Справа № 22ц-4455 Головуючий в 1 інстанції: Олексієнко М.Ю.
Категорія : 52 Доповідач : Павлишин О.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого – Павлишина О.Ф.,
суддів – Федоришина А.В., Шандри М.М.,
при секретарі Панчуку І.С.,
з участю ОСОБА_1, його представників – ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників Національного академічного українського драматичного театру імені ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного академічного українського драматичного театру імені ОСОБА_4 про визнання незаконими рішення атестаційної комісії від 11 липня 2008 року, наказу №89 від 5 серпня 2008 року „Про результати атестації”, рішення атестаційної комісії від 14 липня 2009 року та наказу „Про результати атестації” №71 від 17 липня 2009 року в частині приведення наказу №71 від 17 липня 2009 року „Про результати атестації” стосовно відповідності ОСОБА_1 займаній посаді, про поновлення на роботі на посаді артиста драми 2-ої категорії Національного академічного українського драматичного театру імені ОСОБА_4 і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення оскаржив позивач ОСОБА_1 В апеляційній скарзі стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що в його атестаційному листі за 2008 рік не вказано рекомендацій комісії та мотивів визнання актора таким, що відповідає займаній посаді. Зазначає, що його атестаційний лист і характеристика не зберігались в особовій справі. Вважає, що атестації в 2008 та 2009 році проводились з порушенням Положення про проведення атестації художнього та артистичного персоналу театрів, затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України № 31 від 03 травня 2007 року. Посилається, що його звіт не заслуховувався. Зазначає, що члени атестаційної комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 брали участь в голосуванні, але з результатами атестації ознайомлювались після завершення роботи атестаційної комісії. Вказує, що бюлетень ОСОБА_9 фактично визнавався недійсним, однак в результатах голосування такий недійсним не зазначений. На думку апелянта, мало місце упереджене ставлення до нього та наперед сплановане звільнення. Вважає, що атестаційна комісія не вправі була проводити засідання в зв”язку з відсутністю атестаційного листа. Посилається, що атестація в 2009 році була позачерговою та безпідставною. Вважає, що судом не взято до уваги те, що рівень його кваліфікації відповідав займаній посаді, з часу попередньої атестації він підвищив свій професійний рівень. При цьому посилається на те, що зіграв головну роль у виставі „Сто тисяч”, і про професійні якості вказали свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 Також зазначає, що обов”язок по забезпеченню зайнятості артиста відповідно до колективного договору покладено на адміністрацію. Вказує, що жодних актів, доповідних записок про порушення ним трудової дисципліни не було. Вважає, що перед звільненням йому пропонувались посади, які не відповідають його кваліфікації, що безпідставним є посилання суду на рішення профкому від 23.04.2010 року, оскільки звільнення мало місце в 2009 році. Зазначає, що суд залишив поза увагою висновки щодо законності проведення атестації і звільнення Львівського Національного університету ім.Ів.Франка та Львівського Державного університету внутрішніх справ. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким задоволити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, його представників – ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представників Національного академічного українського драматичного театру імені ОСОБА_4 – ОСОБА_5, ОСОБА_6 про заперечення вимог скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Суд встановив такі обставини.
Атестаційною комісією 11 липня 2008 року вирішено, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік. (т.1, а.с.9-10)
Наказом генерального директора театру за № 89 від 05 серпня 2008 року за результатами проведеної 11 липня 2008 року атестації художнього та артистичного персоналу театру вирішено вважати, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді за умови усунення зазначених недоліків і виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік. (т.1, а.с.34)
Протоколом засідання атестаційної комісії за № 26 від 14 липня 2009 року стверджується, що вісім з одинадцяти членів атестаційної комісії оцінили ОСОБА_1 як такого, що не відповідає займаній посаді. (т.1, а.с.11-12)
Відповідно до атестаційного листа ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за результатом атестації, проведеної 14 липня 2009 року. Останній відмовився підписати атестаційний лист, про що складено акт. (т.1, а.с.13)
Наказом генерального директора театру за № 71 від 17 липня 2009 року за результатами проведеної 14 липня 2009 року атестації художнього та артистичного персоналу Національного академічного українського драматичного театру імені ОСОБА_4 ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді. (т.1, а.с.15)
15 вересня 2009 року ОСОБА_1 згідно з вимогами ч.2 ст.40 КЗпП України запропоновано вакантні посади головного інженера та гардеробника. Останній цього ж дня ознайомився із цими пропозиціями. (т.1, а.с.44)
17 вересня 2009 року ОСОБА_1 відмовився від переведення на запропоновані посади. (т.1, а.с.45)
Наказом № 128-к від 08 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звільнено з посади артиста драми 2-ої категорії у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації за п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України. (т.1, а.с.49)
Протоколом засідання профкому первинної профспілкової організації працівників Національного академічного українського драматичного театру ім.М.Заньковецької за №7 від 23 квітня 2010 року стверджується, що члени профкому одноголосно дали згоду на звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за п.2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із виявленням невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи. (т.2, а.с.19-21)
Згідно з ч.5 ст. 20 Закону України "Про театри і театральну справу" професійні творчі працівники зобов'язані проходити обов'язкову атестацію художнього та артистичного персоналу театру, під час якої цінюється творчий рівень, професійні якості, можливість подальшого використання працівника до перспективних та поточних планів роботи театру.
Відповідно до п.4.3 Положення про проведення атестації художнього та артистичного персоналу театрів, затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України № 31 від 03 травня 2007 року (далі – Положення), працівник театру, який підлягає атестації, на засіданні атестаційної комісії у присутності керівника творчого цеху звітує згідно з посадовою інструкцією. У разі необхідності атестаційна комісія має ознайомлюватись з творчим доробком за звітний період шляхом перегляду вистав, репетицій тощо.
Згідно з п. 4.6 Положення атестаційна комісія на підставі всіх даних, за наявності не менше 2/3 її членів таємним або відкритим голосуванням дає оцінку про відповідність чи невідповідність працівника займаній посаді.
Відповідно до п. 5.3 Положення, якщо за результатами атестації працівника театру визнано таким, що не відповідає займаній посаді, керівник театру має право протягом двох місяців переглянути категорію цього працівника театру та розмір його посадового окладу або перевести працівника театру за його згодою на іншу роботу, що відповідає його кваліфікації. У разі незгоди працівника театру з переведенням на іншу роботу або неможливості його переведення, трудовий договір (контракт) з ним може бути розірвано відповідно до законодавства України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовано виходив з того, що відсутні будь-які порушення керівництвом театру під час проведення атестації та у процедурі звільнення позивача з роботи.
Висновок суду грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Суд взяв до уваги витяг зі стенограми засідання атестаційної комісії від 14 липня 2009 року щодо зауважень зазначених в його атестаційному листі за 2008 рік, а саме: бути уважним на репетиціях, намагатися проявити себе у житті колективу, подавати заявки на ролі; члени комісії висловили думку про те, що він може запізнитись на виставу, бути присутнім на виставі фізично, але не духовно, розмовляти під час репетиції по мобільному телефону, залишити таку без дозволу, не даючи звіту своїм діям, подав заяву на роль ОСОБА_14 у виставі "Сто тисяч" Карпенка-Карого (т.1, а.с.223-227) та правильно визнав безпідставним покликання позивача, що члени атестаційної комісії проявили свою упередженість до нього, не бажаючи заслухати його звіту та переглянути вистави і репетиції, у яких він брав участь, оскільки, виходячи зі змісту вищезгаданої норми Положення, це не є їх обов”язком і зазначені дії вчиняються у разі необхідності.
Покликання позивача на необґрунтованість пропозиції керівництва театру щодо переведення його на посади, які не відповідають його спеціальності, в суді першої інстанції не знайшли підтвердження. Матеріали справи свідчать, що позивачеві пропонувались вакантні посади. Доказів про наявність інших посад в судовому засіданні не здобуто.
Також судом першої інстанції дано вірну оцінку покликанню позивача на надані ним висновки експертиз і підставно визнано, що такі не можуть служити підставою до задоволення позовних вимог останнього. Колегія суддів приймає до уваги і те, що вказані висновки містять доктринальне тлумачення законів, яке не є загальнообов”язковим.
За таких обставин, суд, з"ясувавши обставини спору, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну оцінку, та прийшов до обгрунтованого висновку про те , що ОСОБА_1 звільнений відповідно до вимог КЗпП України, і ухвалив рішення про відмову в позові , що відповідає вимогам закону.
Твердження апеляційної скарги про упереджене ставлення не приймається до уваги, оскільки в скарзі не наведено доказів щодо наявності такого факту та його зв"язку з застосуванням дисциплінарного стягнення.
Доводи апеляційної скарги про неповноважність атестаційної комісії в зв”язку з входженням в комісію працівників театру, які підлягали атестації, є безпідставними, оскільки розділом третім Положення не передбачено визнання неповноважною комісії в зв”язку з цією обставиною, а встановлено лише те, що атестація таких працівників передує атестації інших працівників і член атестаційної комісії, який атестується, не бере участі в голосуванні.
Посилання апелянта на недійсність бюлетеню для голосування ОСОБА_9 не може прийматись до уваги, оскільки на засіданні атестаційної комісії проводилось таємне голосування, за результатами голосування недійсність бюлетеню не встановлена, як і не підтверджується недійсність бюлетеню ОСОБА_9 висновком експертного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису за №2284 від 05.07.2010 року, поданого апелянтом, згідно з яким встановлено таку оцінку діяльності: вісім голосів – не відповідає займаній посаді, один – відповідає, два – через рік, що узгоджується з кількістю членів атестаційної комісії – 11 членів. (т.2, а.с.78-79)
Оскільки відповідно до п.4.6 Положення атестаційна комісія може дати оцінку, що працівник відповідає займаній посаді за умови усунення зазначених недоліків і виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік, атестаційною комісією 11 липня 2008 року вирішено, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік, ОСОБА_1 з атестаційним листом ознайомився 11.07.2008 року і заперечень не подав, безпідставним визнається твердження в апеляційній скарзі про те, що атестація 14.07.2009 року була позачерговою.
Відповідно до п.1.2 Положення головною метою атестації є визначення відповідності кваліфікації працівника театру, що належить до художнього та артистичного персоналу театру (далі – працівник театру), займаній посаді. Під час атестації оцінюється творчий рівень, професійні якості та можливість використання працівника театру відповідно до перспективних планів роботи театру, а також результативність його роботи. Твердження в апеляційній скарзі про професійні якості та відповідність кваліфікації з посиланням на покази свідків і дані характеристик не містить інших обставин, що підлягають оцінці згідно з вимогами п.1.2 Положення, а відтак визнається колегією суддів таким, що не спростовує висновків атестаційної комісії.
Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів” від 6 листопада 1992 року №9 встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження в справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови розглядає спір по суті. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення.
Встановивши, що профком подання адміністрації про звільнення ОСОБА_1 фактично не розглядав, суд підставно звернувся до профспілкової організації театру щодо згоди або відмови у дачі згоди на звільнення. Звернення суду профспілковою організацією розглянуто 23.04.2010 року, а тому, оскільки профспілкова організація дала згоду на звільнення, посилання апелянта на отримання такої після звільнення не має правового значення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність рішення , такі не грунтуються на обставинах справи і спростовуються вищенаведеним .
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307 , ст.ст.308 , 313, 315 ЦПК України , колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 29 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий :
Судді :