ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р. | № 9/388-3165 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | Бучацького державного аграрного коледжу від 06.09.2006 р. №258 та від 30.10.2006 р. №308/2 |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. |
у справі | №9/388-3165 |
господарського суду | Тернопільської області |
за позовом | прокурора Бучацького району в інтересах держави в особі Державного комітету України з держав ного матеріального резерву |
до | Бучацького радгоспу-технікуму |
про | стягнення 91 052,13 грн. |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від прокуратури: | не з'явився, |
від позивача: | Свірська Н.П., |
від відповідача: | Позняк В.М., |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням арбітражного суду Тернопільської області від 28.11.2000 р. у справі №9/388-3165 (суддя Кропивна Л.В.) позов задоволено: стягнуто з Бучацького радгоспу-технікуму на користь Державного агентства з управління державним матеріальним резервом 91 052,13 грн. боргу, в доход Державного бюджету 910,52 грн. державного мита, на користь ДП "Арбітражний інформаційний центр" 69,00 грн. інформаційно-технічних послуг.
06.04.2006 р. Бучацький державний аграрний коледж звернувся до господарського суду Тернопільської області з заявою про заміну сторони в виконавчому провадженні —відповідача у справі №9/388-3165 (боржника в виконавчому провадженні —Бучацький державний аграрний коледж) Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива", яке утворене внаслідок реорганізації (шляхом виділу) Бучацького державного аграрного коледжу і є правонаступником останнього.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.06.2006 р. у справі №9/388-3165 (суддя Кропивна Л.В.) було здійснено правонаступництво сторони (відповідача у справі) на стадії виконавчого провадження по виконанню наказів господарського суду Тернопільської області від 28.11.2000 р. №9/388-3165, замінено відповідача (боржника) у справі з Бучацького державного аграрного коледжу на його правонаступника —Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива".
Не погоджуючись із даною ухвалою, Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся з апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. у справі №9/388-3165 (судді: Мирутенко О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено повністю: ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.06.2006 р. у справі №9/388-3165 скасовано повністю; відмовлено Бучацькому державному аграрному коледжу в задоволенні заяви від 15.05.2006 р. №170 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
У касаційних скаргах 06.09.2006 р. №258 та від 30.10.2006 р. №308/2 Бучацький державний аграрний коледж від просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. у справі №9/388-3165 та залишити в силі ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.06.2006 р. у справі №9/388-3165, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст. 109, 520 Цивільного кодексу України, ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки: по-перше, Бучацький державний аграрний коледж згідно з наказом Міністерства аграрної політики від 23.11.2005 р. №642 реорганізовано шляхом виділу і створено на базі структурного виробничого підрозділу Бучацького державного аграрного коледжу Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива", яке є правонаступником відповідача; по-друге, відповідно до ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника-юридичної особи; по-третє, згідно з актом приймання-передачі кредиторсько-дебіторської заборгованості вся заборгованість по виконавчій службі, в т.ч. по виконанню рішення господарського суду по справі №9/388-3165, передана правонаступнику Бучацького державного аграрного коледжу ДП "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива", що визнається самим правонаступником.
Прокурор не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши повноту встановлення обставин справи і правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Здійснивши заміну відповідача (боржника) у справі №9/388-3165 — Бучацького державного аграрного коледжу його правонаступником —ДП "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива", господарський суд першої інстанції виходив із того, що правонаступництво створеної в результаті реорганізації (шляхом виділення) юридичної особи —ДП "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива" за боргами Бучацького державного аграрного коледжу встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами.
Скасовуючи ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.06.2006 р. у справі №9/388-3165 та відмовляючи Бучацькому державному аграрному коледжу в задоволенні заяви від 15.05.2006 р. №170 про заміну сторони у виконавчому провадженні, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції розглянув заяву боржника у судовому засіданні та здійснив правонаступництво у справі без повідомлення, без присутності та без згоди стягувача —позивача у справі, а відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Однак, зазначені висновки не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, дійшовши правомірного висновку про те, що таке порушення норм процесуального права як розгляд справи господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у справі докази (в т.ч. розподільчий баланс, акт приймання-передачі кредиторсько-дебіторської заборгованості та інші), не встановив наявність чи відсутність підстав для здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконавчого провадження, обмежившись посиланням на норму ст. 520 Цивільного кодексу України як на безумовну підставу для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з реорганізацією боржника.
Однак, слід зазначити, що зазначені висновки апеляційного господарського суду не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки ст. 520 Цивільного кодексу України не регулює питання процесуального правонаступництва.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації. При цьому правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу. З правилами цієї статті кореспондуються положення ч. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника-юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника —юридичної особи.
Що стосується ухвали господарського суду Тернопільської області від 01.06.2006 р. про здійснення процесуального правонаступництва сторони (відповідача у справі) на стадії виконавчого провадження по виконанню наказів господарського суду Тернопільської області від 28.11.2000 р., слід зазначити, що матеріали справи свідчать. що заяву Бучацького державного аграрного коледжу про заміну сторони в виконавчому провадженні було розглянуто за відсутності позивача, не повідомленого належним чином про місце і час засідання суду, оскільки ухвала господарського суду Тернопільської області від 18.05.2006 р. про призначення розпорядчого засідання по розгляду заяви від 15.05.2006 р. №170 Бучацького державного аграрного коледжу про заміну сторони у виконавчому провадженні на 01.06.2006 р. не була надіслана ні прокурору, ні позивачу (а.с. 38).
Крім того, слід зазначити, що господарський суд першої інстанції при здійсненні процесуального правонаступництва лише обмежився посиланням на те, що правонаступництво підтверджено матеріалами справи (невідомо якими) і не заперечується самим правонаступником, не дослідивши при цьому наявні у справі докази і не надавши будь-якої оцінки розподільчому балансу, акту приймання-передачі кредиторсько-дебіторської заборгованості, балансам відповідача і ДП "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива" станом на 01.12.2005 р. (а.с. 17–28), не встановивши, чи була передана вся заборгованість по виконавчій службі, в т.ч. по виконанню рішення арбітражного суду Тернопільської області від 28.11.2000 р. у справі №9/388-3165 правонаступнику відповідача у справі тощо.
Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Бучацького державного аграрного коледжу від 06.09.2006 р. №258 та від 30.10.2006 р. №308/2 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. у справі №9/388-3165 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 01.06.2006 р. у справі №9/388-3165 скасувати.
Заяву Бучацького державного аграрного коледжу про заміну сторони у виконавчому провадженні —Бучацького державного аграрного коледжу на ДП "Сільськогосподарське підприємство "Перспектива" передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна