Справа №22ц-32б2, 2007р.                                                         Головуючий в 1-й інстанції

Завальнюк І.В.

Категорія:     Доповідач - Лісова Г.Є.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2007 року січня місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є.

Суддів: Семиженка Г.В. , Приходько Л.А.

при секретарі - Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2006 року в справі

за позовом ОСОБА_1

до ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»

про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час

вимушеного прогулу, -

встановила:

27.07.2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Посилався на те, що наказом НОМЕР_1 його звільнено з 1.06.2006 року з роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 судового по п.4 ст.40 КЗпП. Звільнення вважає незаконним, тому що згідно довідки ЛКК він за станом здоров'я потребував легшої роботи, у наданні якої йому було відмовлено директором підприємства, і що стало причиною звільнення за прогули.

Звільнення з роботи по п.4 ст.40 КЗпП суперечить Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Просить поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач та його представник просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід задовольнити частково, рішення суду змінити, вважати позивача звільненим по п.2 ст.40 КЗпП.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин з 1 по 19 червня 2006 року, а тому підставно наказом НОМЕР_1 з роботи з ІНФОРМАЦІЯ_1 за прогули на підставі п.4 ст.40 КЗпП.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Позивач з 21 грудня 1995 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, виконуючи роботу ІНФОРМАЦІЯ_2 судового.

20.05.1996 року внаслідок нещасного випадку, який мав місце на виробництві, він втратив 25% професійної працездатності безстроково.

Згідно довідки ЛКК від 13.04.2006 року йому протипоказана робота пов'язана з підйомом ваги понад 5-7кг та тривалим навантаженням на ліву руку.ОСОБА_1потребував надання легшої роботи строком на 2 місяці.

26.04.2006 року позивач відмовився від переводу на легшу роботу слюсаря ремонтника (чергового), що підтверджується його заявою долученою до справи.

ОскількиОСОБА_1 за станом здоров'я не міг виконувати обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_2 судового, від переводу на легшу роботу відмовився, то підлягав звільненню не по п.4 ст.40 за прогули, а по п.2 ст.40 КЗпП за невідповідність роботі, яку він виконував за станом здоров'я.

Висновок суду про те, що позивач по закінченню строку, на який він повинен був бути переведений на легшу роботу, не приступив своєчасно до виконання обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_2 судового, а тому правильно звільнений з роботи за прогули, не ґрунтується на законі, тому що неможна вважати прогулом невихід на роботу працівника, виконувати яку він не може за станом здоров'я.

Відповідно до ст.40 п.2 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я.

Звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Оскільки суд правильно встановив обставини справи, однак дав їм неправильну юридичну кваліфікацію, то рішення суду слід змінити, змінивши формулювання причин звільнення позивача з роботи з п.4 на п.2 ст.40 КЗпП.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, ч.2,ч.5 ст.40 КЗпП України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2006 року змінити.

Змінити              формулювання                 причин              звільнення

ОСОБА_1 з п.4 ст. 40 на п.2 ст.40 КЗпП України і вважати його звільнення з роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 судового Херсонського суднобудівного заводу з 1.06.2006 року по п.2 ст.40 КЗпП України.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.