Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року Колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Кіселика С.А. Суддів - Суржика М.М., Франко В.А., при секретарі - Липі А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області (далі Управління), в якому просить визнати невиконання відповідачем ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною та зобов'язати здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2007 роки.

Постановою суду позов задоволено частково.

Суд визнав незаконною бездіяльність Управління щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.б ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 рік. Зобов'язав Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

В апеляційний скарзі Управління ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.І ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді: