ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

      В С Т А Н О В И В:

у серпні 2006 року, ТОВ "ВІС" звернулося до господарського суду з заявою про вирішення його спору з міським комунальним підприємством "Дніпропетровський електротранспорт" щодо розміру орендної ставки при укладенні договору оренди за рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.01.2006 року.

Позивач зазначав, що за цим рішенням відповідачу надано право орендодавця і зобов’язано укласти з ним договір оренди 7 450 м2 площадки із залізобетонним огородженням для організації нічного паркування автомобілів.

Зазначені послуги є побутовими і орендна ставка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 17.02.2000 року №411 складає 2 відсотки.

Але, відповідач не погоджується з цим і стверджує, що послуги з організації паркування автомобілів не є побутовими, ця діяльність підпадає під визначення "інше використання нерухомого майна" і орендна ставка повинна складати 10 відсотків до вартості орендованого майна.

Вважаючи, що зазначені твердження є помилковими, позивач просив визнати рішення комісії щодо цього неправомірним і зобов’язати відповідача укласти з ним договір з урахуванням 2 відсотків орендної ставки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2006 року провадження у справі щодо визнання недійсним рішення конкурсної комісії відповідача за протоколом від 19.07.2006 року припинено. У решті заявлених вимог позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку обставин справи та виду діяльності відповідача, помилковість висновків щодо права позивача орендувати майно за орендною ставкою у 2 відсотки вартості майна і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, постановивши нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до "Порядку передачі в оренду нежитлових приміщень, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста", затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 09.04.2003 року №18/8, надання в оренду майна площею понад 200 м2, здійснюється уповноваженими на те установами за рішенням виконкому міської ради.

На виконання п.4 цього Порядку, рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.01.2006 року №314 відповідачу надано повноваження орендодавця та уповноважено укласти з позивачем договір оренди площадки площею 7 450 м2 із залізобетонним забором 227,4 погонних метрів для організації нічного паркування автомобілів.

Згідно Положення про функціонування парковок на території міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року №49/4, парковкою є знерухомлення транспортних засобів у місцях, відведених для їх стоянки, які обслуговуються уповноваженими на те організаціями.

Система платних стоянок включає організацію місць паркування з дорожньою розміткою та інформаційними показниками, експлуатаційної служби зі службою контролю за паркуванням, права та обов’язки уповноважених на експлуатацію таких стоянок організацій (п.10.3 Положення).

Обслуговування стоянок для паркування автомобілів, відповідно до ст.901 ЦК України є послугою, для індивідуальних замовників побутовою, визначення якої надано привалами побутового обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1999 року №974.

З урахуванням цих обставин і визначеної у рішенні виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.01.2006 року №314 мети укладання договору оренди, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про безпідставність припущень відповідача щодо використання орендованого майна з іншою метою та можливе надання послуг, які передбачають сплату орендної ставки у розмірі, що перевищує 2 відсотки вартості орендованого майна, обґрунтовано задовольнили позов і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 року - без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк

                                                                                          В.М. Харченко