ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

за позовом  Приватного підприємства "Львівметалпродукт"  вул. Драгана, 15/29, м. Львів,79049

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"  вул.Івасюка,62, м. Івано-Франківськ,76006  

Суддя Соботник В.В.

Секретар Нестеренко А.В.

Представники сторін:

Від позивача:  Іваночко М.В. - представник, (довіреність №б/н від 06.10.08 )

Від відповідача:  Кендиш В.Ф. - представник, (довіреність №091/12 від 20.07.07 )

          СУТЬ СПОРУ: заявлено вимогу про стягнення з відповідача 498243грн. 07коп., в тому числі 492595грн. 38коп. основного боргу, 4683грн. 68коп. 3 % річних, 964грн. 01коп. інфляційних.  

          Позивач позовні вимоги підтримав, вказуючи на невиконання відповідачем обов”язку щодо оплати за отриманий згідно видаткових накладних № РН-0000110 від 17.12.07; № РН-0000006 від 12.02.08, № РН-0000007 від 12.02.08, № РН-0000012 від 15.02.08, № РН-0000014 від 19.02.08 товар в сумі 492595грн. 38коп.

          Ухвалою від 24.10.08 зобов”язано позивача представити суду оригінал та належним чином завірені копії договорів № ДГ-0000002 від 31.01.06 згідно накладної № РН-0000110 від 17.12.07; № ДГ-000013 від 12.02.08 згідно накладних № РН-0000006 від 12.02.08, № РН-0000007 від 12.02.08, № РН-0000012 від 15.02.08, № РН-0000014 від 19.02.08;

          На виконання вимог ухвали суду від 24.10.08 представив оригінал договору № 000002 від 31.01.06 та його копію для долучення до матеріалів справи. Стосовно інших договорів, позивач пояснив суду, що вказаних договорів між сторонами не укладалось і їх зазначення в накладних є помилковим, про що вказано в поданій суду довідці від 17.11.08

          Відповідач в судовому засіданні та в поданому суду відзиві від 18.12.08 № 235/08 позовні вимоги визнав в повному обсязі, вказуючи на скрутне фінансове становище в зв”язку з фінансовою кризою. В поданому суду відзиві та в судовому засіданні 22.12.08 представник відповідача вказав, що ТОВ “Станіславська торгова компанія” має намір погасити наявну заборгованість, для сплати якої відповідач потребує розстрочення сплати боргу шляхом укладення мирової угоди.

          Позивач проти укладення мирової угоди заперечив, вказавши на необхідність належного виконання зобов”язань по оплаті за отриманий товар та можливість укладення мирової угоди в процесі виконання судового рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

          На підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних № РН-0000110 від 17.12.07; № РН-0000006 від 12.02.08, № РН-0000007 від 12.02.08, № РН-0000012 від 15.02.08, № РН-0000014 від 19.02.08 позивачем відповідачу товар на загальну суму 651368,29грн. Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача на вказаних накладних, довіреностями на право отримання товару № 895265 від 14.12.07, № 994404 від 12.02.08,  та не заперечувалось відповідачем в поданому суду відзиві.

          Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Про факт пред’явлення позивачем вимоги про оплату відповідачем боргу свідчать наявні в матеріалах справи листи № 14 від 15.05.08, № 16 від 17.06.08, поштові квитанції про їх відправку.

          Проте, відповідач за отриману продукцію розрахувався частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 492595грн. 38коп., що і є предметом позову, доказів погашення якої не подано. Будь-які документи, які б свідчили про відсутність боргу суду відповідачем не подано.

          За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги матеріали справи, відсутність доказів, які б свідчили про оплату відповідачем суми боргу у встановлені терміни, визнання відповідачем вимог позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 492595грн. 38коп.  основного боргу.

          Зважаючи на те, що відповідачем не подано доказів своєчасного здійснення розрахунку за отриманий товар, суд приходить до висновку про те, що порушення строків виконання грошового зобов'язання в спірному випадку мало місце, що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно поданого розрахунку  відповідачу нараховано 4683грн. 68коп. 3 % річних, 964грн. 01коп. інфляційних.  

          Враховуючи, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 4683грн. 68коп. 3 % річних, 964грн. 01коп. інфляційних.  

          Щодо укладення між сторонами мирової угоди, про що вказав в судовому засіданні представник відповідача, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України, умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно  позивачем, відповідачем чи обома сторонами, доказів чого суду не подано.

          Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

          позов задоволити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"  вул. В.Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ (р/р 260010100082 ТОВ КБ “Фінансова ініціатива” МФО 380054, код ЄДРПОУ 32873692) на користь  приватного підприємства "Львівметалпродукт"  вул. Драгана, 15/29, м. Львів, 79049 (р/р 26004066024701 в ВАТ “СВЕДБАНК” м. Київ МФО 300164, код ЄДРПОУ 33981617) –492595грн. 38коп. основного боргу, 4683грн. 68коп. 3 % річних, 964грн. 01коп. інфляційних,  4982грн. 43коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Соботник Вікторія Вікторівна

                                                            рішення підписане 25.12.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Кучер Назар Михайлович