Справа № 341/2271/14-к

Провадження № 11-кп/779/123/2015

Категорія ч.2ст 286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Мельник І. І.

Суддя-доповідач Стефанів Н.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Стефанів Н.С.,

суддів: Хруняка Є.В., Шкрібляка Ю.Д.,

секретар судового засідання Кравчук І.Я.,

номер кримінального провадження, внесеного 15.03.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань -120 140 901 400 000 70,

про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Липівка Рогатинського району, проживає в АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

з участю:

прокурора Журавльова Є.Є.,

представників цивільного відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_5,

потерпілої ОСОБА_6,

представника потерпілих ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу цивільного відповідача ПрАТ «Рогатинавто» на вирок Галицького районного суду від 30 грудня 2014 року ,-

в с т а н о в и л а :

Цивільний відповідач - ПрАТ «Рогатинавто» подав апеляційну скаргу на вирок Галицького районного суду від 30 грудня 2014 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову з підстав істотного порушення судом норм матеріального і процесуального права, де зазначає наступне. Частково задовольняючи цивільний позов та визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд першої інстанції, на думку апелянта, порушив вимоги ч.1 ст. 129 КПК України, обмежився загальними підставами відповідальності за завдану моральну шкоду, не визначив ступінь вини учасників дорожньо-транспортної пригоди та не дослідив обставини справи. Без будь якого документального обґрунтування солідарно стягнув 50 тис грн.. за надання правової допомоги, незаконно обмежив обсяг досліджуваних доказів стосовно фактичних обставин справи допитом підсудного, не дослідив жодних інших доказів, що потягнуло ухвалення незаконного вироку в частині вирішення цивільного позову.

Просить вирок суду скасувати та дослідити докази, щодо наявності порушення зі сторони потерпілого Чав»яка Правил дорожнього руху, змінити вирок суду в частині цивільного позову, відмовивши в задоволенні позову потерпілих до ПрАТ «Рогатинавто».

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст..1 Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов потерпілих задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ Рогатинавто» завдану моральну шкоду: на користь ОСОБА_17. 30 128 грн., на користь ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, 55 256 грн.

Стягнуто з ПрАТ «Рогатинаввто» та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_10 5 000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Вирішено цивільний позов до страхової компанії «Гарант-Авто» щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вирішено питання стягнення з обвинуваченого витрат за проведення судових експертиз.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників цивільного відповідача, , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів, обвинуваченого та його захисника, які покладаються на розсуд суду, потерпілої, представника потерпілих та думку прокурора, які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим в тому, що він, працюючи водієм ПрАТ «Рогатинавто», здійснював перевезення пасажирів по маршруту Київ - Івано-Франківськ, 15 березня 2014 року о 05 годині, керуючи автобусом марки «Темза-Опалін» державний номерний знак НОМЕР_1, на ділянці автодороги між населеними пунктами Бурштин та Галич, на ділянці дороги після повороту на с. Поплавники, перевищив максимально допустиму швидкість руху, порушив пункти 2.3, 12, 1, 12.2 Правил дорожнього руху, які зобов'язують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не зміг своєчасно виявити пішохода ОСОБА_18., вчинив наїзд на нього, внаслідок чого потерпілий отримав множинні тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються наявними в ньому доказами в їх сукупності.та не учасниками судового провадження не оскаржені.

Згідно вимог ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що є необ'єктивними, так як вона є зацікавленою особою, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки даний свідок була очевидцем події, її показання повністю узгоджуються з іншими зібраними доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності сумнівів у правдивості показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є працівниками міліції, суд не приймає до уваги, оскільки показання даних

Суд першої інстанції дав належну оцінку показанням обвинуваченого та свідка ОСОБА_14 про те, що в період часу з 21 год. по 22 год. 10.11.2013 року ОСОБА_15 знаходився в кафе "Бистриця", що в с. Раковець, на що посилається в апеляційній скарзі обвинувачений, як на підтвердження свого алібі, зазначивши, що ці показання спростовуються інформацією оператора телекомунікаційного мобільного зв'язку ПрАТ "КиївСтар", згідно якої мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_15 у момент вчинення кримінального правопорушення знаходився в с. Маркова Богородчанського району.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що вирок суду не містить формулювання обвинувачення, оскільки в мотивувальній частині вироку відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК України прямо зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та його наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно і обґрунтовано надав оцінку доказам, належним чином перевірив їх у сукупності в ході судового розгляду та прийшов до правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.125 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок Галицького районного суду від 30 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстави для скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову до ПрАТ «Рогатинавто» та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418-419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ПрАТ «Рогатинавто» відхилити.

Вирок Галицького районного суду від 30 грудня 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.

Головуючий Н.С. Стефанів

Судді Є.В. Хруняк

Ю.Д.Шкрібляк