ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.11 Справа № 5015/3307/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Юркевича М.В.
ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд –1»(надалі по тексту –ТОВ «БК «Комфортбуд –1») № 419 від 09.09.11
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.08.11
у справі № 5015/3307/11
за позовом ТОВ «БК «Комфортбуд –1», м. Львів
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Кредобанк»від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ВАТ «БК «Комфортбуд», м. Київ
про визнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача та третьої особи - не з’явилися;
від відповідача ОСОБА_3 –представник (за довіреністю від 21.01.11).
Представнику відповідача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.08.11 у справі № 5015/3307/11 (суддя Синчук М.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «БК «Комфортбуд –1»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 23.08.11 у справі № 5015/3307/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, визнати недійсним кредитний договір № 11/07-к від 01.02.07.
Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що голова правління ОСОБА_4, як представник засновника позивача, мав право брати участь в загальних зборах засновників ТОВ «БК «Комфортбуд –1»та приймати рішення щодо укладення кредитного договору лише за наявності письмової згоди на це наглядової ради ВАТ «БК «Комфортбуд», тобто, відповідно до п.п. 20 п. 7.15. статуту ВАТ «БК «Комфортбуд»(в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору) цивільна дієздатність ТОВ «БК «Комфортбуд –1»повинна бути реалізована через наглядову раду ВАТ. А відтак, як зазначає скаржник, відсутність цивільної дієздатності ТОВ «БК «Комфортбуд –1»на вчинення кредитного договору є підставою для визнання правочину недійсним.
Спростовуючи висновок суду про те, що розмір кредиту не перевищує 25 % статутного капіталу засновника позивача та не виходив за межі повноважень голови правління, скаржник зазначає про те, що кредитний договір укладався позивачем, а не його засновником, і обґрунтування правомірності його укладення не може ґрунтуватися на вимогах, встановлених статутом засновника щодо порядку укладення ним правочинів.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.10.11 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –ВАТ «БК «Комфортбуд».
Перед початком судового розгляду на адресу суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника у судовому засіданні.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 13.10.11 участь представників сторін та третьої особи обов’язковою не визнавалась, розгляд справи відкладався, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.
Представник відповідача у судовому засіданні навів свої доводи та міркування.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 23.08.11 у справі № 5015/3307/11 відсутні, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.07 між позивачем –ТОВ «БК «Комфортбуд-1», як позичальником, в особі директора ОСОБА_5, та відповідачем - ПАТ «Кредобанк», в особі директора Другої Львівської філії банку ОСОБА_6, було укладено кредитний договір № 11/07-к (далі по тексту –кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов’язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі –кредит) у розмірі і на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та заборгованість за комісією.
Відповідно до п. 2.1. банк видає позичальнику інвестиційний кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту, валюта кредиту та сума становить 239 235 Євро.
Згідно з п. 2.1.2., 2.1.3. кредитного договору процентна ставка становить для кредитних ресурсів іноземного банку-кореспондента: EURIBOR + 7% річних, що застосовується на термін до 1-го року з моменту виставлення акредитиву або на термін до 1-го року з моменту оплати по акредитиву, в залежності від кредитних умов банку-кореспондента; для кредитних ресурсів ВАТ «Кредобанк»–12% річних, призначення кредиту: придбання обладнання для бетонного заводу EBCS 60».
Даний договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов’язань (п. 11.1. кредитного договору).
Крім того, 20.02.09 та 25.09.09 між сторонами були підписані договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 11/07-к від 01.02.07, яким вносилися зміни щодо розміру кредиту, процентної ставки, терміну та графіку його повернення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.06.11 у справі № 5015/2250/11 встановлено, що відповідач отримав кредит по кредитному договору на позичковий рахунок № 20739011018990, що підтверджується меморіальними ордерами № 4462557 від 15.05.07 та № 4986738 від 19.07.07.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач (скаржник) посилався на те, що кредитний договір укладений в порушення приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України. Зокрема, позивач зазначає, що погодження кредитного договору наглядовою радою ВАТ «БК «Комфортбуд» не відбулося та письмової згоди голові правління товариства на участь та голосування у загальних зборах засновників ТОВ «БК «Комфортбуд-1»не надавалося, що свідчить про відсутність цивільної дієздатності позивача на вчинення спірного правочину.
Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства окрім іншого є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Частина 4 статті 179 ГК України визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5)правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частини 2, 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Розглянувши матеріали справи апеляційний господарський суд зазначає, що оспорюваний кредитний договір містить істотні умови кредитного договору, відповідає вимогам, передбаченим ст. 1055 ЦК України, даний договір підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками, а факт отримання позивачем кредиту за цим договором не заперечується.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір зі сторони позичальника підписаний директором ТОВ «БК «Комфортбуд-1»ОСОБА_5, який діє на підставі статуту.
У розділі 7 п. 7.12-7.14. Статуту ВАТ «БК «Комфортбуд»(який є єдиним учасником позивача) зазначено, що до компетенції Наглядової ради товариства належить: прийняття рішень про укладення правочинів на суму від 25 до 80 відсотків статутного фонду Товариства; попереднє затвердження договорів (контрактів) стосовно господарської діяльності Товариства на суму, що перевищує 80 % статутного фонду Товариства; прийняття рішень про укладення правочинів, щодо яких є заінтересованість, у випадках передбачених п. 8.3 Статуту ВАТ «БК «Комфортбуд».
Відповідно до п. 7.20 Статуту ВАТ «БК «Комфортбуд»до компетенції Правління ВАТ «БК «Комфортбуд»належить, зокрема, прийняття рішень стосовно укладення правочинів стосовно господарської діяльності на суму до 80 відсотків Статутного фонду Товариства ВАТ «БК «Комфортбуд»; прийняття рішення про укладення одного правочину на суму до 10 відсотків Статутного фонду Товариства з повідомленням про це Наглядової ради, загальна вартість таких правочинів не повинна перевищувати 25 відсотків Статутного фонду товариства.
Згідно з п. 4.1 Статуту розмір статутного капіталу Товариства - ВАТ «БК «Комфортбуд» на дату укладення оспорюваного правочину складав 20 000 000 грн.
На засіданні членів Наглядової ради ВАТ «БК «Комфортбуд», що відбулося 25.01.07 (протокол № 36) було прийнято рішення про отримання ТОВ «БК «Комфортбуд-1»кредиту в розмірі 239 235 Євро терміном на 36 місяців та рішення щодо передачі ПАТ «Кредобанк»відповідного майна в забезпечення кредитних зобов’язань та надано відповідні повноваження директору ТОВ «БК «Комфортбуд-1»- ОСОБА_5 на право підписання від імені позивача кредитного договору та договорів застави з відповідачем (а.с. 47).
На цьому засіданні наглядової ради приймав участь як запрошений –голова правління ВАТ «БК «Комфортбуд»ОСОБА_4, який був і як представник єдиного учасника на загальних зборах засновників (учасників) ТОВ «БК «Комфортбуд-1», що відбулися цього ж дня і оформлені у письмовому вигляді протоколом № 104-1 від 25.01.07 (а.с. 35).
Виходячи з цього, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає, що у ОСОБА_4 були відсутні письмові повноваження від наглядової ради ВАТ «БК «Комфортбуд»щодо участі в загальних зборах позивача та вирішення питання щодо отримання кредиту та передачі майна в заставу.
Окрім цього, позивач є окремою юридичною особою і від свого імені укладає правочини, право на вчинення яких безпосередньо надано його директору. А тому, і в цій частині цивільна дієздатність позивача була реалізована належним чином.
Львівський апеляційний господарський суд в противагу доводам скаржника встановив також, що наглядовою радою третьої особи у справі в силу п.п. 20 п. 7.15 статуту погоджуються лише умови участі у загальних зборах позивача, а не усі умови договору, які укладаються позивачем на виконання рішення загальних зборів засновників.
Як встановлено в судовому засіданні, оспорюваний кредитний договір було укладено на суму 239 235 Євро, що еквівалентно 1 566 89,25 грн. (по курсу НБУ 1 Євро/6,55 грн., що діяв на момент укладення та підписання Договору), тобто сума отриманого кредиту не виходить за межі повноважень голови Правління ВАТ «БК «Комфортбуд», які передбачені п. 7.20 Статуту, оскільки ця сума не перевищує навіть 10 відсотків Статутного фонду товариства, який на дату укладення оспорюваного правочину складав 20 000 000 грн.
За таких обставин, оскільки розмір кредиту, що був отриманий позивачем не перевищив 10 відсотків статутного капіталу ВАТ «БК «Комфортбуд», голова Правління ВАТ –ОСОБА_4, приймаючи участь у загальних зборах засновників ТОВ «БК «Комфортбуд-1»(позивача) діяв у межах повноважень, що передбачені діючим на момент укладення та підписання оспорюваного кредитного договору статутом ВАТ «БК «Комфортбуд»та керувався відповідним протоколом засідання членів наглядової ради Відкритого акціонерного товариства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що спірний договір був укладений з боку позивача уповноваженою на те особою в межах необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Посилання суду на п. п. 12 п. 7.15, п.п. 9 п. 7.3, п. 7.20 статуту третьої особи зроблені правильно для оцінки повноважень наглядової ради ВАТ «БК «Комфортбуд» та правомірності прийняття нею рішення, оформленого протоколом № 36 від 25.01.07.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав, в розумінні ст. 207 ГК України та ст. 215 ЦК України, для визнання кредитного договору № 11/07 від 01.02.07 недійсним.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Відтак, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.08.11 у справі № 5015/3307/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Юркевич М.В.
Суддя Желік М.Б.