ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"10" лютого 2015 р.Справа № 1/53/5022-578/2012

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" від 04.02.2015р.№157 на дії Державної виконавчої служби України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі №1/53/5022-578/2012:

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль

про стягнення 20 485 546 грн. 89коп.

Суть справи:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" 20485546грн 89коп., з яких 17685224грн 35коп. боргу, 1337080грн 77коп. пені, 736792грн 05коп. інфляційних, 726449грн 72коп. – 3% річних та судового збору.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.09.2012 року позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 17685224грн 35коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1337080грн 77коп. пені, 736792грн 05коп. інфляційних втрат, 726449грн 72коп. - 3% річних та 64380грн рівно в повернення судового збору.

На виконання рішення суду 18.09.2012р. видано наказ.

Ухвалою суду від 07.07.2014р. затверджено мирову угоду від 20.06.2014 року, укладену між Дочірньою компанією "Газ України" Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ОСОБА_1 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз"

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" подало скаргу на дії ДВС, а саме: про визнання незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби України ОСОБА_2 у винесені постанови про арешт коштів №34710161 від 24.04.2014р.; визнати недійсною постанову про арешт коштів відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України №34710161 від 24.04.2014р.; визнати незаконними дії Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №44642259 від 10.09.2014р. та постанови про арешт коштів від 29.01.2015р.; визнати недійсною постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 10.09.2014р. про відкриття виконавчого провадження; визнати недійсною постановою Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції №44642259 від 29.09.2015р. про арешт коштів боржника; зобов’язати Перший відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції повернути суму виконавчого збору у розмірі 2054992,69 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ "Тернопільміськгаз".

Скаржником подано заява від 04.02.2015р. про поновлення строку для оскарження дій ДВС.

Відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чопка Ю.О., який розглядав дану справу, призначено повторний автоматизований розподіл справи для розгляду скарги на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, згідно якого скаргу призначено до розгляду у складі судді Стадник М.С.

Ознайомившись із заявою про поновлення строку для оскарження дій ДВС ,суд задовольняє її ,при цьому суд виходив із наступного :

- відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена;

- встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання;

- відповідно до п.9.7-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

Так,ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено ,що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Скаржником оскаржуються постанови ДВС України від 24.04.2014р. про арешт коштів боржника та постанова Першого відділу про арешт коштів боржника від 29.01.2015р. по одному і тому ж виконавчому провадженню щодо стягнення виконавчого збору при виконанні рішення господарського суду у справі №1/53/5022-578/2012. Отже,державний виконавець Першого відділу виніс повторно постанову про арешт коштів боржника ,тоді як арешт накладений постановою від 24.04.2014р. не був знятий .

Зазначена обставина дає підстави вважати,що скаржник не був обізнаний щодо того,що арешт не знятий відповідно до постанови від 24.04.2014р.

Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження Першим відділом ДВС,то відповідно до п.15 ст.37 Закону "Про виконавче провадження", п.4.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Згідно ч.1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав передбачених п.15 ст. 37 Закону "Про виконавче провадження" - до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ,не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини,при цьому, впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Про те,що скаржник внесений до Реєстру і ,що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" від 03.07.2014р. продовжено процедуру погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 1 січня 2016 року , державний виконавець був обізнаний так як був учасником при розгляді скарги на дії ДВС України за результатами розгляду якої господарським судом винесено ухвалу від 24.12.2014р.,а тому скаржник,враховуючи відсутність будь-яких заходів з боку ДВС спрямованих на виконання постанови про стягнення виконавчого збору, не був обізнаний щодо не прийняття виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи вищезазначені обставини,суд визнає причини пропуску для оскарження дій ДВС поважними та відновлює їх на підставі ст.53ГПК України.

Керуючись ст.ст.53, 86, 1212 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відновити ОСОБА_1 акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" строк для оскарження дій Державної виконавчої служби України та Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у справі №1/53/5022-578/2012.

Суддя                                                                                М.С. Стадник