ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
Справа № 2-а/1970/3936/12
22 листопада 2012 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А., при секретарі судового засідання Колісник Н.В.
за участю:
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
за поданням Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби
до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг»
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за поданням Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» про визнання обґрунтованим рішення від 16.11.2012 року про накладення адміністративного арешту майна згідно з п. 94.7 ст. 94 розділу ІІ Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представники заявника подання підтримали та просили суд задовольнити його з підстав зазначених у ньому.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання податкового органу. Так, представник відповідача стверджував, що ТОВ «Тернопільоптторг»
безпосередньо є власником майна, на яке було накладено арешт, а тому у податкового органу відсутні підстави для накладення адміністративного арешту, визначені п.94.7. ст. 94 ПК України.
Розглянувши заявлене подання, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку представників сторін, суд встановив наступне.
16 листопада 2012 року посадовими особами Державної податкової служби у Тернопільській області було здійснено фактичну перевірку господарської одинці АЗС № 20, що розташована за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська – Гріга, 2, суб'єкта господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» (код ЄДРПОУ (370776604).
Як вбачається із матеріалів справи, за результатами вищезгаданої перевірки був складений акт №0135/19/19/22/37076604 від 16.11.2012 року. (а.с.6-10)
Відповідно до вищезазначеного акту, під час проведення перевірки було виявлено товари, власник яких не встановлений.
Таким чином, виявивши зазначене майно, ГДПРІ відділу погашення податкового боргу Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ДПС ОСОБА_6, керуючись частиною другою п. 94.7. ст. 94 ПК України, здійснив тимчасове затримання та вилучення цього майна, про що було складено протокол (а.с.11).
Так, відповідно до пункту 94.7. статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, і або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.
На підставі відомостей, зазначених у протоколі про тимчасове затримання майна, об 15 годині 00 хвилин 16.11.2012 року, заступником начальника Тернопільської ОДПІ Тернопільської області ОСОБА_7 прийнято рішення про накладення арешту на майно, власник якого не встановлений і яке знаходиться на АЗС № 20 за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська – Гріга, 2 (а.с. 16).
Разом з тим, порядок підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регулюється ст. 94 Податкового кодексу України, згідно приписів п.94.10 якої обґрунтованість рішення керівника органу державної податкової служби про накладення адміністративного арешту протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
За таких обставин, Тернопільська державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби звернулась до суду з відповідним поданням в порядку ст.183-3 КАС України.
Визначаючись щодо зазначеного подання податкового органу, суд зокрема виходив з наступного.
Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-3 КАС України.
Частиною 1 цієї статті визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Разом з тим, провадження у справах, порушених за поданням податкових органів на підставі ст.183-3 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального. Цією статтею встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть вчинятися в процесі розгляду такого подання.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183-3 КАС України суд своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Разом з тим, Вищий адміністративний суд у своєму інформаційному листі від 02.02.2011 року №149/11/13-11 зазначає , що спір про право в контексті цієї норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 183-3 КАС України. При цьому, суд звертає увагу на те, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює свою незгоду із обставинами, які є підставою для внесення відповідного подання. Така незгода може бути викладена у формі письмового заперечення на подання, при цьому незгода платника податків із рішенням податкового органу щодо застосування спеціальних заходів, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд також може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого винесено подання.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із заперечень представників відповідача, у даному випадку відповідач заперечує проти того, що власник арештованого товару не встановлений та посилається на документи бухгалтерського обліку. Виявляючи незгоду з рішенням податкового органу 21.11.2012 до Тернопільського окружного адміністративного суду ТОВ «Тернопільоптторг» було подано адміністративний позов до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції.
Разом з тим, позивач стверджує, що виявлений товар не відповідає якісним критеріям, зазначеним у відповідних документах, а тому не може ідентифікуватися як товар, власник якого встановлений.
Також, судом встановлено, що в проваджені Тернопільського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №2-а-1970/3951/12 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування наказу про проведення перевірки від 05.11.2012 року №460, рішення про накладення адміністративного арешту майна від 16.11.2012 року і зобов’язання вчинити дії щодо звільнення майна з під арешту та щодо його повернення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність у даному випадку спору про право.
Так, приписами ст. 183-3 КАС України не передбачають наслідків встановлення існування спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.
Разом з тим, Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 22.04.2011року № 571/11/13-11 зазначив, що у такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
Таким чином, за наявності вищезазначених обставин, у судовому засіданні судом на розгляд поставлено питання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Представники позивача щодо закриття провадження у справі заперечували, з тих мотивів, що виявлений товар не відповідає якісним критеріям, зазначеним у відповідних документах відповідача, а тому не може ідентифікуватися як товар, власник якого встановлений, а отже на думку представників у даному випадку відсутній спір про право.
Преставник відповідача вказав, що товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» заперечується наявність обставин, які були підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки власником даного майна є відповідач, на підтвердження чого податковому орган надавались відповідні документи, вважає, що вданому випадку наявний спір про право, а тому провадження у справі слід закрити.
Враховуючи незгоду відповідача з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання та подальше його оскарження, суд констатує наявність спору про право.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до окружного адміністративного суду у загальному порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ :
Провадження у справі за поданням Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоптторг» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - закрити.
Ухвала набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.