Справа №2-0-39/2009 року

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                                

            14 травня 2009 року                                                            м.Звенигородка

      Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді                                  Гончаренко Т.В.

при секретарі                                        Дрига А.В.

         заявниці                                        ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородка цивільну справу провадження в якій відкрито за заявою фізичної особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлена особа: Рижанівська сільська рада, Звенигородського району, Черкаської області  про встановлення факту родинних відносин та належності правовстановлюючих документів,

                                                         в с т а н о в и в:

    Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять встановити факт, що вони є рідними дітьми покійного ОСОБА_3 та встановити факт належності йому свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 21 липня 1988 року, виданого на ОСОБА_3 відповідно до якого жилий будинок АДРЕСА_1 йому належить на праві приватної власності, посилаючись на те, що після смерті батька відкрилась спадщина за заповітом і в зв”язку з цим вони звернулися в Звенигородську державну нотаріальну контору з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, але в задоволенні їх заяви було відмовлено в зв”язку з тим, що при перевірці документів було встановлено, що заповіт оформляв ОСОБА_3, а свідоцтво на право власності видане на ОСОБА_3. Вважають, що помилка в імені була допущена при видачі дублікату свідоцтва про народження та при видачі нового паспорта громадянина України, оскільки свідоцтво про народження батька було зігнуте на імені і ім”я там неможливо було прочитати. А так як в селі батька називали ОСОБА_3, хоч фактично по документам він був ОСОБА_3, то при видачі свідоцтва про народження та паспорта громадянина України вказали ім”я ОСОБА_3. Факт родинних стосунків між ними та батьком можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проживають в АДРЕСА_2.

   Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, заявниця надала суду довіреність на підставі якої заявник уповноважує її діяти від його імені.

   Представник зацікавленої особи в судове засідання не з”явився, надав суду заяву про розгляд справи без їхньої участі. Не заперечує проти встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила те, що заявницю вона знає давно. Батька заявників знала, оскільки працювала разом з ним, його дружина ОСОБА_6 зверталась до нього ОСОБА_3, а старші люди – ОСОБА_3, хоч його ім”я було ОСОБА_3.

      Свідок ОСОБА_5 підтвердила той факт, що дійсно дружина ОСОБА_3. казала на нього ОСОБА_3, інші люди звертались ОСОБА_3.

    Судом встановлено, що –

     заявникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно встановити факт родинних стосунків з їх батьком ОСОБА_3 в зв”язку з тим, що свідоцтво про право власності на будинок видане на ім”я ОСОБА_3, а в заповіті, складеному в листопаді 1995 року виконавчим комітетом Рижанівської сільської ради, Звенигородського району на користь заявників вказано ім”я „ОСОБА_3” і вони не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від батька.

      ОСОБА_3 помер 23 жовтня 1996 року. Псля його смерті відкрилась спадщина, яка складається з будинковолодіння АДРЕСА_1.

     Єдиними спадкоємцями відповідно до заповіту є діти покійного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В даний час заявники звернулися в Звенигородську державну нотаріальну контору з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від батька, але в задоволенні заяви їм було відмовлено в зв”язку з тим, що заповіт оформляв ОСОБА_3, а свідоцтво про право власності видане на ім”я ОСОБА_3.

      Згідно свідоцтв про народження І-СР №НОМЕР_1 від 02.10.1973 року ОСОБА_1, РЭ №584931 від 09 січня 1950 року ОСОБА_2 в графі „батько” вказано ОСОБА_3.

       Згідно свідоцтва про смерть виданого виконавчим комітетом Рижанівської сільської ради 24.10.1996 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 73 років в АДРЕСА_3 (а.с.7). В повторному свідоцтві про його народження від 15.01.1979 року ІІ-СР №258343 вказано „ОСОБА_3”.

        Згідно військового квитка, виданого Звенигородським районним військовим комісаріатом 02.10.1963 року ім”я ОСОБА_3 – ОСОБА_3 (а.с.11).    

    Суд вислухавши пояснення заявниці, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, а саме – слід встановити факт, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та був жителем АДРЕСА_2 є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та встановити факт належності йому свідоцтва про право власності на житловий будинок. Даний факт підтверджується крім пояснень заявниці, показами свідків, а також свідоцтвами про народження заявників, де вони по-батькові вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2; довідкою, виданою Рижанівською сільською радою від 15.04.2009 року №222, відповідно до якої ОСОБА_3 та ОСОБА_3 одна і та ж особа. Даний факт також підтверджується випискою по погосподарських книгах за 1996-2000 роки виданою Рижанівською сільською радою від 27.04.2009 року, з якої вбачається, що батько заявників був зареєстрований як ОСОБА_3.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,61,208-209,212-215,234,256-259 ЦПК України, суд-

                                                       в и р і ш и в:

    заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

     Встановити факт, що батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки та жительки АДРЕСА_2, Черкаської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уроженця АДРЕСА_4 є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 73 років місце реєстрації смерті АДРЕСА_2, Черкаської області.

      Встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок від 21 липня 1988 року виданого на ОСОБА_3, відповідно якого жилий будинок АДРЕСА_1 йому належить на праві приватної власності.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до апеляційного суду Черкаської області.

             Суддя                                                                        Т.В.Гончаренко