РІШЕННЯ №2 -26/2007 p.
Іменем України
02 лютого 2007 р. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської
області в складі:
головуючого - судді Керімова Р.В.
при секретарі Музика Т.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрациту справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та
сплату відсотків за прострочення грошового зобов'язання, -
УСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів борг за договором позики в сумі 38 885 грн., відсотки за прострочення грошового зобов'язання в сумі 1166,55 грн., а також понесені судові та інші витрати в загальній сумі 529 грн..
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач послався на те, що 28.05.2005 року він позичив відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 гроші в сумі 8 600 доларів США, які відповідачі зобов'язувалися повернути не пізніше, ніж 28.05.2006 року. Частину боргу у сумі 900 доларів США відповідачі повернули впродовж червня-серпня 2005 року, проте, залишок боргу у сумі 7 700 доларів США у зазначений строк не повернув. Одержання відповідачами зазначеної суми підтверджується їх розпискою.
Позивач, посилаючись на те, що відповідачі не повертають йому залишок боргу у розмірі 7 700 доларів США, що за курсом НБУ складає 38 885 грн., просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в гривнях та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1166,55 грн..
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, пояснили, що дійсно заборгували позивачеві зазначену у позовній заяві суму, проте вказану суму грошей у позивача ОСОБА_1 не позичали, але розписку про борг написали власноруч, при цьому не змогли пояснити, з яких саме підстав написали розписку, у теперішній час не можуть віддати всю суму боргу позивачеві, але згодні поступово виплачувати вказаний борг.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно зі ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді зовсім не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами було укладено договір позики на суму 8 600 доларів США, що підтверджено наданою відповідачами позивачеві розпискою, в якій вони визнають наявність боргу, відповідачі власноруч написали розписку про отримання ними від позивача грошей у сумі 8 600 доларів США, та зобов'язувались повернути їх не пізніше, ніж 28.05.2006 року. Зазначена розписка підписана відповідачами.
Відповідно до ст. 545 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо боржник видав кредитору в посвідчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути цей документ, а при неможливості повернення зазначити про це у розписці, що ним видається. Наявність боргового документа у боржника посвідчує припинення зобов'язання, поки не доведено інше.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України та ст. 1051 ЦК України позичальники - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не довели у судовому засіданні факт неодержання ними грошей від позикодавця - позивача ОСОБА_1.
Доводи позивача про наявність між сторонами боргових зобов'язань підтверджуються матеріалами справи, зокрема, розпискою, наданою відповідачами (а.с. 7).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують факт надання ними даної розписки.
Згідно довідці адвоката ОСОБА_4 від 28.09.2006 року, ОСОБА_1 сплачено 80 грн. за складання позовної заяви ( л.д. 8).
Відповідно до квитанції НОМЕР_1 ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 434 грн. (а.с.1)
Відповідно до квитанції без номеру від 26.09.2006 року ОСОБА_1 сплачено 15 грн. за одержання довідки про курс валют (а.с.6).
Зважаючи на те, що наявність боргових зобов'язань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердилася, з урахуванням повернення відповідачами частини боргу у розмірі 900 доларів США, на підставі ст. 533 ЦК України з відповідачей підлягає стягненню сума, еквівалентна 7 700 доларам США, що відповідно до встановленого Національним банком України курсу становить 38 885 грн..
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання з 28.05.2006 p., тобто на 123 дні.
Наведений позивачем розрахунок розміру сплати трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 1166,55 грн. наведений невірно.
Враховуючи вищенаведене, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь залишку боргу у розмірі 38 885 грн., три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 393,11 грн., виходячи з розрахунку (38885:100 х 3:365) х 123 = 393,11 грн., судових витрат у сумі 434 грн., витрат, пов'язаних із складанням позовної заяви в сумі 80 грн., та пов'язаних з розглядом справи в сумі 15 грн., а всього на загальну суму 39807,11 грн..
Відповідно до ст.526, ст.530, ст.1049 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, що відповідачами не було виконано, тому на підставі ст.543 ЦК України зазначена сума, а саме, 39807,11 грн. підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 533, 545, 625, 1047, 1048, 1049, 1051 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 38 885 грн., три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 393,11 грн., а також понесені позивачем судові витрати в сумі 434 грн., витрати,
пов'язані із складанням позовної заяви в сумі 80 грн., та витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 15 грн., а всього 39 807,11 грн., тобто по 19 903,56 грн. з кожного.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом, подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: Р.В. Керімов