ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2007 р. | № 16/195-О-05 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Снабсудосервіс”, м. Херсон (далі - ТОВ “Снабсудосервіс”)
на рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2006 та
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006
зі справи № 16/195-О-06
за позовом ТОВ “Снабсудосервіс”
до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон (далі - територіальне відділення АМК)
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача – не з’яв.,
відповідача –Соловйова К.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про визнання недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 31.01.2006 № 3/п-1 у справі № 46/1-05 (далі - оспорюване рішення).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2006 (суддя Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006 (колегія суддів у складі: Антонік С.Г. –головуючий, судді Яценко О.М. і Мойсеєнко Т.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи Законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист економічної конкуренції” та Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р, виходили з відсутності підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “Снабсудосервіс” просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати, а позовні вимоги задовольнити, визнавши оспорюване рішення недійсним. Скаргу мотивовано невідповідністю зазначених судових рішень фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства України, в тому числі статті 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, статтям 37, 218 Господарського кодексу України, статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення АМК заперечує проти доводів касаційної скарги, зазначаючи про їх необґрунтованість, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- у зв’язку з проведенням територіальним відділенням АМК розслідування за дорученням Антимонопольного комітету України від 07.07.2005 № 4-01/3184 щодо економічної концентрації у вигляді придбання контрольного пакету акцій та майна відкритого акціонерного товариства “Завод “Прибій” (далі - ВАТ “Завод “Прибій”) назване відділення направило ТОВ “Снабсудосервіс” запит про надання інформації від 26.08.2005 № 397-25/1;
- у здійсненні зазначеного розслідування досліджувалися, зокрема, питання щодо додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при придбанні контрольного пакету акцій та купівлі-продажу майна ВАТ “Завод “Прибій”; відповідний запит було направлено ТОВ “Снабсудосервіс”, оскільки фізична особа, яка придбала контрольний пакет акцій ВАТ “Завод “Прибій”, є одним із засновників ТОВ “Снабсудосервіс”;
- згідно із запитом територіальне відділення АМК просило ТОВ “Снабсудосервіс” до 08.09.2005 надати інформацію та документи: копії установчих документів названого товариства (з додатками, змінами та доповненнями до них), копію свідоцтва про державну реєстрацію, відомості про склад керівних органів, відомості про стан контролю ТОВ “Снабсудосервіс” у розумінні статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, відомості щодо певних економічних показників;
- ТОВ “Снабсудосервіс” 08.09.2005 надіслало територіальному відділенню АМК листа-відповідь, згідно з яким надало певні документи та відомості; водночас назване товариство пропонувало територіальному відділенню АМК “звернутися та одержати повну копію установчих документів у реєстраційній палаті Херсонської міської Ради”, оскільки ці документи “знаходилися на затвердженні дислокації об’єктів підприємства в місцевих органах влади”;
- на підтвердження зазначеної обставини ТОВ “Снабсудосервіс” надало довідку виконавчого комітету Комсомольської районної ради м. Херсона від 29.12.2005 № 11-156-15, згідно з якою оригінал статуту названого товариства знаходився у виконавчому комітеті з 26.06.2005 по 02.09.2005 “на погодженні дислокації підприємства у зв’язку із змінами, внесеними до статуту”; згідно з довідкою виконавчого комітету Суворовської районної ради м. Херсона від 30.12.2005 № 672/о оригінали установчих документів ТОВ “Снабсудосервіс” знаходилися у названому виконкомі для тих же цілей з 30.11.2005 по 06.12.2005;
- зазначені докази свідчать про те, що на “час запиту” (з 02.09.2005 по 08.09.2005) оригінали статутних документів ТОВ “Снабсудосервіс” знаходилися в останнього;
- згідно з оспорюваним рішенням дії ТОВ “Снабсудосервіс”, які полягали у наданні інформації в неповному обсязі на запит територіального відділення АМК у встановлений в запиті строк, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, та відповідно до частини п’ятої статті 52 названого Закону на це товариство накладено штраф у сумі 5 100 грн.;
- копію оспорюваного рішення надіслано ТОВ “Снабсудосервіс” з супровідним листом від 02.02.2006 № 3-16/ж.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”).
Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічний за змістом припис містить підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.
Статтею 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов’язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;
- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 221 названого Закону суб’єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов’язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Пункт 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначає неподання інформації, зокрема, територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою такого відділення строки як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 13 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. А відповідно до частини п’ятої цієї ж статті якщо доходу (виручки) немає або не надано розміру доходу (виручки) згаданий штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З урахуванням наведених законодавчих приписів та встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи названі судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначеного висновку та не можуть бути взяті до уваги з урахуванням такого. Скаржник посилається на відсутність у нього на час отримання запиту територіального відділення АМК витребуваних останнім установчих документів, оскільки вони знаходилися у виконавчих комітетах районних у м. Херсоні рад.
Твердження скаржника про те, що попередніми судовими інстанціями нібито не дано оцінки зазначеним фактам, спростовується змістом оскаржуваних судових рішень. Так, з останніх вбачається, що:
- установчі документи ТОВ “Снабсудосервіс” знаходилися у виконавчому комітеті Комсомольської районної ради м. Херсона з 26.06.2005 по 02.09.2005, а у виконавчому комітеті Суворовської районної ради м. Херсона –з 30.11.2005 по 06.12.2005, тоді як копії цих документів витребувалися територіальним відділенням АМК зі строком подання до 08.09.2005, у зв’язку з чим апеляційним господарським судом слушно зазначено, що у “позивача був строк з 02.09.2005 року по 08.09.2005 року для надання копій документів”;
- територіальним відділенням АМК витребувалися у ТОВ “Снабсудосервіс” не оригінали, а копії установчих документів. Відтак назване товариство, навіть в разі відсутності у нього цих оригіналів, не було, за правильним висновком попередніх судових інстанцій, позбавлено права й можливості одержати їх у місці знаходження на час, необхідний для зняття копій, та надати останні згідно з запитом у встановлений ним строк;
- у листі ТОВ “Снабсудосервіс”, надісланому у відповідь на запит територіального відділення АМК, не зазначено підстав відмови у наданні витребуваних копій документів, а лише пропонувалося запитати та одержати їх в реєстраційній палаті при Херсонській міській раді.
Таким чином, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права та ґрунтуються на встановлених з достатньою повнотою обставинах, що входять до предмету доказування у справі, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2006 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 21.12.2006 зі справи № 16/195-О-06 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Снабсудосервіс” –без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов