ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 08.08.2006 р. у справі №20-11/132 (суддя Дмитрієв В.Є.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 р. (судді: Маслова З.Д., Видашенко Т.С., Латинін О.А.),  позов прокурора м.Севастополя в особі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м.Севастополю до ТОВ "ОСОБА_1" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 356,00 грн. задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "ОСОБА_1"до бюджету 1 356,00 грн. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, у доход Державного бюджету України -державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У касаційній скарзі ТОВ "ОСОБА_1" просить рішення господарського суду м.Севастополя від 08.08.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 р. у справі №20-11/132 скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 13, 14 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетич них ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 р. №64 (далі -Порядок №64), п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження", ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, ТОВ "ОСОБА_1" усунуло порушення, встановлені актом перевірки і повністю виконало теплоізоляційні роботи і п. 4 припису НОМЕР_1; по-друге, апеляційний господарський суд порушив вимоги ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, залишивши без задоволення клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №20-12/126 за позовом ТОВ "ОСОБА_1" до Державної інспекції України з енергозбереження про визнання недійсною постанови від 24.03.2006 р. НОМЕР_1 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 1 356,00 грн. (на підставі якої до заявника було застосовано економічні санкції), незважаючи на неможливість розгляду апеляційної скарги ТОВ "ОСОБА_1" на рішення господарського суду м.Севастополя від 08.08.2006 р. до закінчення провадження у справі №20-12/126.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

21.03.2006 р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Автономній Республіці Крим та м.Севастополю, яка є структурною одиницею урядового органу державного управління -Державної інспекції з енергозбереження, проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів ТОВ "ОСОБА_1", за результатами якої був встановлений факт нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що є порушенням законодавства про енергозбереження, про що був складений акт НОМЕР_1, на підставі якого 21.03.2006 р. заНОМЕР_2 інспекцією було винесено постанову про застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів та застосовано подвійну плату у розмірі 1 356,00 грн.

В порушення вимог ст. 16 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання відповідач подвійну  плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування не вніс.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили обставини справи і дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з п. "є" ст. 27 Закону України "Про енергозбереження" відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону України "Про енергозбереження" економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідно до р. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо раціонального використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" від 02.09.1993 р. №699 якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Відповідно до п. 16 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

Пунктом 17 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання передбачено, що у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і заявником не заперечується факт нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем, що встановлено актом перевірки НОМЕР_1.

Доводи заявника щодо усунення ним порушень, встановлених в акті перевірки, і виконання п. 4 припису до акта перевірки НОМЕР_1 як на підставу для звільнення від відповідальності не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно з п. 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання підставою для прийняття рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів є акт перевірки підприємства, на підставі якого і було винесено постанову НОМЕР_1 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 21.03.2006 р., яка на день розгляду справи у господарських судах першої та апеляційної інстанцій у встановленому законом порядку не була скасована, не визнана недійсною та є обов'язковою для виконання.

Факт несплати відповідачем підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів встановлено господарськими судами і заявником не заперечується.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 111⁷ ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 р. у справі №20-11/132 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, п. 1 ст. 111⁹, ст. 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "ОСОБА_1" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 р. у справі №20-11/132 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 р. у справі №20-11/132 -без змін.

Головуючий                                                                                           К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                           С.Бакуліна