Справа №11а-11/2007 Категорія: ст.366ч.2, 364 ч.3, 367ч.2 КК України

Головуючий в 1 інстанції: Ратушна В. О.

Доповідач: Заіченко В.Л.

                             УХВАЛА

      Іменем України

м.Херсон Апеляційного   суду

16 січня 2007 року

Колегія   суддів   судової   палати   в   кримінальних   справах Херсонської області в складі:

головуючого: Червоненка В.Я.

суддів : Заіченка В.Л. Чупини С.П. з участю прокурора: Литвиненка О.О. засудженої: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи, на вирок Дніпровського районного суду міста Херсона від 20 жовтня 2006 року,

встановила:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженку м. Херсона, українку, громадянку України, з вищою освітою, одружену, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працюючу ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму, - засуджено за ст. 367 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з роботою в органах податкової служби строком на 2 роки, зі штрафом у сумі 1700 грн. На підставі ст. 1 п. "б" Закону України " Про амністію" від 31.05.05 звільнено від відбування призначеного покарання;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Новий Роздол Львівської області, українку, громадянку України, з вищою освітою, одружену, яка має на утриманні неповнолітню дитину, працюючу ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судиму, засуджено за ст. 367 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з роботою в органах податкової служби строком на 2 роки, зі штрафом у сумі 1700 грн. На підставі ст. 1 п. "б" Закону України " Про амністію" від 31.05.05 звільнено від відбування призначеного покарання. Міри запобіжного заходу скасовано.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засуджено за те, що ОСОБА_1, працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 - на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи службовими особами органів державної податкової служби та зобов'язаними дотримуватись Конституції України, законів України також інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на функцій, відповідно до своїх функціональних обов'язків, маючи повноваження по пред'явленню вимог, прийняттю рішень, обов'язкових для виконання фізичними та юридичними особами, в тому числі ОСОБА_2 по контролю за достовірністю інформації, внесеної в облікові картки платників податків, правильністю формування, складання та затвердження висновків про відшкодування податку на додану вартість юридичним особам, а ОСОБА_1 - по перевірці достовірності інформації, внесеної в облікові картки платників податків, формуванню, складанню та затвердженню висновків про відшкодування податку на додану вартість юридичним особам, 23.12.04, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки внаслідок недобросовісного ставлення до них, не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків своєї бездіяльності, хоча повинні були і могли це передбачити, достовірно знаючи про прийняте рішення повідомлення форми "В" № НОМЕР_1 про зменшення заявленого до відшкодування ГІЦВ ПП " Ділон" у сумі 1645541,44 грн, ОСОБА_1, не перевіривши правильність та законність рішення ДПА в Херсонській області та службової записки Управління контрольне - перевірочної роботи, поновила вказану суму на картці особового рахунку ПП «Ділон», згодом сформувавши та підписавши висновки на відшкодування вказаної суми на розрахунковий рахунок підприємства.

ОСОБА_2, не перевіривши правильність та законність прийняття рішення ОСОБА_1 про виведення з картки особового рахунку та поновлення суми бюджетної заборгованості ПП " Ділок" без скасування рішення - повідомлення від 21.08.04 НОМЕР_2, в порушення п. 5.2.2, п. 5,2.6. Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00, п. 5.4, п. 6.1 б, в Наказу ДПА України « Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків» від 21.06.01 № 523, достовірно знаючи про юридичну дію акту перевірки ПП " Ділом" НОМЕР_3 від 20.08.04, згідно з яким сума, що підлягає відшкодуванню Із бюджету, на кінець звітного періоду дорівнює 0,0 грн., у зв'язку з тим, що суми ПДВ, заявлені ПП "Ділон" до відшкодування, не підтверджені до виробника, в порушення п. 8.3 Наказу ДПА України " Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування із бюджету сум ПДВ юридичним особам " від 24.04.03 № 196 дсп, не перевіривши обґрунтованість відшкодування ПДВ ПП "Ділок", видали і підписали висновки від 23.12.04, всього на загальну суму 1 645 541,44 грн. Після цього вказані висновки були направлені до управління Державного казначейства України в Херсонській області для організації виконання,

У результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків посадовими особами державної податкової служби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із державного бюджету ПП " Ділон" було незаконно відшкодовано ПДВ на загальну суму 1 645 541,44грн.

В своїй апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи кваліфікацію дій та міру покарання ОСОБА_2, просить вирок суду стосовно ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, м'якістю призначеного покарання, та поставити новий вирок, яким кваліфікувати її дії за ст.364ч.З, 366 ч.2 КК України та призначити покарання за ст.364ч.З. ст.69 КК України - три роки шість місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади строком на три роки з конфіскацією майна, за ст.366 ч.2 КК України - два роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади строком на два роки. Відповідно до ст.70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавлення права займати посади в органах державної влади строком на три роки конфіскацією  майна.  Мотивуючи  це  тим,  що  висновок суду  не  ґрунтується  на матеріалах справи та протирічить дослідженим доказам.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції прокурора, що приймав участь у розгляді справи, засуджену ОСОБА_1, яка не згодна з апеляцією прокурора, її останнє слово в якому вона просить вирок залишити без змін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Як встановлено з матеріалів справи, органами досудового слідства та судом виконані вимоги ст.22 КПК України, направлені на вживання всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового слідства і судового слідства не було допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновок суду про винність засуджених у вчинені злочину, за яким їх засуджено.

Колегія суддів вважає, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 в скоєні злочину передбаченому ст.367ч.2 КК України при обставинах вказаних у вироку, що підтверджується зібраними по справі та дослідженими в суді доказами, а тому доводи апеляції прокурора в той частині того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і протирічать дослідженим доказам задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов о висновку про наявність і діях ОСОБА_1 службової недбалості, а не зловживання службовим становищем та службового підроблення.

Дані висновки суду грунтуються на досліджені та оцінці доказів по справі.

Доводи наведені в апеляції про те, що стаж роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби складає 10 років і її рівень знань є необхідним для знань податкового законодавства не можуть бути взяті до уваги, т.я. стаж роботи не може свідчити про відсутність можливості неналежного виконання нею своїх службових обов'язків.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що, доводи апеляції прокурора в той частині того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і протирічать дослідженим доказам задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів вважає, що обираючи міру покарання ОСОБА_1 суд врахував всі передбачені ст.ст.65, 66 КК України обставини і обрав міру покарання засудженій відповідно до ступеню тяжкості злочину, даних про її особу та обставин справи, обтяжуючих та пом'якшуючих, тому призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись   ст.ст.365,   366   КПК   України,   колегія   суддів   судової   палати   з кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін.