ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/3045/12
27 серпня 2012 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Колісник Н. В.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1;
відповідач – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу
за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до ОСОБА_2
про стягнення допомоги по безробіттю, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 5000 грн. 00 коп.
В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представник позивача подав суду письмову заяву від 23.08.2012 року № 08/4360 про зменшення розміру позовних вимог, та просив: у зв’язку з частковою сплатою відповідачем заборгованих коштів з виплачених сум допомоги по безробіттю, стягнути з ОСОБА_2 кошти у сумі 3000 грн. 00 коп.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що 05.08.2011 року ОСОБА_2 на підставі заяви про надання статусу безробітного, зареєстрований Тернопільським міськрайонним центром зайнятості як безробітний. Відповідно до наказу директора Тернопільського МРЦЗ від 05.08.2011 року № НТ 110805 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 05.08.2011 року по 29.07.2012 року відповідно до законодавства України.
Однак, наказом директора Тернопільського МРЦЗ від 06.07.2012 року № НТ 120706 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, а саме не повідомлення відповідачем про те, що він одночасно перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний виконував з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року роботи за цивільно – правовим договором, який укладено між відповідачем у справі та ТОВ «НКВ «Юран». Як наслідок, відповідач безпідставно отримав кошти з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період 01.11.2011 року по 06.07.2012 року в сумі 6722 грн. 61 коп.
Надалі, представник позивача вказав, що оскільки відповідачем в добровільному порядку частково повернуто безпідставно отриману ним допомогу по безробіттю, а саме 3722,61 грн., то до стягнення з відповідача підлягають лише кошти у сумі 3000 грн. Просив, позов задовольнити повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом, про причини не прибуття не повідомив.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 05.08.2011 року Тернопільським МРЦЗ на підставі заяви надано ОСОБА_2 статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Відповідно до витягу із наказів про прийняті рішення Тернопільським МРЦЗ по ОСОБА_2, відповідачу призначена допомога по безробіттю відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (надалі – Закон № 1533-ІІІ) та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».
Згідно довідки позивача (а.с.12), відповідачу за період 01.11.2011 року по 06.07.2012 року виплачено матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 6722 грн. 61 коп.
11.06.2012 року Тернопільським МРЦЗ у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248, проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
За результатами проведеного розслідування складено акт від 11.06.2012 року, у якому зафіксовано, що відповідач одночасно перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний згідно цивільно – правової угоди № 2 від 01.11.11р. працював з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року на ТОВ «НКВ «Юран» вантажником.
На підставі акту розслідування від 11.06.2012 року, у зв’язку з виявленням факту не повідомлення ДСЗ про провадження відповідачем іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, який мав місце під час одержання допомоги по безробіттю, директором Тернопільського МРЦЗ видано наказ від 06.07.2012 року № НТ 120706 про припинення виплату допомоги по безробіттю відповідачу та зобов’язано відповідача у встановленому порядку повернути кошти отримані як допомога по безробіттю за період з 01.11.2011 року по 06.07.2012 року в розмірі 6722 грн. 61 коп.
Позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення від 07.07.2012 року № 08/3746 з пропозицією ОСОБА_2 повернути в 15 – ти денний строк безпідставно отриману допомоги по безробіттю в сумі 6722 грн. 61 коп.
Відповідачем у добровільному порядку повернуто 3722,61 грн. отриманої допомоги по безробіттю, що підтверджується матеріалами справи та визнано позивачем по справі Таким чином, за відповідачем залишається неповернута допомога по безробіттю у сумі 3000 грн., яка не сплачена і станом на дату розгляду справи судом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 20 Порядку «Реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 визначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Згідно ч.3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що випливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства суд приходить до висновку про безпідставність отримання відповідачем матеріального забезпечення за нормами Закону № 1533-ІІІ у період з 01.11.2011 року по 06.07.2012 року, оскільки перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітний, відповідач одночасно перебував у трудових відносинах з ТОВ «НКВ «Юран» згідно цивільно – правової угоди № 2 від 01.11.2011 року, про ще своєчасно не повідомив позивача.
Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Оскільки, відповідачем безпідставно отримана допомога по безробіттю в розмірі 3000 грн. в добровільному порядку не повернута, то дана сума коштів підлягає стягненню в судовому порядку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 94, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (м. Тернопіль, вул. Живова, 4/85, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. виплаченої допомоги по безробіттю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 серпня 2012 року
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.