КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

20.05.09 р.                                                                                          № 14/388          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Фаловської І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Михайленко М.О. –директор (постанова правління Полтавської ОССТ № 201 від 17.06.2008 р.);

від відповідача 1: не з’явились;

від відповідача  2: не з’явились;

від відповідача  3: не з’явились;

від третьої особи 1: не з’явились;

від третьої особи 2: не з’явились;

від третьої особи 3: не з’явились;

від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору:                Бордаченко О.В. –представник, довіреність б/н від 01.02.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна промбаза»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2009 року у справі  № 14/388 (головуючий суддя: Босий В.П., судді Тимощенко О.М., Киричук О.А.),

за позовом           спільного підприємства «Полтавська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки», м. Полтава,

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна промбаза»,                               м. Дніпропетровськ, 2) приватного підприємства «Альянс Т.З.», м. Полтава,                     3) закритого акціонерного товариства «Комерційний торговий центр «Пушкарівський», м. Полтава,

треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) приватне підприємство «Бона-Дніпро», м. Дніпропетровськ,                      2) комунальне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», м. Полтава, 3) кооперативне підприємство «Міжнародна оптово-торгівельна база», м. Краснодар Харківської області,

про витребування майна та виселення (ціна позову 6564000 грн. 00 коп.),

третя особа що заявляє самостійних вимог на предмет спору: Полтавська обласна спілка споживчих товариств, м. Полтава,

про визнання права власності на приміщення, які знаходяться за адресою:                          м. Полтава, АДРЕСА_1, (АДРЕСА_1),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року спільне підприємство «Полтавська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки»звернулось до господарського суду Полтавської області із позовною заявою до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна промбаза», 2) приватного підприємства «Альянс Т.З.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватне підприємство «Бона-Дніпро», про витребування майна - приміщення, які знаходяться за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1, (АДРЕСА_1) та виселення (ціна позову 6564000 грн. 00 коп.).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.09.2008 року позовну заяву спільного підприємства «Полтавська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки»було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 14/388, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: комунальне підприємство «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.10.2008 року кооперативне підприємство «Міжрайонна оптово-торгівельна база»було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.11.2008 року закрите акціонерне товариство «Комерційний торговий центр «Пушкарівський»було залучено до участі у справі в якості відповідача; прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення (уточнення) позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.12.2008 року Полтавську обласну спілку споживчих товариств було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; прийнято до розгляду позовну заяву Полтавської обласної спілки споживчих товариств.

11.02.2009 року від третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Полтавської обласної спілки споживчих товариств надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки на її думку невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення господарського суду по справі №14/388.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.02.2009 року у справі № 14/388 суд забезпечив позов шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: (м. Полтава, вул. Полтава, АДРЕСА_1, (АДРЕСА_1), а саме: 1) виробничо-побутовий корпус (літери А-3 - А-6): адміністративна будівля, бомбосховище, столова (за виключенням приміщень на першому поверсі за № 69 (тамбур), за № 70 (торгівельна зала), за № 70а (вітрина), за № 72 (кабінет), за № 72а (шафа), за №72о (шафа), за №72* (шафа), за №73 (кабінет); 2) головний складський корпус (літери В-1, В1-1, Вп-2): гараж-майстерня, холодильні камери, склад (за виключенням приміщень на першому поверсі, за № 20 (гараж), за №20a (майстерня), за №25 (гараж); 3) допоміжні побудови та споруди: цегляний туалет (літера Г-1), прохідна (літера Д-1), прохідна (літера Ж-1), прохідна (літера 3-1), склад (літера К-1), №1 огорожа з металевих грат, №2 панельна огорожа, №3 металеві ворота, №4 цегляна огорожа, №5 пожрезервуар, №6 залізнична колія; заборонено ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», вчиняти будь-які дії, пов’язані із здійсненням державної реєстрації змін та виникнення права власності на нежитлові будівлі та споруди, а також їх окремі приміщення, які знаходяться за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1).

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна промбаза»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2009 року у справі №14/388 в повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження  апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що відсутні докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Крім того, на думку апелянта, судом, при встановленні заходів та способу забезпечення позову, порушено принцип надання належної оцінки обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також не доведено наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Також, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції ст. 87 ГПК України, яка регламентує строки надсилання сторонам ухвал та рішень суду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.03.2009 р. прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна промбаза»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2009 року у справі  № 14/388.

Апелянт, відповідач-2, відповідач-3, третя особа-1, третя особа-2, третя особа-3 не направили своїх представників у судове засідання, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Від третьої особи-2 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі, яке було задоволено колегією суддів.

Представник апелянта у судових засіданнях від 01.04.2009 р., 15.04.2009 р. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору надали через відділ документального забезпечення суду відзиви на апеляційну скаргу, заперечили проти вимог апеляційної скарги, вважають її необґрунтованою, просили залишити без змін оскаржувану ухвалу. Представники позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у письмових відзивах.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2009 р. розгляд апеляційної скарги у справі № 14/388 призначено здійснити у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Зеленіна Н.І., Фаловська І.М.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів та за своєю природою відрізняється від цивільно-правових засобів забезпечення виконання зобов’язань, оскільки має не добровільний, а владний характер і ґрунтується на судовому акті.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Майнові права-суб’єктивні права учасників правовідносин, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також із матеріальними (майновими) вимогами, що виникають між учасниками цивільного обігу з приводу розподілу цього майна та обміну.

Відповідно до роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна на момент виконання рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна або наявність такого майна в інших осіб; ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Судом першої інстанції було вірно встановлено наявність рішень третейських судів, якими було визнано право власності на спірні приміщення.

Рішенням Третейського суду при Асоціації підприємств альтернативної енергетики «Альтернатива»від 16.10.2006 р. було визнано право власності ЗАТ «КТЦ «Пушкарівський»на приміщення площею 774 м.кв. третього поверху адміністративного корпусу оптово-торговельної бази, що знаходиться по АДРЕСА_1 у м. Полтава;

Рішенням Третейського суду при товарній біржі «Аграрна біржа»від 29.02.2008 р право власності на приміщення оптово-торговельної бази по АДРЕСА_1 у м. Полтаві було визнано за КП «Міжрайонна оптово-торговельна база»;

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Полтавської міської ради від 22.05.2008 р. № 158 «Про надані нової адреси будівлям та спорудам по АДРЕСА_1»вбачається, що адресу приміщень по АДРЕСА_1 було змінено на адресу м. Полтава, вул. Половки, 64д за заявою КП «Міжрайонна оптово-торговельна база», право власності якої на вказане майно було визнане Рішенням постійно діючого Третейського суду при товарній Біржі «Аграрна Біржа»29.02.2008 р. по справі № 78/2007;

Рішенням Третейського суду при асоціації «Закон і право»від 04.07.2008 р. право власності на приміщення оптово-торговельної бази по АДРЕСА_1 д у м. Полтава визнано за ПП «Бона-Дніпро».

Місцевим господарським судом було встановлено, що приміщення по вул. Половки, 64д у м. Полтава були продані приватним підприємством «Бона-Дніпро»за договором купівлі-продажу від 13.08.2008 року ТОВ «Центральна промбаза».

Крім того, 11.09.2008р. приміщення площею 774 м.кв. на третьому поверсі адміністративного корпусу (літера А-З-А-6) по АДРЕСА_1 у м. Полтава було продане ЗАТ КТЦ «Пушкарівський»громадянину ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу, який був 11.09.2008р. нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Підгайною О.І. Полтавського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 2102.

24.10.2008р. на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу від 11.09.2008р. у КП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказане приміщення площею 774 м.кв., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.10.2008 р.

За оцінкою колегії суддів, наведені вище докази підтверджують перебування спірного майна в інших осіб, а також ймовірність припущення, що спірне майно може бути відчужене на момент виконання рішення, що ускладнить, або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову. Крім того, наведеними доказами, що були досліджені судом першої інстанції, спростовується твердження апелянта, що відсутні докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про недотримання судом першої інстанції принципу надання належної оцінки обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову виходячи з наступного.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Так, у спорі про право власності на майно чи витребування майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати арешт на спірне майно, оскільки лиши такий захід може гарантувати можливість виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Відтак, суд першої інстанції цілком обґрунтовано обрав такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на спірне майно.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції ст. 87 ГПК України не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів вважає, що для забезпечення позову та недопущення у майбутньому складнощів з виконанням судового рішення, суд першої інстанції застосував вірний засіб, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду та запобігатиме можливим порушенням майнових прав власника спірного майна.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, якими обґрунтовуються його заперечення. Апелянтом не доведено неправомірність застосування судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 99, 101, 103, 104, 105, 106  ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна промбаза»на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2009 року у справі  № 14/388  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.02.2009 року у справі  № 14/388 залишити без змін.

Копію постанови апеляційної інстанції надіслати учасникам апеляційного провадження.

Матеріали справи № 14/388 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      Разіна Т. І

Судді:

                                                                                                    Фаловська І.М.

Дата відправки  25.05.09