справа №2-487/09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
12 березня 2009 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого – судді Олійника В.П.,
при секретарі – Павленко О.В.,
з участю позивача,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шняківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Позивачі звернулись до суду з позовом до Шняківської сільської ради Ніжинського району (далі-відповідача) про визнання права власності на спадкове майно-позивач ОСОБА_1 на 3/8 частки житлового будинку після дружини ОСОБА_3, померлої 15 грудня 1995 року, матері ОСОБА_4, померлої 26 травня 2003 року; позивач ОСОБА_2 на 1/8 частку житлового будинку після матері ОСОБА_3, померлої 15 грудня 1995 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спадкоємцями першої черги за законом до майна ОСОБА_3 є позивачі по справі, які фактично прийняли спадщину після неї, при цьому оформити спадщину на ? частку спадкового будинку не мають змоги, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дану частку. Спадкоємцем першої черги за законом до майна ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_1, який фактично прийняв спадщину після свої матері, при цьому оформити спадщину на ? частку спадкового будинку не має змоги, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на дану частку.
В попередньому судовому засіданні позивач підтримав позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що спадковий будинок побудований ним, його дружиною ОСОБА_3, матір”ю ОСОБА_4 як індивідуальними забудовниками.
Позивач ОСОБА_2 в попереднє судове засідання не з”явилась, надавши суду 12 березня 2009 року вх.№5809 заяву про підтримку заявлених вимог та розгляд справи за відсутності.
Представник відповідача в попереднє судове засідання не з”явився, надавши суду 12 березня 2009 року вх.№5810 заяву за підписом сільського голови про визнання позову та розгляд справи за відсутності.
Заслухавши позивача ОСОБА_1, врахувавши думку позивача ОСОБА_2, відповідача, викладених у письмових заявах до суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.
Спадкові відносини виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України (далі-ЦК), що є підставою для застосування до даних спадкових відносини правил Цивільного кодексу Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року) (далі-ЦК 1963 року).
Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст. 524 ЦК 1963 року).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла 15 грудня 1995 року в с.Шняківка Ніжинського району.
Позивач ОСОБА_1, як чоловік ОСОБА_3, позивач ОСОБА_2, як її дитина, являються спадкоємцями першої черги за законом до її майна згідно ст. 529 ч.1 ЦК 1963 року, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача ОСОБА_1, інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні, що підтверджується копією спадкової справи Ніжинської районної державної нотаріальної контори №100, при цьому позивачі прийняли спадщину згідно ст. 549 ч.1 п.п.1,2 ЦК 1963 року, оскільки постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, фактично вступили у володіння спадковим майном, подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями майна ОСОБА_3 в рівних частках на земельну частку (пай) є позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Таким чином позивачі являються спадкоємцями першої черги за законом до майна ОСОБА_3.
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла 26 травня 2003 року в с.Шняківка Ніжинського району.
Позивач ОСОБА_1, як дитина ОСОБА_4, являється спадкоємцем першої черги за законом до її майна згідно ст. 529 ч.1 ЦК 1963 року, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача ОСОБА_1, інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні, що підтверджується довідкою Ніжинської районної державної нотаріальної контори №234/2-39 від 25 лютого 2009 року, при цьому позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину згідно ст. 549 ч.1 п.1ЦК 1963 року, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, фактично вступив у володіння спадковим майном.
Таким чином позива ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом до майна ОСОБА_4.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України (далі-ЦК) в ласник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно довідки-характеристики комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" №320 від 14 листопада 2008 року право власності по 1/4 частці житлового будинку №27 по вул. Комсомольська с.Шняківка Ніжинського району зареєстровано за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, інша 1/2 частка спадкового будинку не зареєстрована. Виходячи з того, що правовстановлюючі документи на спірну частку спадкового домоволодіння відсутні, суд розглядає спір по суті, що узгоджується з положеннями ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 16 ч.2 п.1, 392 ЦК.
У відповідності до довідки відповідача №03-27/34 від 19 січня 2009 року станом на 15 квітня 1991 року в спадковому будинку мешкали і були прописані позивачі, спадкодавці ОСОБА_3, ОСОБА_4, двір відносився до робітничого двору, будинок побудований ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 як індивідуальними забудовниками, при цьому в судовому засіданні встановлено, що дане спадкове майно визнається як майно робітничого двору, оскільки будинок і господарські споруди збудовані спадкодавцями та позивачем ОСОБА_1 в період до 15 квітня 1991 року, тобто до введення в дію Закону України “Про власність”, спадкодавці та позивачі набули права спільної сумісної власності на це майно як члени робітничого двору, це право збереглося за ними і після припинення робітничого двору після введення в дію Закону України “Про власність”, тобто спадковий будинок являється об"єктом права спільної сумісної власності спадкодавців та позивачів, який входить до складу спадщини спадкодавців ОСОБА_3, ОСОБА_4, при цьому відсутність правовстановлюючого документа на частку житлового будинку, належної спадкодавцям, перешкоджає позивачам оформити своє право власності. За таких обставин позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем першої черги за законом до майна ОСОБА_3,- ? частки спадкового будинку, до майна ОСОБА_2,-1/4 частки спадкового будинку, позивач ОСОБА_2 являється спадкоємцем першої черги за законом до майна ОСОБА_3,- ? частки спадкового будинку, тобто позивач ОСОБА_1 має право на 3/8 частки спадкового будинку, позивач ОСОБА_2 на 1/8 частку.
Відповідач згідно заяви визнав позов, що є підставою згідно ст.ст. 130, 174 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України для ухвалення рішення про задоволення позову. Законними підставами для задоволення позову є ст.ст. 524, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року), ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України. Суд встановив також, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 524, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року), ст.ст.16, 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 130, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Шняківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 3/8 частки житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами за №27 по вулиці Комсомольська села Шняківка Ніжинського району Чернігівської області в порядку спадкування після ОСОБА_3, померлої 15 грудня 1995 року, ОСОБА_4, померлої 26 травня 2003 року.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/8 частку житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами за №27 по вулиці Комсомольська села Шняківка Ніжинського району Чернігівської області в порядку спадкування після ОСОБА_3, померлої 15 грудня 1995 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку згідно ст.295 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Олійник В.П.*