справа №2-78/2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2009 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд,Черкаської області
в складі:головуючої судді Гончаренко Т.В.
при секретарі Дрига А.В.
з участю:позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
представника органу опіки і піклування Звенигородської
міської ради Баковської О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те,що згідно договору про припинення права на аліменти для дітей у зв”язку з передачею права власності на частину житлового будинку від 01.03.2007 року ,де зазначено,що відповідач передає у спільну часткову власність малолітніх дітей Завальнюка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд,яка знаходиться в АДРЕСА_1,а вона прийняла цю частину будинку для малолітніх дітей та зобов”язується самостійно їх утримувати,даний договір посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедратою Н.М. і зареєстровано в реєстрі №778,але відповідач не звільняє житловий будинок та продовжує проживати в ньому.Останнім часом з відповідачем у неї склались вкрай негативні відносини з причини неправильної поведінки відповідача,який не пускає її з дітьми до спірного жилого будинку ображає її в присутності дітей, у зв'язку з чим вона вимушена була звертатись за допомогою до дільничого інспектора Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області та тимчасово проживати у своєї матері разом з дітьми.Відповідач не оплачує взагалі комунальні послуги,але в будинку проживає.кошти отримані від тимчасових заробітків витрачає на алкогольні напої. Враховуючи вищенаведене просила суд зобов'язати ОСОБА_2не чинити їй перешкоди в користуванні спірним жилим приміщенням, шляхом виселення його зі спірного жилого будинку та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала з тих же підстав та просила суд зобов'язати відповідача не чинити їй та дітям перешкоди в користуванні спірним жилим приміщенням, шляхом виселення відповідача зі спірного жилого будинку з причини того, що він систематично порушують правила співжиття, чим робить неможливим для неї та дітей проживання із ним в одному будинку та відповідно порушує її права володіння та користування своїм майном.Також просить суд стягнути з відповідача на її користь судові витрати ,а саме за надання юридичної допомоги 800 грн. та 7 грн.50 коп. за ІТЗ розгляду справи судом,а всього 807 грн.50 коп.
- 2 -
Представник позивачки ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги позивачки та просить суд їх задоволити в повному об”ємі.
В судовому засіданні відповідач позов не визнав посилаючись на те, що з позивачкою у нього дійсно склались вкрай неприязні стосунки, але він не перешкоджає їй в користуванні спірним жилим приміщенням, не ображає її, а твердження позивачки про те, що він застосовує до неї силу, не відповідають дійсності.Проживає у спірному будинковолодінні через те,що він не бажає проживати разом із своєю матір”ю,а більше йому немає де проживати,а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник органу опіки і піклування Звенигородської міської ради Баковська О.П. даний позов підтримує та просить суд його задоволити в повному об”ємі ,оскільки його задоволення буде відповідати інтересам дітей,так як вони являються власниками Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд,яка знаходиться в АДРЕСА_1.Умови,які були створені відповідачем для проживання дітей у спірному будинку вважаються недопустимими,оскільки поведінка відповідача негативно впливає на виховання дітей та їх психічний стан.
Вислухавши сторони,представника органу опіки і піклування Звенигородської міської ради,вивчивши матеріали справи,суд вважає,що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 ЖК України. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).
Судом встановлено, що згідно договору від 01.03.2007 року про припинення права на аліменти для дітей у зв”язку з передачею прав власності на частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 позивачка зобов”язана самостійно утримувати дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до досягнення ними повноліття та використовувати частину житлового будинку для проживання разом із дітьми,даний
- 3 -
договір посвідчений приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального окргу Бедратою Н.М. і зареєстрований в реєстрі №778 ,зазначений договір не скасований та не відмінений і має законну силу,що сторонами не оспорюється.
Згідно копії технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1,де вказано,що власниками даного будинковолодіння являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і їм належить по ј частині житлового будинку,інвентаризаційна справа №4771.
Шлюб між сторонами розірваний,що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-СР №НОМЕР_1 від 25.12.2006 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області,актовий запис №163.
Між сторонами склались неприязні стосунки, у зв'язку з чим позивачка разом із дітьми вимушена тимчасово проживати у своєї матері та звертатись за допомогою до Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області та за її заявами 15.12.2008 року, 23.01.2009 року та 14.03.2009 року дільничним інспектором виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, що також підтверджується копіями постанов,які маються в матеріалах справи.
Відповідно акту депутата Звенигородської міської ради Кисіль В.О. від 06.04.2009 року ,де вказано,що ОСОБА_2. дійсно проживає в АДРЕСА_1,а ОСОБА_1 разом із дітьми проживає у у своїх батьків за адресою АДРЕСА_2,підпис депутата Звенигородської міської ради ззасвідчений секретарем міської ради Золотко М.В. та скріплений мокрою гербовою печаткою Звенигородської міської ради.
За таких обставин, вбачається, що між позивачкою та відповідачем шлюб розрваний та склались неприязні стосунки, що відповідно до їх пояснень унеможливлює їх проживання в одному жилому будинку,відповідач являється колишнім чоловіком позивачки і зареєстрований за адресою спірного житлового будинку і не бажає виписатись з даного спірного будинку та на думку позивачки порушує її права на користування спірним житловим будинком та негативно впливає на виховання дітей та їх психічний та душевний стан.
Суд вважає,що відповідача необхідно виселити з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання йому іншого житлового приміщення,оскільки його незаконне вселення в житловий будинок,який на з 01.03.2007 року йому не належить,його самоправним заняттям,а тому вона позбавлена можливості користуватися житлом,вимушена проживати з неповнолітніми дітьми у своєї матері,оскільки сумісне проживання з відповідачем не можливе із-за його негативної та агресивної поведінки,яка пов”язана із вживанням алкогольних напоїв.
З зазначеного вбачається порушення конституційного права позивачки на користування власністю дітей.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають судові витрати у розмірі 807 грн.50 коп. із яких 7 грн.50 коп. витрати за ІТЗ розгляду справи у суді та 800 грн. за надану юридичну допомогу.
Згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки позивачка була звільнена від сплати державного мита, його слід стягнути з відповідача в сумі 51 грн. на користь Держави.
На підставі ст. ст. 116, 157 ЖК України, ст. ст. 380,381,386, 391 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі
- 4 -
питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»; керуючись ст. ст. 10, 11, 59,60,61,79, 81,88, 212 - 215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
позов ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 807 грн.50 коп. із них: 7.50 грн.(сім гривень 50 коп.) витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом та 800 грн.
(вісімсот гривень) за надання юридичної допомоги.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 51 грн (п”ятдесят одна гривня)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.У разі подання апеляційної скарги,рішення,якщо воно не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи Черкаським апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд,копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до апеляційного суду Черкаської області.
Суддя