№ 2-а-160/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.
при секретарі Теліціній О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області (третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області) про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004-2008 р.р., -
В С Т А Н О В И В
02 березня 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2004 – 2008 р.р.
В обґрунтування позову вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але відповідач проводив виплати в сумі 26 грн. 70 коп. за 2004 роки, та в сумі по 100 грн. за 2005-2008 роки. Не сплачуючи суми на оздоровлення, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, як передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач порушив його права. Тому просить визнати дії відповідача по недоплаті щорічних сум на оздоровлення неправомірними і стягнути з відповідача недоплачену суму на оздоровлення за період 2004- 2008 роки включно в розмірі 8793 грн. 30 коп.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився з поважних причин, позовні вимоги підтримав в повному обсязі у письмовій заяві на ім’я суду та просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився з поважних причин, вимоги позивача не визнав і в судове засідання надав письмові заперечення згідно яких, позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду щодо вимог про стягнення заборгованості за 2004-2008 роки, що є підставою для відмови у задоволенні позову. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в залежності від розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836, з 01.08.1996 року розмір такої виплати становить 26 грн. 70 коп. З набуттям чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, розмір такої виплати становить 100 грн. для учасників ліквідації наслідків аварії 2-ї категорії. Вони сплачували позивачу передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 виплати, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету.
Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином.
З’ясувавши вищенаведену позицію сторін, дослідивши докази, які є в справі, судом встановлено наступне:
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії (а.с. 4), що також не заперечується сторонами.
Згідно довідки відповідача, позивачу сплачувалася щорічна грошова допомога на оздоровлення:
- за 2004 рік в розмірі 26 грн. 70 коп. (30.03.2005 року);
- за 2005 рік в розмірі 100 грн. 00 коп. (15.11.2005 року);
- за 2007 рік в розмірі 100 грн. 00 коп. (19.04.2007 року);
- за 2008 рік в розмірі 100 грн. 00 коп. (20.05.2008 року),
всього загальна сума сплаченої допомоги на оздоровлення за вказані роки складає 326 грн. 70 коп. (а.с. 3,15).
Частиною 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Згідно частини 7 статті 48 Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідач сплачував позивачу передбачену частиною 4 статті 48 Закону щорічну допомогу на оздоровлення, але у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2004 рік, та постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за 2005-2008 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ОСОБА_2 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_2 та законами України.
При виплаті позивачеві щорічних сум на оздоровлення, передбачених ст. 48 Закону, відповідачем не були враховані вказані положення ОСОБА_2 України, та вимоги ст. 48 Закону, відповідно до яких сплаті за виниклих правовідносин підлягала щорічна допомога у розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати й будь-який інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення Законом не встановлювався.
Відповідно до Закону України від 20.12.2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Відповідно ст. 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_2 - є нормами прямої дії.
Частиною 2 статті 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (справи «Проніна проти України», «Кечко проти України»).
Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз’яснено постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування ОСОБА_2 України при здійснені правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як ОСОБА_2 України так і закону.
Відповідно ст. 16 ОСОБА_2 України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Відповідно ст. 22 ОСОБА_2 України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України. Суд вирішує справи на підставі ОСОБА_2 та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені ОСОБА_2 та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта ОСОБА_2 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Зі змісту вимог вищенаведених законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2004-2005, 2007-2008 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України до липня 2005 року будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2004-2005, 2007-2008 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України № 836 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Законом України „Про Державний бюджет на 2004 рік" встановлено мінімальну
заробітну плату в розмірі: з 01.01.2004 року по 01.09.2004 року - 205 грн. на місяць, з 01.09.2004 року - 237 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений: з 01.01.2005 року - 262 грн. на місяць, з 01.04.2005 року - 290 грн. на місяць, з 01.07.2005 року - 310 грн. на місяць, з 01.09.2005 року - 332 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440 грн. на місяць, з 01.10.2007 року - 460 грн. на місяць.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі: з 1 січня 2008 року - 515 гривень, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що на користь ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області підлягає стягненню недоплачена сума щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 та 2008 роки, яка (з урахуванням отриманих позивачем коштів на оздоровлення протягом 2004-2005 та 2007-2008 років, та розміру мінімальної заробітної плати на час виплати таких коштів) складає:
за 2004 рік 998,30 грн.: (205 грн. (розмір мінімальної заробітної плати встановлений на момент виплати ) х 5 – 26,70 грн. (сума вже отриманої допомоги);
за 2005 рік 1560 грн.: (332 грн. (розмір мінімальної заробітної плати встановлений на момент виплати ) х 5 – 100 грн. (сума вже отриманої допомоги);
за 2007 рік 2000 грн.: (420 грн. (розмір мінімальної заробітної плати встановлений на момент виплати ) х 5 – 100 грн. (сума вже отриманої допомоги);
за 2008 рік 2525 грн.: (525 грн. (розмір мінімальної заробітної плати встановлений на момент виплати ) х 5 – 100 грн. (сума вже отриманої допомоги),
а всього у розмірі 7083 грн. 30 коп.
Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 - 2005 та 2007-2008 роки необхідно визнати неправомірними.
Суд вважає, що в позовних вимогах ОСОБА_1 в стягненні з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області на його користь недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік необхідно відмовити з наступних підстав. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, тому за 2006 рік у суду не має правових підстав стягнути недоплачену суму.
Суд вважає, що до даних правовідносин не має підстав застосовувати строк позовної давності, тому що вони витікають з вимог про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, на які, згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області (третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області) задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 та 2008 роки.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2004-2005, 2007-2008 роки в розмірі 7083 (сім тисяч вісімдесят три) гривні 30 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені 15 квітня 2009 року, в повному обсязі постанова буде виготовлена 20 квітня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя