Апеляційний суд Чернівецької області

м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «16» лютого 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Дембіцької О.О.

суддів Підгорної С.П., Петлюка В.І.

при секретарі Волощуку О.В.

за участю прокурора Сілічевої А.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 грудня 2009 року, –

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючий у ВАТ «Озон» на посаді слюсаря-сантехніка, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, -

засуджений за ст. 121 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишено утримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислено з 10.12.2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМСВ України виграти за проведення експертизи в сумі 515.57 грн.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку, ОСОБА_3 05 грудня 2008 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час телефонної розмови з ОСОБА_2 вчинив з останнім словесний конфлікт, у результаті якого за пропозицією потерпілого домовились про зустріч на території ЛШМД № 1 розташованої по вул. Фастівській, 2 в м. Чернівці, для з'ясування особистих стосунків.

Справа № 11-49/2010р. Головуючий у І інстанції:Попов Г.Г.

Категорія: ст.121 ч.1 КК України Доповідач: Дембіцька О.О.

ОСОБА_3М.з метою заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень взяв із собою ніж.

У подальшому 06 грудня 2008 року, біля 01.30 год. неподалік травмпункту по вул. Фастівській, 2 в м. Чернівці засуджений ОСОБА_3 при зустрічі із ОСОБА_2, знаючи, що у останнього при собі наявний пістолет та бажаючи випередити потерпілого, наніс останньому один удар кулаком в обличчя, від якого ОСОБА_2 нахилився в праву сторону. ОСОБА_3 ножем, який він для умисного спричинення тілесних ушкоджень заздалегідь заготовив і приніс із собою на місце конфлікту, наніс один удар потерпілому ОСОБА_2 в ліву половину грудної клітки, від якого останній впав на землю. ОСОБА_3, продовжуючи злочинні дії, підняв камінь, який знайшов на землі поруч з місцем конфлікту та кинув у шию ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину зник.

Внаслідок зазначених вище умисних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 32 екс від 06.01.2009 року спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

На вказаний вирок потерпілий ОСОБА_2 подав апеляцію із проханням його скасувати через м'якість призначеного покарання. Вважає, що суд безпідставно застосував вимоги ст.69 КК України при призначенні ОСОБА_3 покарання, оскільки не врахував, що засуджений умисно скоїв злочин проти особи, за який передбачене покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, знаходився у стані алкогольного сп’яніння, на досудовому слідстві вину визнав тільки після проведення очної ставки з потерпілим, матеріальні і моральні збитки не відшкодував.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, засудженого ОСОБА_3 та його захисника про необхідність апеляцію відхилити, перевіривши матеріали справи та обговоривши їх доводи, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України за обставин, викладених у вироку суду, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами і не оспорюється апелянтом.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України як тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом’якшують і обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які посилається апелянт.

Зокрема обставинами, які пом’якшують покарання, суд визнав те, що ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, в скоєному розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні трьох малолітніх дітей, у потерпілого будь-які претензії до засудженого відсутні. Також суд врахував, що ОСОБА_3 вважається раніше не судимим, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.

Крім того, суд врахував, що ініціатором злочину був потерпілий, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння та мав при собі пістолет.

Судова колегія вважає безпідставним посилання апелянта на те, що районний суд не зважив при призначенні покарання на наявність у потерпілого претензій морального та матеріального характеру до ОСОБА_3, оскільки цивільний позов ОСОБА_2 не заявлявся ні під час досудового слідства, ні у судовому засіданні.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, зокрема із протоколу судового засідання (а.с.226), потерпілий під час судових дебатів погодився з думкою прокурора про можливість призначення підсудному покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, колегія судців вважає, що районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.121 ч.1 КК України.

Оскільки призначене судом покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, судова колегія не вбачає підстав для задоволення поданої потерпілим апеляції.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 14 грудня 2009 року щодо ОСОБА_3 – без змін.

Головуючий О.О.Дембіцька

Судді С.П.Підгорна

ОСОБА_4