АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22-ц-12926/2011 Головуючий

1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової'І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретарі - Нестерцовій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23.05.2009 року в результаті ДТП вона одержала тяжкі тілесні ушкодження, визнана інвалідом 2 групи загального захворювання. Вироком суду ОСОБА_4 був визнаний винним в скоєнні дорож­ньо-транспортної події.

Діями відповідача їй були спричинені моральні страждання. В зв'язку з одержанням тяжких ушкоджень вона по теперішній час знаходиться на лікуванні, стала інвалідом 2 групи у віці 18 років, позбавлена можливості вести свій звичний спосіб життя, реалізувати свої ба­жання.

ОСОБА_5 просила стягнути у відшкодування моральної шкоди 100000 грн.

Відповідач визнав позовні вимоги частково.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2011 ро­ку позов задоволений частково. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 стягнуто 50000 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди до 5000 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріаль­ного і процесуального права, суд поверхнево з'ясував обставини даної справи, без належної оцінки доводів та аргументів.

ОСОБА_5 рішення суду не оскаржила.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно вста­новленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 23.05.2009 року на автодорозі Київ - Харків -Довжанський в межах м.Ізюм ОСОБА_4С, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем "Фольксваген Гольф", номерний знак НОМЕР_1, порушивши Правила дорож­нього руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5С, спричинивши їй тяжкі тілесні ушко­дження.

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23.06.2010 року ОСОБА_4 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України і йому призначено покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 стала інвалідом 2 групи загального захворювання.

У зв'язку зі станом здоров'я позивачка постійно перебуває в лікувальних установах. Відповідно до ст.23 Ц України моральна шкода полягає у фізичному болю та страж­даннях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї само, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Визначаючи розмір відшкодування, суд виходив з урахуванням характеру правопору­шення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або по­збавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Судова колегія враховує, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, стала інвалідом 2 групи, постійно потребує медичної допомоги, значно змінився її спосіб життя, вона позбавлена мож­ливості реалізації своїх життєвих мрій, а тому погоджується з визначеним судом розміром відшкодування у сумі 50000 грн.

Посилання відповідача на те, що він вже сплатив у рахунок відшкодування шкоди 27000 грн., а тому стягнута з нього сума є завеликою, не приймається судовою колегією, оскільки з матеріалів справи вбачається, що після сплати вказаної суми 05.06.2009 року, у потерпілої по­гіршився стан здоров'я, вона постійно потребує додаткового лікування, яке викликає у неї фі­зичні та душевні страждання.

Та обставина, що на утриманні у відповідача знаходяться неповнолітні діти, не може бути підставою для зміни рішення суду в частині розміру відшкодування, оскільки суд при ухваленні рішення правильно зважив на всі обставини і задовольнив позовні вимоги ОСОБА_6 тільки частково у сумі 50000 грн.

При таких обставинах рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованним. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307 чі п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності ухвалою.

головуючий

судді