ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 р. | № 2/160-30/204-48/179 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шевчук С.Р.
Владимиренко С.В.
Кота О.В.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Фірма "Потенціал-траст"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р.
у справі №2/160-30/204-48/179 господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Потенціал-траст"
до Дочірньої компанії "Укртрансгаз"
про стягнення 3539512,02 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача - Бойко С.С. (дов.№17/006 від 12.01.2006р.)
відповідача - Манжос М.В. (дов. №2-103 від 13.12.2006р.), Бойко Н.М. (дов.№2-02 від 28.12.2006р.)
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Потенціал-траст" - звернувся до господарського суду з позовом та уточненням до нього про стягнення з відповідача - Дочірньої компанії "Укртрансгаз" заборгованості по орендній платі за оренду чотирьох зварювальних агрегатів АДД-4001 в сумі 10308652,32грн., стягнути з відповідача пеню в сумі 253399грн.30коп., розірвати договір від 01.09.1996р. між позивачем та відповідачем, зобов'язати відповідача повернути позивачу чотири зварювальні агрегати АДД-4001 у зв'язку з розірванням договору.
ДК «Укртрансгаз»подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди від 01.09.1996р. про оренду чотирьох зварювальних агрегатів АДД-4001.
Справа в судах розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.05.2006р. у справі №2/160-30/204-48/179 (суддя Сулім В.В.) в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Потенціал-траст" відмовлено повністю; зустрічний позов Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволено повністю. Договір оренди від 01.09.1996р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Потенціал-траст»та Пересувною механізованою колоною №2 підприємства «Укргазпромбуд»акціонерного товариства «Укргазпром»визнати недійсним з моменту укладення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Потенціал-траст»на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»85 грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Потенціал-траст»на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»2314грн.87коп. витрат з оплати послуг по експертизі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. у справі №2/160-30/204-48/179 (колегія суддів у складі головуючого Андрієнка В.В., суддів Малетича М.М. Студенця В.І.) рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2006р. у справі №2/160-30/204-48/179 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Потенціал-траст»без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду м. Києва від 18.05.2006р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. у справі №2/160-30/204-48/179, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Потенціал-траст" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2006р. у справі №2/160-30/204-48/179 у зв'язку з порушенням господарським судом норм матеріального і процесуального права, постановити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Потенціал-траст" в повному обсязі та відмовивши в задоволенні зустрічного позову.
Дочірня компанія "Укртрансгаз" проти поданої позивачем касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, та просить Вищий господарський суд України залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. та рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2006р. у справі №2/160-30/204-48/179, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Потенціал-траст»без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом апеляційної інстанцій зазначено, що подане позивачем клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, не підлягає задоволенню, оскільки повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності (п. 9.2 роз'яснення ВАС від 11.11.98 р. N02-5/424), тоді як заявляючи клопотання про проведення повторної експертизи позивачем не надано суду належних доказів, на підставі яких можна вважати наявний у матеріалах справи висновок необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, тобто позивачем не наведено обставин, наявність яких викликає сумнів у правильності висновку судового експерта.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Фірма "Потенціал-траст" посилається на невиконання відповідачем умов договору від 01.09.1996р., згідно з яким ТОВ Фірма «Потенціал-траст»передає, а Пересувна механізована колона №2 підприємства «Укргазпромбуд»Акціонерного товариства «Укргазпром»(правонаступником якого відповідач) приймає в оренду чотири зварювальних агрегати АДД-4001.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактично даний договір від 01.09.1996р. був укладений лише в 1998р., оскільки в даному договорі при зазначені банківських реквізитів позивача вказано рахунок №26007170153001, тоді як в листі Полтавського ГРУ Приватбанку від 09.06.03р. №3105 зазначається про те, що зміни нумерації рахунку позивача на №26007170153001 було здійснено лише в 1998 році.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що в 1998р. Пересувна механізована колона №2 мала статус структурного підрозділу підприємства «Укргазпромбуд»без прав юридичної особи.
Згідно з п.4.4 Положення про Пересувну механізовану колону №2 підприємство "Укргазпромбуд" Акціонерного товариства «Укргазпром»начальник Пересувної механізованої колони №2 у відносинах з іншими підприємствами, установами та організаціями діє на підставі довіреності.
Згідно ч.1 ст.29 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення спірного договору оренди, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
Згідно ч.2 ст.31 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладання спірного договору оренди, керівник філіалу або представництва діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.
Судом зазначено, що особою, яка підписала договір від 01.09.1996р. від відповідача за первісним позовом вказано начальника ПМК №2 Попенко І.Д., однак в матеріалах справи відсутня довіреність, видана начальнику ПМК №2, яка уповноважує останнього на укладання договорів в 1998р.
Поряд з цим, з висновку судового експерта N7591 від 11.03.2005р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, судом апеляційної інстанції зазначено, що підпис від імені Попенка І.Д. в графі "Попенко І. Д." договору від 01.09.96р. між ТОВ фірма «Потенціал-траст»та ПМК №2 виконаний не Попенком Іваном Даниловичем, а збіжні ознаки підписів експерт пояснив ретельним наслідуванням підпису Попенко І.Д.
Крім того, як свідчить, на думку судів попередніх інстанцій, наявний у матеріалах справи висновок експерта N1382 від 18.03.2005р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в договорі від 01.09.96р. відтиск печатки від імені ПМК-2 "Укргазпрому" нанесений не печаткою ПМК-2 «Укргазпромбуд», а за допомогою кольорового струминного принтеру персонального комп'ютера і не є відтиском цієї печатки, а є її кольоровим зображенням, а відтак договір оренди чотирьох зварювальних агрегатів АДД-4001, датований 01.09.1996р., був укладений від імені підприємства «Укргазпромбуд»особою, не уповноваженою на укладення угоди, а подальше схвалення оскаржуваного договору юридичною особою підприємством «Укргазпромбуд»Акціонерного товариства «Укргазпром», або його правонаступником «Укртрансгаз»не відбулось.
Судами першої та апеляційної інстанції не прийняті до уваги посилання ТОВ фірма «Потенціал-траст», що спростовуються матеріалами справи, щодо наступного схвалення оскаржуваного договору з боку підприємства «Укргазпромбуд»шляхом здійснення оплати, яка підтверджується копіями реєстрів платіжних документів від 20.05.97р. та від 24.07.97р., оскільки вказані платежі здійснено в 1997р., в той час як спірний договір фактично укладено в 1998р., та не є наступним схваленням оскаржуваного договору з боку підприємства «Укргазпромбуд».
Поряд з цим, попередніми судовими інстанціями пояснення позивача за зустрічним позовом щодо здійснення вказаних платежів на підставі іншого укладеного між сторонами договору від 01.11.1996р. про оренду та викуп двох зварювальних агрегатів, визнані такими, що відповідають обставинам справи. Крім того, відповідачем за зустрічним позовом не заперечувалося, що між сторонами не існувало та не існує інших договорів, крім договору від 01.11.1996р, та оскаржуваного договору від 01.09.1996р., який фактично укладено в 1998р.
Судами першої та апеляційної інстанцій спростовані матеріалами справи посилання ТОВ Фірма «Потенціал-траст»щодо наступного схвалення оскаржуваного договору з боку підприємства «Укргазпромбуд»шляхом фактичного приймання зварювальних агрегатів за актом прийому-передачі від 01.09.1996р.
Крім того, акт прийому-передачі від 01.09.1996р. складений раніше, ніж фактично укладено договір, датований 01.09.1996р., а Бєлоха О.Г., як зазначають суди, не був уповноваженою особою на приймання вказаних агрегатів та підписання акту прийому-передачі від 01.09.96р. між ТОВ Фірма «Потенціал-траст»та ПМК №2 «Укргазпромбуд», оскільки відповідна довіреність йому не видавалась, та він не мав повноважень діяти без такої довіреності.
При вирішенні спору по суті судами попередніх інстанцій зазначено, що з висновку судового експерта N 7591 від 11.03.2005р. підпис від Бєлохи О.Г. в графі "Принял" в акті прийому-передачі від 01.09.96р. між ТОВ «Потенціал-траст»та ПМК №2 «Укргазпромбуд», виконаний не Бєлохою О.Г. При цьому з ознаки підписів експерт пояснює ретельним наслідуванням підпису Бєлохи О.Г.
Згідно висновку експертизи в акті прийому-передачі від 01.09.96р. між ТОВ Фірма «Потенціал-траст»та ПМК №2 «Укргазпромбуд»відтиск печатки від імені ПМК-2 «Укргазпромбуд»нанесений не печаткою ПМК-2 «Укргазпромбуд», а за допомогою кольорового струминного принтеру персонального комп'ютера і не є відтиском цієї печатки, а є і кольоровим зображенням, а відтак судами встановлено, акт прийому-передачі від 01.09.1996р. не є доказом наступного схвалення договору від 01.09.1996р. з боку підприємства «Укргазпромбуд», та не свідчить про фактичну передачу і користування ПМК №2 зварювальних агрегатів.
Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, як такі що спростовуються матеріалами справи, посилання ТОВ Фірма «Потенціал-траст»щодо наступного схвалення оскаржуваного договору з боку підприємства «Укргазпромбуд», шляхом приймання-передачі двох зварювальних агрегатів, згідно накладної від 19.11.1997р. на суму 26000грн. і довіреністю БАД №477971 від 19.11.1997р., накладною від 24.12.1996р. на суму 5000грн. довіреністю БАА №491115 від 09.06.1997р. При цьому судами взято до уваги те, що вказані накладні та довіреності оформлено 1997р. та вони не містять жодного посилання на оскаржуваний договір, який фактично укладено в 1998р.
Крім того, суди зазначили, що з врахуванням п.1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів від 16.05.1996р. №99, видача довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей діючим законодавством передбачалась саме для одержання цінностей у власність, а не у користування.
З наявних в матеріалах справи, наданих позивачем за первісним позовом накладних та довіреностей суди попередніх інстанцій дійшли висновку про передачу двох зварювальних агрегатів АДД-4001 загальною вартістю 31000грн. у власність відповідача на підставі договору 01.11.1996р., а не в користування, а відтак передача двох зварювальних агрегатів АДД-4001 здійснювались на підставі іншого укладеного між сторонами договору від 01.11.1996р. про оренду та викуп двох зварювальних агрегатів.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що не відповідають обставинам справи й посилання відповідача за зустрічним позовом щодо наступного схвалення Договору від 01.09.1996р. шляхом підписання Акту прийому-передачі зварювального агрегату від 24.12.1996р., оскільки останній складений за договором від 01.11.1996 про оренду та викуп двох зварювальних агрегатів.
За викладених обставин, з врахуванням вимог ч.1 ст.63 Цивільного кодексу УРСР, внаслідок недоведення ТОВ Фірма «Потенціал-траст»належними засобами доказування схвалення договору від 01.09.1996р. ні підприємством "Укргазпромбуд", ні його правонаступником ДК «Укртрансгаз», апеляційний господарський суд погодився з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованого задоволення зустрічних вимог ДК «Укртрансгаз»про визнання договору від 01.09.1996р. недійсним з моменту його укладення на підставі ст.ст.48, 59, 63 Цивільного кодексу УРСР.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що перебіг позовної давності щодо вимог ДК «Укртрансгаз»про визнання недійсним договору оренди від 01.09.1996р. почався 24.04.03р., а зустрічний позов подано 14.09.04р., тобто в межах трирічного строку позовної давності, з чим погодився апеляційний господарський суд.
Суди зазначили про недоведення позивачем належними засобами доказування факту обізнаності відповідача щодо існування договору від 01.09.96р. до подання первісного позову до господарського суду м. Києва 22.04.2003р.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що виконання спірного договору не відбувалося, зварювальні агрегати за ним не передавалися, платежі на його підставі не здійснювалися, відсутні підстави для застосування ч.2 ст.48 ЦК УРСР та ч. І ст.216 ЦК України, а відтак відсутні підстави для задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача по первісному позову заборгованості по орендній платі за оренду чотирьох зварювальних агрегатів АДД-4001 в сумі 10308652,32грн., пені в сумі 253399грн.30коп., щодо розірвання договору від 01.09.1996р. між позивачем та відповідачем, та щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу чотири зварювальні агрегати АДД-4001 у зв'язку із розірванням договору.
При розгляді справи в першій та апеляційній інстанції позивач заявляв клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи та про витребування додаткових доказів у справі, для встановлення фактичних обставин справи. Проведення повторної експертизи позивач просив доручити спеціалістам СКВ УМВС України в Полтавській області або спеціалістам ДНДЕКУ МВС України, але апеляційний господарський суд не навів мотиви щодо його відхилення, а клопотання позивача про призначення повторної експертизи також безпідставно відхилив. При цьому суд не взяв до уваги той факт, що документи, які можуть засвідчити право підпису посадових осіб відповідача за період 1996р. -1998р., знаходяться в його структурному підрозділі, тобто в Полтавській області, в якій позивач і просив призначити експертизу.
Разом з тим, приймаючи до уваги як доказ у справі висновок експерта №7591 від 11.03.2005р. Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України від 17.03.2005р. апеляційний господарський суд не звернув увагу на те, що документи для проведення експертизи надавалися експертові за період 2003-2005рр. лише відповідачем, зобов'язаного судом, тоді як підлягали дослідженню ті документи, які стосувалися взаємовідносин сторін за період 1996-1998рр.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що всупереч ст.43 ГПК України господарські суди при прийнятті рішення та постанови прийняли до уваги лише докази однієї сторони –відповідача, тобто надали перевагу одних доказів іншими.
Відповідач не заперечує, а підтверджує правовідносини з позивачем щодо оренди 2 агрегатів з наступним викупом згідно договору від 01.11.1996р. (т.4 арк.63) (доручення і накладні від 1997р., акт передачі від 24.12.1996р.).
Оскільки при проведенні експертизи не було можливості витребувати вільні зразки підпису Попенка І.Д., то чому за зразок для дослідження підпису та печатки не були взяті зазначені документи, які визнаються відповідачами. Крім того, оригінал печатки на час проведення експертизи відсутній у відповідача, тому викликає сумнів висновок експерта щодо дослідження відбитків печатки ПМК №2.
Відповідач зазначає, що всі зазначені документи не є доказом згідно висновку експерта. Письмові пояснення відповідача у справі є суперечливими і суд не надав їм належної оцінки.
Разом з тим, не з'ясовано й судами попередніх інстанцій, на підставі якого договору складався акт прийому-передачі від 24.12.1996р., тобто по договору від 01.09.1996р. чи від 01.11.1996р.
Крім того, судом не витребувались акти по інвентаризації майна, відомості про основу техніку (устаткування) ПМК-2 за останні 10 років, не з'ясовувався факт наявності чи відсутності на балансі відповідача агрегатів АДД-4001 та не витребувались правовстановлюючі документи на спірні агрегати.
Згідно довідки Державного підприємства Центру сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу держнаглядохоронпраці України №378-ЦС-4 від 18.04.2006р. (з додатком на 2 арк. - відомості про основну техніку ПМК-2 за 2005р., спірні зварювальні агрегати АДД-4001 з'явились на балансі відповідача з 1997р. (арк.71 том 4), а відтак судами попередніх інстанцій не надана оцінка даним документам та не з'ясовано підставу поставлення на баланс зазначеного майна (агрегатів) та не з'ясовано спосіб набуття права власності на них.
Згідно ч.2 ст.31 ЦК України керівник філіалу або представник діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної особи.
Такі довіреності видають керівництву на рік, однак суд не витребував їх та журнал реєстрації таких довіреностей за період 1996-1998рр.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовою інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання які, стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосування попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Потенціал-траст" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 р. у справі № 2/160-30/204-48/179 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 р. та рішення господарського суду м. Києва від 18.05.2006 р. у справі № 2/160-30/204-48/179 скасувати
3. Справу №2/160-30/204-48/179 направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суддів.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Кот О.В.