Справа  № 11а- 51 2007 р.

Головуючий у 1-й інстанції Гордимов А.В. Доповідач    Заіченко В.Л.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      

УКРАЇНИ

16 січня 2007 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі: Головуючого: Червоненко В.Я. Суддів: Заіченка В.Л., Чупини С.П. З участю прокурора: Литвиненко О.О. Адвоката: ОСОБА_1 Обвинуваченої ОСОБА_2 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду міста Херсон від 7 листопада 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючої, заміжньої, раніше не судимої; в   скоєнні  злочину  передбаченого  ч.1   ст.129  КПК  України,   повернуто прокурору Дніпровського району м. Херсона в порядку ст.  249-1 КПК України для усунення виявлених судом порушень.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що суд необґрунтовано та безпідставно направив справу прокурору в порядку ст.249-1 КПК України, так як вимоги ст.228-232 КПК України виконані в повній мірі. Просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, адвоката та обвинуваченої , які не згодні з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так повертаючи справу прокурору, суд в мотивувальній частині постанови вказав, що кваліфікуючи дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 129 КК України відсутня кваліфікуюча ознака «спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень».

Однак ч. 1 ст. 129 КК України передбачає кримінальну відповідальність за «погрозу вбивством, при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози», тобто даним складом злочину не передбачено кваліфікуючої ознаки та наслідку у вигляді «спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень» в зв'язку з чим посилання суду на дану кваліфікуючу ознаку є безпідставною.

Крім того як вбачається з матеріалів кримінальної справи потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взагалі не отримали жодних тілесних ушкоджень у ході конфлікту з обвинуваченою ОСОБА_2.

Суд також в мотивувальній частині постанови вказав, що по справі невиконані ряд слідчих дій, з обвинуваченою ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 не проведено відтворення обставин та обстановки події, не проведена судово-медична експертиза на предмет спричинення обвинуваченою потерпілим тілесних ушкоджень, відтворення обставин та обстановки події з потерпілим ОСОБА_4 проведено не на місці події.

Тобто суд фактично дослідив докази по справі, що підчас проведення попереднього розгляду справи не допускається, а дані дії виконуються судом під час судового розгляду справи.

З урахуванням вище викладеного колегія суддів вважає, що прокурором виконані вимоги ст.ст.228-232 КПК України, в зв'язку з чим постанова районного суду про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.129 КК України прокурору, підлягає скасуванню, а апеляція прокурора задоволенню.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції,- задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 7.11.2006 року, про повернення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст.129 КК України прокурору Дніпровського району м. Херсона для усунення виявлених судом порушень, - скасувати, справу повернути в той же суд на стадію попереднього розгляду справи.

Головуючий Судді: