Справа № 2-84/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

14 листопада 2011 року ТОВ «Житловий Альянс»звернулося в суд з позовом до відповідачів про розірвання договору та стягнення коштів.

Просить суд ухвалити рішення яким:

-          розірвати договір № 011530 від 28 лютого 2007 року, укладений між ТОВ «Житловий Альянс»та ОСОБА_1;

-          стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором № 011530 від 28 лютого 2007 року суму боргу в розмірі 21426 гривень 65 копійок, штраф в розмірі 14511 гривень 10 копійок, а всього 35937 гривень 75 копійок;

-          стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати в справі та 16 гривень витрат на сплату банківських послуг за перерахунок судового збору та витрат на ІТЗ.

Свої вимоги мотивує тим, що 28 лютого 2007 року між ТОВ «Житловий Альянс»та ОСОБА_1 був укладений Договір № 011530, а також підписані Додаток № 1 від 28 лютого 2007 року, Додаток № 2 від 28 лютого 2007 року та Додаток № 3 від 18 березня 2008 року.

Предметом договору є послуги, спрямовані на придбання Товару, який позивач надає ОСОБА_1

Відповідно до умов Основного договору позивач зобов’язаний здійснити оплату Товару на користь ОСОБА_1 або надати відповідну суму в позику для придбання Товару самим відповідачем.

Сторони приступили до виконання своїх зобов’язань, передбачених договорами. ОСОБА_1 сплатила реєстраційний платіж та один повний платіж, а товариство сформувало групу учасників системи «Альянс», включило до неї ОСОБА_1, провело перший та наступні розподіли фонду групи, до якої була включений відповідач. За результатами розподілу фонду групи ОСОБА_1 було надано право на придбання Товару.

На виконання умов Основного договору товариство надало ОСОБА_1 позику в розмірі 100000 гривень для придбання нею будь якого Товару на власний розсуд, що підтверджується договором позики укладеним між товариством та ОСОБА_1 у місті Києві 18 березня 2008 року.

Станом на 18 березня 2008 року заборгованість відповідача складала 72555 гривень 50 копійок, зазначена заборгованість була погоджена між позивачем та відповідачем і зафіксована в Додатку № 3 від 18 березня 2008 року до Договору № 011530. Додаток № 3 підписаний ОСОБА_1 та товариством.

Відповідно до Договору позики (п. 4.4 ст. 4) відповідач зобов’язана суму позики повертати рівними частинами щомісяця. Розмір та строки сплати платежів обумовлені Основним договором. На сьогоднішній день ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті суми позики –8 місячних платежів.

Однією з умов Договору № 011530 (п. 9.2. ст. 9 Додатку № 2) є те, що у разі несплати своєчасно двох повних платежів позивач має право вимагати дострокової та негайної сплати всіх повних платежів, що залишилося сплатити згідно умов Договору № 011530 від 28 лютого 2007 року на момент подачі позову.

Згідно з розрахунком платежів ОСОБА_1 на час пред’явлення позову має заборгованість 21426 гривень 65 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Виходячи з вимог ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Невиконанням свого обов’язку відповідач порушила цивільні права товариства, захист яких, відповідно до ст. 16 ЦК України здійснюється у встановленому порядку судом, зокрема шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі. А отже, грошова сума у розмірі 21426 шість гривень 65 копійок підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

При укладанні Основного договору сторони передбачили розмір штрафних санкцій за несплату щомісячних повних платежів. Так, зокрема, в п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Договору № 011530 від 28 лютого 2007 року зазначено, що у разі несвоєчасної сплати двох повних платежів позивач має право вимагати дострокового та негайного погашення заборгованості шляхом сплати всіх повних платежів та сплати штрафу в розмірі 20 % від суми боргового зобов’язання, зафіксованого в Додатку № 3 до Договору № 011530 (72 555,50 гривень х 20% = 14511,10 гривень)

Отже, розмір штрафу становить 14511 гривень 10 копійок.

18 березня 2008 року між Позивачем з однієї сторони та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з іншої сторони був укладений Договір поруки.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Також ч. 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Договору поруки, поручителі зобов’язуються відповідати перед Кредитором в повному обсязі за виконання Боржником зобов’язань, що виникають з Договору № 011530. В разі невиконання боржником зобов’язань за Договором № 011530, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з п. 2.5. ст. 2 Договору поруки поручителі відповідають перед кредитором в тому ж обсязі, як і боржник, у тому числі відповідають за відшкодування збитків, а також за сплату неустойки, що передбачені Договором № 011530 або законодавством. Цей договір поруки посвідчений у нотаріальному порядку та зареєстровано в реєстрі за № 9790.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. У ст. 610 ЦК України вказано визначення порушення зобов’язання, а саме: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Крім того, ст. 907 ЦК визначає, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала. Підтримала письмові заперечення, що містяться в матеріалах справи (а.с. 72-75, 127-130).

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував частково. Зазначив, що вимога про розірвання договору може бути задоволена. Підтримав письмові заперечення (а.с. 85-89). Пояснив суду, що на виконання умов п.п. 3.1 1. п. 3.1. ст. 3 Договору, згідно Додатку № 1 до Договору, після підписання Договору ОСОБА_1 сплатила на користь позивача реєстраційний платіж, в розмірі 7200 гривень (в т.ч. ПДВ) та адміністративний платіж, в розмірі 7200 гривень (в т.ч. ПДВ). Цей факт визнає позивач, вказуючи на нього в своєму позові.

Крім цього, доданими позивачем до матеріалів справи доказами, а також поясненнями позивача, викладеними в його позові, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 належним чином виконувала умови Договору в частині сплати щомісячно: місячного чистого платежу в розмірі 1111 гривень 11 копійок та адміністративні витрати в розмірі 340 гривень.

Наведене підтверджує той факт, що відповідач належним чином приступила до виконання умов Договору та виконувала їх до моменту подачі позивачем цього позову.

У свою чергу позивач неналежно (частково) виконав взяті на себе зобов’язання за умовами Договору та додатків до нього, зокрема Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Договору позивач зобов’язався надати послуги, спрямовані на придбання Товару, зазначеного в додатку № 1 до Договору, на умовах діяльності Системи «Альянс», в тому числі: здійснити оплату Товару на користь учасника системи чи надати відповідну суму в позику для придбання Товару самим учасником системи. Згідно Додатку № 1 до Договору, товаром є нерухомість, а ціна товару складає 200000 гривень.

Отже, виходячи з системного аналізу положень Договору та Додатку № 1 до нього, позивач взяв на себе зобов’язання надати відповідачу послуги спрямовані на придбання Товару (нерухомості) за ціною у розмірі 200000 гривень, або ж надати відповідну суму в позику (для придбання Товару), тобто суму в розмірі 200000 гривень.

Проте, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу через один рік, тобто 18 березня 2008 року в позику лише 100000 гривень, про що і сам зазначає в своєму позові. Тобто, позивач неналежним чином виконав взяті на себе за Договором зобов’язання, оскільки надав у позику лише частину суми, яку зобов’язався надати, чим порушив умови договору.

Згідно з п. 2.3. Договору позики, сума позики за даним Договором становить 100000 гривень. Відповідно до п. 6.1. Договору позики, строк дії вказаного договору до 15 квітня 2012 року, про що також зазначено у п. 2.1. додатку № 3 до Договору.

Станом на дату розгляду зазначеної справи ОСОБА_1 було здійснено оплату та повернуто позивачу (позичальнику), на виконання умов Договору позики, грошові кошти в розмірі 99313 гривень 25 копійок, що підтверджується квитанціями про сплату коштів.

Крім цього, факт сплати грошових коштів у розмірі 97862 гривні 14 копійок на виконання умов Договору позики, встановлений рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2011 року по справі № 6719, розглянутої за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року в справі за позовом ТОВ «Житловий Альянс»до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення збитків.

Предметом розгляду цієї справи були аналогічні позовні вимоги, а також аналогічні обґрунтування позовних вимог, змістом яких було порушення виконання умов Договору, додатків до нього та Договору позики. При цьому, Апеляційний суд міста Києва скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення від 31 травня 2011 року, яким у задоволенні позову було відмовлено, виходив з того (тобто судом було встановлено), що ОСОБА_1, сплатила повну суму, а пропущений платіж сплатила в подальшому.

Представник ОСОБА_3 вважає, що пояснення позивача стосовно порушення ОСОБА_1 умов Договору позики та обґрунтування щодо розміру заборгованості є безпідставними та спростовуються рішенням суду апеляційної інстанції, яке має преюдиційне значення в зазначеній справі.

Розмір заборгованості ОСОБА_1, перед позивачем становить 100000 гривень –99653 гривень 25 копійок = 346 гривень 75 копійок.

Крім того, згідно з п. 9.2. додатку № 2 до Договору відповідальність ОСОБА_1, як учасника системи, наступає у випадку коли він отримав Товар.

Проте позивачем було надано відповідачу лише 100000 гривень. Тобто, фактично відповідач не отримав від позивача весь Товар.

Оскільки Відповідач не отримав Товар, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції передбачені п. 9.2. додатку № 2 до Договору.

Разом з цим, позивачем не доведено, що станом на дату подачі позову відповідач заборгувала йому 8 місячних платежів по сплаті суми позики.

Позивачем порушено умови основного договору та додатку № 1 до нього, оскільки позивач не мав права приймати реєстраційний та адміністративний платежі у вказаних у додатку № 1 розмірах, оскільки ним було надано в позику лише 100000 гривень замість 200000 гривень.

Вважає, що ОСОБА_1 було здійснено переплату грошових коштів в розмірі 15980 гривень, з яких: 7990 гривень адміністративних витрат, 3600 гривень реєстраційного платежу, 3600 гривень адміністративний платіж, що повинні бути зараховані в рахунок погашення боргу за договором позики, або ж відшкодовані відповідачу позивачем як збитки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не звився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Позивач просить задовольнити позов, посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушила п. 9.2. ст. 9 Додатку № 2 Договору № 011530, яким передбачено, що у разі несплати своєчасно двох повних платежів, позивач має право вимагати дострокової та негайної сплати всіх повних платежів, що залишилося сплатити на момент подачі позову.

Крім того, при укладенні основного Договору сторони передбачили розмір штрафних санкцій за несплату щомісячних повних платежів.

Так, зокрема, в п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Договору № 011530 від 27 лютого 2007 року зазначено, що у разі несвоєчасної сплати двох повних платежів, позивач має право вимагати дострокового та негайного погашення заборгованості шляхом сплати всіх повних платежів та сплати штрафу в розмірі 20 % від суми боргового зобов’язання, зафіксованого в Додатку № 3 до Договору № 011530.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Доводи представника позивача про те, що відповідачами порушене право позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1 Договору № 011530 від 28 лютого 2007 року, укладеного та підписано сторонами, предметом Договору є надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання Товару, зазначеного в Додатку № 1 до даного Договору, через систему діяльності «Альянс», організовану Фірмою.

Згідно зі ст. 2 Фірма зобов’язується надати послуги, спрямовані на придбання Товару, зазначеного в Додатку №1 до даного Договору, на умовах діяльності системи «Альянс», в тому числі:

а) сформувати групу учасників системи;

б) організовувати та проводи розподіли Фонду групи щодо надання учаснику системи права на купівлю Товару;

в) здійснити оплату Товару на користь учасника системи чи надати відповідну суму в позику для придбання Товару самим учасником системи.

Згідно Додатку № 1 до Договору № 011530 ОСОБА_1 повинна сплатити реєстраційний платіж в сумі 7200 гривень плюс ПДВ, адміністративний платіж в сумі 7200 гривень плюс ПДВ, щомісячні адміністративні витрати в сумі 340 гривень та місячний чистий платіж в сумі 1111 гривень 11 копійок.

У силу п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Договору № 011530, на який посилається позивач, як на підставу своїх вимог про задоволення позову «по відношенню до учасника системи, який отримав Товар та:

б) не вніс двомісячних повних платежів, фірма вимагатиме дострокової та негайної сплати усіх повних платежів та сплати штрафу в розмірі 20 % від суми боргового зобов’язання, зафіксованого в Додатку № 3 Договору».

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, закон передбачає розірвання договору на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, або у випадках, встановлених договором або законом.

Позивач просить розірвати договір, посилаючись на порушення ОСОБА_1 умов п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Договору № 011530, тобто, посилається на порушення умов, встановлених цим договором.

Відповідно до фактичних обставин, встановлених судом, ОСОБА_1 не отримала Товар, як те передбачено умовами Договору, а відповідно і не може нести відповідальності за п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Договору № 011530, який передбачає наслідки порушення умов договору по відношенню до учасника системи, який отримав Товар та не вніс двомісячних повних платежів.

Судом встановлено і позивач не спростовує ці обставини, що 18 березня 2008 року сторони уклали Договір позики № 1040 (а.с. 14).

За умовами цього договору позикодавець у порядку та на умовах, визначених даним Договором, зобов’язується надати позичальнику безпроцентну цільову позику, а останній зобов’язується прийняти позику, використати її за цільовим призначенням і повернути названу позику позикодавцеві у визначений договором строк (а.с. 14, п. 1 Предмет договору).

Позичальник зобов’язується повернути позикодавцю позику в розмірі 100000 гривень до 15 липня 2011 року (а.с. 14 п. 3 Строк позики).

Крім того, п. 6 (Строк дії договору) визначено, що даний договір є дійсним до моменту повернення позики, але не більше ніж до 15 квітня 2012 року (а.с. 14).

Щодо стягнення заборгованості за даним договором позики, то позивачем такі вимоги не заявлялися, а в силу ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на наведе, в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись статтями 16, 509, 530, 541, 543, 610, 611, 629, 651, 903, 907 ЦК України, статтями, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс».

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: