Справа № 22 - 2939/ 2006 Головуючий в 1 інстанції
Радченко С.В.
Категорія Доповідач Фурман Т.Г.
Ухвала іменем України
2007 року січня місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Пузанової Л.В.
суддів Орловської Н.В., Фурман Т.Г.
при секретарі Крестніковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Херсонського обласного управління юстиції м. Херсона, відділу державної виконавчої служби Бериславського району про відшкодування шкоди,
встановила:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди за невиконання рішення суду.
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначав, що рішенням Бериславського місцевого суду Херсонської області від 02.10.2000 року на його користь стягнуто з ВАТ „ Наддніпрянський „ заборгованість по зарплаті в сумі 3308 гр.
12.10.2000 року виконавчий лист був направлений для виконання до відділу Державної виконавчої служби Бериславського району ( далі по тексту - ВДВС Бериславського району ).
До теперішнього часу виконавча служба не виконала відповідних дій з метою стягнення боргу з боржника на його користь, між тим за цей період у боржника вилучено і продано : автомобілі, трактори, обладнання, частина вражаю але заробітна плата йому не повернута.
Бездіяльністю ВДВС Бериславського району йому завдана
моральна шкода, як компенсацію просив відшкодувати 5000 гр..
В судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшив , просив відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду в сумі 50000 гр.
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2006 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з відділу державної виконавчої служби Бериславського району на користь ОСОБА_1 дві тисячі гр. моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зобов'язано ВДВС Бериславського району у місячний строк з дня отримання копії рішення виконати рішення місцевого суду Бериславського району від 2.10.2000 року про стягнення на користь ОСОБА_1 3308 гр. заборгованості по зарплаті.
Рішення в цій частині суд допустив до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 пославились на порушення судом норм матеріального і процесуального права , невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи просив рішення суду змінити , його позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили .
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольнивши частково позовні вимоги суд виходив з того , що неправомірною бездіяльністю державної виконавчої служби порушене право позивача на повне та своєчасне виконання судового рішення , а тому він має право на відшкодування заподіяної цим шкоди з винної особи в метках доведеного.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна ,оскільки, зазначені факти встановлені судом з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Судом встановлено , що на примусовому виконанні ВДВС Бериславського району з 2000 року перебуває виконавчий лист про стягнення з ВАТ „ Наддніпрянський „ на користь ОСОБА_1заборгованості по зарплаті в сумі 3308 гр.
Примусове виконання судового рішення у спосіб та в межах визначених Законом України „ Про виконавче провадження „ станом на день звернення позивача з позовом до суду не здійснене.
Встановивши, що державною виконавчою службою була допущена бездіяльність у виконавчому провадженні та визнавши, що право ОСОБА_1на повне та своєчасне виконання судового рішення порушене , і як спосіб відновлення порушеного права позивач має право на відшкодування шкоди , суд поклав обов'язок по відшкодуванню шкоди на ВДВС Бериславського району .
При цьому суд , не врахував що відповідно до положень ст. 11 Закону України „ Про державну виконавчу службу „ , ст..86 Закону України „ Про виконавче провадження „ шкода заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку , передбаченому законом за рахунок держави і як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України „ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року в п. 21 , що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи державного казначейства України.
Справа розглянута без залучення до участі у справі органу державного казначейства України , що є безумовною підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий судовий розгляд відповідно до п.4 ч.1 ст.. 311 ЦПК України .
Крім того , визнавши бездіяльність державної виконавчої служби за період з 12.10.2000 року по червень 2006 року неправомірною суд не звернув увагу на те, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України за № 1482/к від 19.08.2005 року відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції ліквідовані , а новостворені Державні виконавчі служби не є правонаступниками бувшого ВДВС .
Суд не перевірив повноваження ВДВС Бериславського району , та не залучив до участі у справі ДВС у Бериславському районі, на виконанні у якого з 7.04.2006 року перебуває виконавче провадження, що також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий судовий розгляд відповідно до п.4 ч.1 ст.. 311 ЦПК України .
Прийнявши до свого розгляду і вирішивши по суті вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди , суд в порушення ст.. 173 ЦПК України не запропонував позивачеві викласти додатково заявлені позовні вимоги у письмовій формі, встановленій для позовної заяви, в той час , як вказана вимога не обґрунтована позивачем відповідно до вимог ст.. 118,119,120 ЦПК України .
Обставини, які суд вважав встановленими щодо заподіяння своїми діями чи бездіяльністю шкоди позивачу належним чином не встановлені, а виконавче провадження не досліджене.
Крім того , зобов'язавши ВДВС Бериславського району у місячний строк з дня отримання копії рішення виконати рішення місцевого суду Бериславського району від 2.10.2000 року про стягнення на користь ОСОБА_1 3308 гр. заборгованості по зарплаті суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, що є порушенням норм ЦПК України, та підставою для скасування рішення суду в цій частині без направлення справи на новий судовий розгляд та без ухвалення нового рішення.
Допущені судом першої інстанції порушення норм цивільного процесуального законодавства є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України.
При новому розгляді суду слід врахувати наведене, сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і залежно від встановленого вирішити спір
Керуючись ст.ст. 303,307,31 1 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 20 вересня 2006 року скасувати, справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.