справа №2-405/09

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

     19 березня 2009  року                                 м.Ніжин 

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю представника позивача- Кіфік О.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9540 гривень 93 коп. боргу за теплозабезпечення та гаряче водопостачання (далі-послуги), посилаючись на те, що відповідач, яка проживає в кв.40 буд. №101 корп. "б" по вул. Шевченка м.Ніжина, являється споживачем послуг, які надаються ТОВ "НіжинТеплоМережі" (далі-ТОВ), при цьому за період з 01.09.1998 року по 31.12.2008 року за відповідачем утворилась заборгованість за отримані послуги в розмірі 9540 гривень 93 коп., в добровільному порядку заборгованість відповідачем позивачу не сплачена.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності згідно ст.42 ч.1 п.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК) підтримала позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що відповідач являється наймачем вищезазначеної квартири, користується послугами на підставі договору, не відмовилась від отримання послуг, пільги на сплату послуг у відповідача відсутні.

    Відповідач в судове засідання не з"явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчать розписка від 26 лютого 2009 року про отримання особисто нею судової повістки на 19 березня 2009 року. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відомості про причини неявки відповідача суд не має. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи згідно ст. 169 ч. 4 ЦПК.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до слідуючих висновків.

    Відповідно до ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

    Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може грунтуватись на припущеннях.

    Відповідач  проживає та зареєстрована в м Ніжині, вул. Шевченка, 101 Б, кв.40 і являється споживачем послуг з теплопостачання у вигляді гарячого водопостачання і центрального опалення, які надає ТОВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується представником позивача в судовому засіданні.

    Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

    Відповідно до вимог ст.ст. 10, 67, 68 Житлового Кодексу України громадяни зобов'язані додержуватися правил користування житловими приміщеннями; квартиронаймач та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно сплачувати спожиті комунальні послуги за державними тарифами і розцінками щомісяця у встановлені строки, що охоплюється і змістом ст. 13 ч.ч.3,4 Конституції України, за таких обставин відповідач, яка згідно матеріалів справи являється квартиронаймачем, зобов'язана своєчасно сплачувати спожиті комунальні послуги, зокрема, послуги  теплозабезпечення та гарячого водопостачання, які надаються ТОВ.

    Відповідно до ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року N 1875-IV (далі-Закон 1875-IV) залежно від функціонального призначення до житлово-комунальних послуг відносяться, зокрема, - послуги щодо централізованого постачання гарячої води, централізованого опалення.

    Статтями 20, 21 Закону 1875-IV визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

    За період з 01.09.1998 року по 31.12.2008 року в зв'язку з неоплатою за надання послуг відповідач заборгувала позивачу 9540 гривень 93 коп. , що підтверджується розрахунком ТОВ по особовому рахунку №7443 кв.№40 по вул. Шевченка, 101 Б, м.Ніжина.

    Відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №2-734/04 від 11 червня 2004 року по цивільній справі за позовом ТОВ “НіжинТеплоМережі” до ОСОБА_1 про стягнення боргу, яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто на користь позивача 1062 гривні 72 коп. заборгованості за спожиті послуги за період з 01.05.2001 року по 01.05.2004 року, що є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог за даний період згідно ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК.

    Відповідно до ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного Кодексу України (далі-ЦК) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила даного Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред"явлення яких, встановлених законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Положеннями ст.ст.71, 76, 80 ЦК України (1963 року) встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки; перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, при цьому дане право виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права; закінчення строку позовної давності до пред"явлення позову є підставою для відмови у позові.

    В судовому засіданні встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли в 1998 році, при цьому позивач  звернувся до суду із даним позовом тільки 02.02.2009 року, доказів, які б свідчили про поважність причини пропуску строку позовної давності,  суду не надано, при цьому строк позовної давності позовних вимог за період з 01.09.1998 року по 01.01.2004 року сплив.

    За таких обставин заборгованість по сплаті послуг за період з 01.05.2004 року по 31.12.2008 року, яка становить 8255 гривень 45 коп. (9540,93 грн.- 1285,48 грн.= 8255,45 грн.), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, що відповідає вимогам ст. 64 ч.1 Житлового кодексу України.

У відповідності до ст. 88 ч.1 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно матеріалів справи позивачем понесені і документально підтверджені судові витрати- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 гривень, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору із відповідача на користь держави в розмірі 82 гривні 55 коп., що узгоджується із положеннями ст. 3 ч.1 п.”а”  Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”,  ст. 88 ч.3  ЦПК.

    Таким чином, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень  законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обгрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

    Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст.10, 64, 67, 68 Житлового кодексу України, ст. 257, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.13, 20, 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 169 ч.4, 205, 224, 226, 212-215  Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

    Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-задовольнити частково.

    Стягнути із  ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” 8255 гривень 45 коп. боргу, 30 гривень в рахунок повернення витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 8285 (вісім тисяч двісті вісімдесят п"ять) гривень 45 копійок.

    В задоволені інших позовних відмовити.

    Стягнути із  ОСОБА_1 на користь держави 82 (вісімдесят дві) гривні 55 копійок судового збору.    

    Направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше п"яти днів з дня його проголошення.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.    

    Головуючий                             суддя Олійник В.П.*    

справа №2-405/09

УХВАЛА

іменем України

    19 березня 2009  року                                 м.Ніжин 

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю представника позивача- Кіфік О.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9540 гривень 93 коп. боргу за теплозабезпечення та гаряче водопостачання (далі-послуги), посилаючись на те, що відповідач, яка проживає в кв.40 буд. №101 корп. "б" по вул. Шевченка м.Ніжина, являється споживачем послуг, які надаються ТОВ "НіжинТеплоМережі" (далі-ТОВ), при цьому за період з 01.09.1998 року по 31.12.2008 року за відповідачем утворилась заборгованість за отримані послуги в розмірі 9540 гривень 93 коп., в добровільному порядку заборгованість відповідачем позивачу не сплачена.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності згідно ст.42 ч.1 п.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК) підтримала позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що відповідач являється наймачем вищезазначеної квартири, користується послугами на підставі договору, не відмовилась від отримання послуг, пільги на сплату послуг у відповідача відсутні.

    Відповідач в судове засідання не з"явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчать розписка від 26 лютого 2009 року про отримання особисто нею судової повістки на 19 березня 2009 року. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відомості про причини неявки відповідача суд не має.

    За період з 01.09.1998 року по 31.12.2008 року в зв'язку з неоплатою за надання послуг відповідач заборгувала позивачу 9540 гривень 93 коп. , що підтверджується розрахунком ТОВ по особовому рахунку №7443 кв.№40 по вул. Шевченка, 101 Б, м.Ніжина.

    Відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №2-734/04 від 11 червня 2004 року по цивільній справі за позовом ТОВ “НіжинТеплоМережі” до ОСОБА_1 про стягнення боргу, яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто на користь позивача 1062 гривень 72 коп. заборгованості за спожиті послуги за період з 01 травня 2001 року по 01 травня 2004 року, що є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог за період з  01 травня 2001 року по 01 травня 2004 року згідно ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК. Дана обставина стала відома суду при проведенні попереднього судового засідання по справі.

    Керуючись ст.205 ч.1 п.1 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

    Провадження у справі за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” до ОСОБА_1 про стягнення боргу в частині позовних вимог про стягнення боргу за період з  01 травня 2001 року по 01 травня 2004 року в розмірі 1062 (однієї тисячі шістдесяти двох) гривень 72 коп.,-закрити.

    Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження ухвали протягом п'яти днів з дня винесення ухвали та апеляційної скарги на ухвалу суду протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку згідно ст.295 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України.

    Головуючий                             суддя В.П. Олійник*