Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

                                                                                                                                                                                       справа №2-1164/09

м. Балаклія                                                                                                 26 травня 2009 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого -   судді Стригуненко В.М.,

при  секретарі Паточка А.М.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати кредитний договір №1107, укладений 25 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філії – Балаклійське відділення №2845 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1; стягнути заборгованість в сумі 3685 гривень 63 копійки, а також судові витрати в сумі 301 гривня.

В судове засідання представник позивача надав письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання також надав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі, просив справу розглянути без його участі, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 25 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філії – Балаклійське відділення №2845 ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1107, предметом якого стало надання відповідачеві грошових коштів в сумі 7950,00 гривень строком на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше 24 жовтня 2009 року. Відповідно до умов укладеного договору ВАТ «Ощадбанк» перерахував на кредитний рахунок відповідача – 7950,00 гривень.

Умовами договору між сторонами було передбачено, що строк дії договору закінчується 24 жовтня 2009 року. За користуванням кредитом позичальник повинен оплачувати відсотки на основі процентної ставки в розмірі 23% річних, які нараховуються щомісячно на фактично отриману позичальником суму кредиту, починаючи з дати видачі кредиту і до закінчення терміну його дії, а саме: до 24 жовтня 2009 року.

Внаслідок порушення договірних зобов’язань у відповідача виникла заборгованість по простроченим відсоткам, яка на даний час становить 3685 гривень 63 копійки.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язується повернути  позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування  грошової суми, що позичалася, на його банківський  рахунок.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

П.1 ч.1 ст.611 ЦК України розірвання договору передбачено правовим наслідком порушення зобов’язання.

Оскільки відповідач порушив умови договору, позивач має право ініціювати розірвання договору.

Згідно п.8.1 Договору він є чинним з дня його підписання та до повного виконання сторонами взятих на себе зобов‘язань за цим договором.

Оцінюючи викладене, суд визнає позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України» обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано письмових заперечень проти позову і доказів, які підтверджували незаконність вимог позивача або їх необґрунтованість.

Тому визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-11, 60, 88, 130, 174, 208-223 ЦПК України,

ст.ст.526, 527, 611, 653, 1049, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

1.   Позов задовольнити повністю.

2.   Розірвати кредитний договір №1107, що був укладений 25 жовтня 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Балаклійського відділення №2845 ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1.

3.   Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 3685 (три тисячі шістсот вісімдесят п’ять) гривень 63 копійки заборгованості, 301 гривню судових витрат, а всього стягнути 3985  (три тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять) гривень 63 копійки.

4.   З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися починаючи з 29.05.2009 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий                                                                                                 Стригуненко В.М.