Справа №2-81/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року                                                                                Новгородківський районий суд

Кіровоградської області

у складі:       головуючого судді                                      Сосновської Л.І.

при секретарі                                      Хижняк Л.М.,

з участю представників:

позивача  адвоката                                                   ОСОБА_1

відповідача                                                                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного підприємства агрофірма "Перспектива" про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що з ІНФОРМАЦІЯ_1 вона працювала на підприємстві відповідача на посаді завідуючої током. З ІНФОРМАЦІЯ_2 з ініціативи відповідача була звільнена з роботи, з наказом про звільнення ознайомлена не була. В день звільнення відповідач з нею не розрахувався, не виплатив заробітну плату за квітень і травень, не ознайомив з наказом про звільнення і не видав належно оформленої трудової книжки.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат ОСОБА_1 яка діє на підставі ордера, позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що обумовлені позивачкою вимоги виникли на підставі того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 була проведена інвентаризація товаро-матеріальних цінностей, які були ввірені ОСОБА_3 за договором про повну матеріальну відповідальність. За результатами інвентаризації була виявлена недостача, з якою вона не погодилась і відмовилась підписувати акт. З ІНФОРМАЦІЯ_2 її відсторонили від виконання обов'язків, але на роботу вона виходила. ОСОБА_3 просила відповідача провести з нею розрахунок, а саме: виплатити заробітну плату за квітень-травень-червень 2006 року, яку відповідач умисно затримував, ознайомити її з наказом про звільнення і видати їй трудову книжку. Але відповідач вказані вимоги не виконав, що вплинуло на її стан здоров'я. В неї стався інсульт і з ІНФОРМАЦІЯ_4 вона опинилась в лікарні з паралічем всієї правої сторони тіла. Тривалий час знаходилась на лікарняних. Із-за хвороби втратила працездатність і згідно висновку СМЕК зІНФОРМАЦІЯ_5 стала інвалідом І групи безстроково. Документи були здані для оформлення пенсії, але собез на час розгляду справи пенсію не призначив із-за відсутності трудової книжки.

В судовому засіданні представник позивача просила стягнути з відповідача заробітну плату за квітень-травень 2006 року, згідно відомостей про нарахування заробітної плати по 459 грн 32 коп, а за червень 2006 року у сумі 551 грн 86 коп, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_6. Середньомісячну заробітну плату за затримку

2

видачі трудової книжки строком 149 днів на час розгляду справи у сумі 3258 грн 63 коп, а також моральну шкоду у сумі 10 000 грн., так як відповідач незаконно порушив її права - знати підстави звільнення, вчасно отримати заробітну плату і трудову книжку при звільненні, що призвело до моральних і фізичних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя і стан здоров'я з ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджує зазначене. Крім того, просила стягнути судові витрати за послуги адвоката в сумі 600 грн. Звернула увагу суду на те, що строк звернення до суду за захистом своїх прав, позивачка не порушила, так як копія наказу про звільнення за ініціативою роботодавця їй вручена не була. А тому тримісячний строк звернення до суду стосовно вимоги трудової книжки та стягнення моральної шкоди для неї не наступив.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє за дорученням, належним чином оформленим, позовні вимоги не визнав, суду пояснив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 з участю позивачки, як матеріально-відповідальною особою, була проведена інвентаризація матеріальних цінностей. Була встановлена недостача хімікатів на загальну суму 5200 грн 62 коп. Вона відмовилась підписувати висновки інвентаризації і з наступного дня перестала виходити на роботу, не повідомивши причину. З ІНФОРМАЦІЯ_2 була звільнена з роботи за прогул без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, якщо працівник в день звільнення не працював, то призначені суми розрахунку мають бути виплачені не пізніше наступного дня з дня пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Згідно платіжних відомостей заробітна плата ОСОБА_3 була нарахована, але вона за нею до роботодавця не зверталась. В зв'язку з цим у останнього відсутня вина, щодо прострочення строків розрахування з позивачкою, так як вона в день звільнення не знаходилась на робочому місці і не подала на ім'я відповідача вимоги про повний розрахунок. Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Днем коли ОСОБА_3 дізналася про порушення її прав, а саме щодо невидачі трудової книжки є ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується її позовною заявою, яку вона подала до суду 25 жовтня 2006 року, тобто пропустила тримісячний строк звернення до суду без поважних причин.

В кінці червня 2006 року до позивачки приїжджали працівники фірми і просили отримати трудову книжку і розрахунки, на що ОСОБА_3 дала згоду, але сама до фірми не звернулась. Представник позивача не довела суду жодного доказу про те, що з вини відповідача трудові права ОСОБА_3 були порушені і з цих підстав було завдано моральної шкоди на суму 10 000 грн. Крім того, просив суд не брати до уваги довідки про заборгованість заробітної плати перед ОСОБА_3, так як вважає, що там допущені помилки. В задоволенні позовних вимог просив суд відмовити повністю.

Свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні суду пояснив, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_8, яке здійснює охорону об'єктів ПП агрофірма "Перспектива". В кінці червня 2006 року він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та з нині покійним бувшим ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_7 відвідали позивачку у неї вдома і пропонували з'явитися до керівництва ПП агрофірма "Перспектива" для отримання трудової книжки і розрахунків. На що ОСОБА_3 дала згоду.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали суду аналогічні пояснення.

Крім того, свідок ОСОБА_6 пояснила, що до початку червня 2006 року вона працювала ІНФОРМАЦІЯ_10. Затримки видачі заробітної плати працівникам підприємства не було. Якщо і бували затримки у видачі

3

заробітної плати, то не більше шести днів. Нарахування заробітної плати за квітень-травень 2006 року ОСОБА_3, згідно платіжних відомостей було проведено, але чому вона не отримувала платню - їй невідомо. Оглядаючи довідки про середню заробітну плату на ім'я ОСОБА_3 за ІНФОРМАЦІЯ_11 суду заявила про те, що головний бухгалтер не може допустити помилки стосовно даних про кількість відпрацьованих днів і сум нарахування, так як ці довідки складаються на підставі табелів вихододнів та відомостей нарахування заробітної плати.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_1 була переведена на посаду завідуючої током. Згідно наказу ІНФОРМАЦІЯ_12 була звільнена з роботи з ІНФОРМАЦІЯ_2 по п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Про дату і підстави звільнення стало відомо представнику позивача в суді під час попереднього розгляду справи. За час роботи позивачці за квітень-травень була нарахована заробітна плата в сумі по 459 грн 32 коп, яка не була виплачена, що підтверджується платіжними відомостями ІНФОРМАЦІЯ_13, ІНФОРМАЦІЯ_14. Про те, що позивачка відпрацювала у червні 2006 року тридцять днів і їй була нарахована заробітна плата у сумі 657 гр. 33 коп (без податку), підтверджується письмовими доказами, а саме довідками ІНФОРМАЦІЯ_11, які свідчать, що станом на 01 листопада 2006 року відповідач заборгував позивачці заробітну плату на загальну суму 1470 грн 50 коп і ця сума підлягає стягненню в примусовому порядку. У суду немає підстав ставити під сумнів викладене у вказаних довідках, так як свідок ОСОБА_6 підтвердила, що в представлених їй на огляд довідках помилки виключені, так як вони складаються на підставі табелів та відомостей про нарахування заробітної плати.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Представник відповідача не зміг пояснити суду причину занадто тривалої невиплати заробітної плати позивачці за квітень-травень 2006 року, тоді як в червні вона ще працювала. Суд вважає, що позивачка відпрацювала повністю у червні 2006 року, про що свідчать вищезазначені довідки про нарахування і заборгованість по заробітній платі. Із-за зазначених підстав суд ставить під сумнів достовірність копії табелю обліку робочого часу за червень 2006 року.

В зв'язку з тим, що позивачці і її представнику стали відомі дата і підстави звільнення з роботи після звернення до суду, але вони їх не оспорюють, то суд вважає, що відповідач в порядку ст. 47 КЗпП України, звільнивши ОСОБА_3 з роботи, зобов'язаний був в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним повний розрахунок. В зв'язку з тим, що позивачка була звільнена з роботи за ініціативою відповідача, він також зобов'язаний був в день звільнення видати копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення, не пов'язаних з ініціативою власника або уповноваженого ним органу, копія наказу видається на вимогу працівника. Тому посилання представника відповідача на те, що позивачка повинна була звернутися до відповідача із зазначеною вимогою, судом до уваги не приймається, так як подібне посилання суперечить ч.2 ст.47 КЗпП України.

Судом встановлено, що відповідач, звільнивши позивачку з власної ініціативи, не видав їй копію наказу про звільнення, трудову книжку з відповідним записом, не провів з нею повне розрахування. Представник відповідача не довів суду, що з боку відповідача

4

приймалися міри вручити позивачці копію наказу про звільнення і трудову книжку, не надав суду актів, які б свідчили про відмову позивачки отримати зазначені документи.

Свідки, які допитувались в судовому засіданні за ініціативою представника відповідача, суду підтвердили, що, відвідавши позивачку дома в кінці червня просили її з'явитися на підприємство для отримання повного розрахунку і трудової книжки, але відповідачу не перешкоджало зобов'язати їх вручити позивачці дома копію наказу про звільнення і трудову книжку. А якби вона відмовилась отримувати вказане, то скласти про це відповідний акт.

Навпаки, отримавши копію позовної заяви з відповідними вимогами, з жовтня 2006 року по день розгляду справи, відповідач не прийняв мір для відправлення копії наказу про звільнення, трудової книжки за допомогою пошти цінним листом. Тому суд вважає, що мала місце затримка трудової книжки строком 149 робочих днів і відповідач зобов'язаний в примусовому порядку сплатити позивачці середньомісячну заробітну плату за весь час затримки, виходячи з того, що середньоденна заробітна плата становить 21 грн 87 коп, а всього 3 258 грн 63 коп.

Заявлена позивачкою моральна шкода у сумі 10 ООО грн підлягає частковому задоволенню, так як в судовому засіданні встановлено, що стосовно неї відповідач порушив її законні права на своєчасне отримання заробітної плати за квітень, травень, червень 2006 року, на вручення копії наказу про звільнення, трудової книжки, що призвело до моральних і фізичних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя, що вплинуло на її стан здоров'я, ІНФОРМАЦІЯ_4 в неї стався інсульт з паралічем правих руки і ноги (а.с.4), вона тривалий час хворіла. В зв'язку з тим, що відповідач затримав видачу трудової книжки, позивачці до цього часу не призначено пенсію по інвалідності. Суд вважає за можливе з відповідача стягнути моральну шкоду в сумі 6 000 грн. Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати за надання юридичної допомоги у сумі 600 грн.

Суд не бере до уваги заяву представника відповідача про те, що позивачка і її представник пропустили передбачений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, так як вона не отримала копії наказу про звільнення за ініціативою роботодавця. А вимога про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд визнає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за затримку трудової книжки, видачі самої трудової книжки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117, 233, 235, 237^і КЗпП України, ст.ст. 213-215, 218, 367 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного підприємства Агрофірма "Перспектива" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма "Перспектива" на користь ОСОБА_3 заробітну плату в сумі 1470 (одну тисячу чотириста сімдесят ) грн 50 коп.

Зобов'язати приватне підприємство Агрофірма "Перспектива" видати ОСОБА_3 трудову книжку і стягнути за її затримку 3258 (три тисячі двісті

5

п'ятдесят вісім) грн 63 коп.

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма "Перспектива" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 6 000 (шість тисяч) грн і судові витрати за надання правової допомоги в сумі 600 (шістсот) грн.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, заборгованості по затримці видачі трудової книжки, а також видача трудової книжки підлягають негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення до Новгородківського районного суду заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя               Л.І. Сосновська