Первомайську Миколаївської області по вул. Громова в напрямку вул. Київської. Він під’їхав до перехрестя вул. Громова та вул. Підгороднянське шосе, та побачив, що з права від нього до перехрестя наближається автомобіль АУДІ, який рухався по вул. Підгороднянське шосе зі швидкістю 5км/год, так як на цій ділянці дороги великі ями та вибоїни. Відстань від перехрестя до автомобіля АУДІ була не менше ніж 30м, і позивач, знаходячись на другорядній дорозі, урахував дорожню обстановку, відстань та швидкість транспортних засобів, та упевнившись, що він не становить небезпеку зазначеному автомобілю, продовжив рух прямо, переїхавши перехрестя. Автомобіль АУДІ рухався з дуже повільною швидкістю, а позивач, враховуючи відстань, яка була безпечна, виїхавши на перехрестя ніякої небезпеки для інших учасників руху не створював.

Відповідачем жодних тверджень позивача належними засобами доказування не спростовано. Також суд позбавлений можливості дослідити будь-які інші докази у справі, передбачені ст. 251 КУпАП, оскільки відповідачем вони не надані.

В силу ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте відповідачем належними засобами доказування доводи позивача не спростовані.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідачем не надані докази, які б підтверджували правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, то суд приходить до висновку, що права позивача порушенні, які підлягають судовому захисту, тобто суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ВЕ № 107545 від 04.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а адміністративну справу – закрити за відсутності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВЕ № 107545 від 04.01.2010року в справі про адміністративне правопорушення, складену 04.01.2010 року інспектором ДПС Первомайської роти ДПС сержантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: