ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

  

06.03.07р.

Справа № 33/252

За позовом  Акціонерного банку "Укоопспілка" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку "Укоопспілка", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Антікор-92", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 71 318 грн. 41 коп.

Суддя  Разіна Т.І.

Представники:

  від позивача: представник Гулевський Ю.А. за довіреністю №36 від 03.01.2007р.

від відповідача: не з’явився

в засіданні приймали участь: -

 

Суть спору:

Акціонерний  банк „Укоопспілка”  в особі філії  звернулись  до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  “Антікор-92” про стягнення 71318 грн. 41 коп. заборгованості.

Представник позивача подав клопотання  в порядку ст. 22 ГПК України, в якому просить суд звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави від 27.12.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. (реєстровий № 1652).Вимогу обґрунтовує тим, що предмет застави зареєстрований 25.03.05 в Єдиному реєстрі заборони відчуження об’єктів нерухомого майна та посилається на ст. 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Представник позивача подав уточнення позовних вимог за вих. №516 від 15.11.2005р. відповідно до якого просить звернути стягнення на предмет застави, згідно договору застави від 27.12.2005р. посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. (реєстровий №1652).

Представник позивача позов підтримав та просить задовольнити його в заявленій сумі згідно наданих уточнень.

Відповідач у відзиві на позов від 14.11.05 позов не визнає, мотивуючи тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2004 року було порушено  справу № Б15/26/04 про банкрутство відповідача. В газеті „Голос „України” №76(3326) від 23.04.2004 року було опубліковано оголошення про порушення господарським судом вказаної справи.  30.06.04 суд у вказаній  справі  затвердив реєстр вимог кредиторів.  Вимоги позивача не були заявлені взагалі. Посилаючись на ст.ст. 11, 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 598 ЦК України вважає, що зобов’язання вважаються погашеними. Просить суд  в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником відповідача подано доповнення  до відзиву, відповідно до якого відповідач посилається на те, що захист прав позивача має здійснюватись шляхом вчинення ним певних дій саме в межах порушеної господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача справи про банкрутство №Б15/26/04.

В засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2000 року між сторонами був укладений  кредитний  договір № 21 (далі договір), згідно п. 1. 1 якого банк зобов’язується надати  позичальнику  кредитну лінію на поповнення обігових коштів в сумі 200000 грн. терміном  на один рік з 27 грудня 2000 року по 27 грудня 2001 року з виплатою 50 % річних від суми виданого кредиту.

До кредитного договору укладались додаткові угоди від 27.12.2001р., 27.03.2001р.,  27.06.2002р., 27.09.2002р., 27.12.2002р., 27.06.2003р., 25.03.2004р., 25.06.2004р. та графік погашення кредитних ресурсів, 24.12.2004 р. про пролонгацію  кредитного договору .

Додаткові угоди є невід’ємною частиною  кредитного  договору № 21.

Пунктом 1 додаткової угоди №12 від 24.12.2004 року  сторони продовжили дію кредитного договору №21 від 27.12.2000р.  на один місяць –до 25.01.2005 року.

Пунктом 2.1.  договору сторони обумовили, що  забезпеченням повернення  кредиту є договір застави № 25 від 27.12.2000 року.

Вказаний договір застави посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою О.А. (реєстровий № 1652) (а.с. 9-10).

Згідно з п. 1.2. договору застави майна сторони встановили, що для забезпечення своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором заставодавець передає Заставодержателю майно згідно опису (далі - предмет застави), який є невід’ємною частиною договору.

Кредит надавався з позичкового рахунку в безготівковому порядку окремими частинами (траншами) по мірі оформлення договорів застави в сумах, узгоджених сторонами на поповнення оборотних коштів.

Банк зобов'язання по наданню позивачу кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується  розпорядженнями бухгалтера  (а.с. 32-35).

Цивільний Кодекс України (далі ЦК України) набрав чинності з 01.01.2004р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України –ЦК Української РСР втратив чинність з 01.01.2004р.

Згідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР (що діяв на момент правочину) (ст. ст.525, 526 ЦК України, нині діючого) одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання умов договору щодо повернення суми кредиту та  відсотків за користування ним.

          

З 01.01.2004р. набрав чинності Господарський кодекс України (в подальшому ГК України), який відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські правовідносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарюванню.

Згідно Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цим положеннями.

Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарський суд Дніпропетровської області  ухвалою від 25.09.03 р.  по справі № Б 15/26/04  зобов’язав кредитора  подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Антікор-92” .

Вказане оголошення опубліковано в  газеті “Голос України” № 76 (3326) від  23 квітня 2004 р.

Відповідно до  ст.  210 Господарського кодексу України, п.1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його  банкрутом” конкурсні  кредитори за вимогами, які  виникли до дня   порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство  зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2007р. у справі Б15/26/04-5 відхилена заява Акціонерного банку „Укоопспілка” в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку „Укоопспілка”, м. Дніпропетровськ про визнання майнових вимог у сумі 71318грн. 41коп. та включення до реєстру кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Антікор-92”, м. Дніпропетровськ в зв’язку з пропущенням строку подачі заяви з грошовими вимогам.

У разі звернення позивача із заявою про визнання  його  вимог до боржника у справі про банкрутство,  після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог  позовне  провадження  підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України

Керуючись п. 2. ст. 80  Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя

Т.І. Разіна