Справа № 2 -440/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2010 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шестака О. І.

за участю секретаря Тріщук К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської державної зооветеринарної академії, третя особа-Головко ОСОБА_2, про поновлення на

-роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування незаконно утриманої заробітної плати,

встановив:

30.12.2008 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив поновити його на роботі на посаді доцента кафедри епізоотології Харківської державної зооветеринарної академії, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.09.2006 р. по день поновлення на роботі, а також відшкодувати незаконно утриману зарплату в сумі 5673,00 грн.

При цьому, в обґрунтування заявленого позову посилався на те, що він працював у відповідача на умовах безстрокового трудового договору. У відповідності до рішення Дзержинського райсуду м.Харкова від 12.05.2004 p., яке набрало законної сили 20.12.2007 p., після незаконного звільнення його було поновлено на роботі на посаді доцента кафедри епізоотології. З першого дня після поновлення на роботі позивач постійно піддавався переслідуванню з боку ректора ХДЗВА ОСОБА_4, однак, на його неодноразові звернення до Харківського

обласного комітету профспілки працівників науки, виробництва та фінансів щодо порушення останнім його прав на працю, ректор продовжував ставитись до нього упереджено. Заробітну плату виплачували позивачу не у відповідності до займаної посади доцента і наказу щодо призначення на цю посаду, а як старшому викладачу та

не у відповідності до штатного розкладу працівника, а за погодинною оплатою. Ці порушення було виявлено перевіркою КРУ по Харківській області, ще підтверджується актом перевірки від 10.11.2005 р. №109-20А/39, де встановлено, що позивачу безпідставно недоплачено заробітну плату в розмірі 4014,50 грн. Звільнення відбулося з грубим порушенням чинного законодавства, так як позивач на момент звільнення був головою профспілкового комітету «Граніт» профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ХДЗВА, про що ректора ОСОБА_4

було своєчасно попереджено. Однак, згоду цього профспілкового органу на звільнення позивача відповідачем отримано не було. Крім того, при звільненні позивача застосовувались в якості підстави для звільнення - два однорідні, а не самостійні проступки по одній і тій самій статті КЗпП України- пункти 3 та 4 статті 40 КЗпП України.

В наказі про звільнення, як прогули, визначенні часи відсутності позивача на робочому місці, а не на роботі. Тоді, як згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 06.11.1992 року прогулом вважається відсутність на роботі, а не на робочому місці. При звільненні позивача та звинуваченні його в прогулах, не було враховано, що у відповідності за Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», наказів Міносвіти за № 161 (1993 p.), № 195 (1996 p.), робочий час викладачів вищих навчальних закладів визначається об'ємом учбової, методичної, наукової та організаційної роботи, а не перебуванням на робочому місці. Накази за №43-к від 13.03.2006 p., № 47-к від 16.03.2006р.,. № 171 від 06.03.2006 p., видані відповідачем та третьою особою по справі про те, що позивач, робив, прогули, як і наказ № 197-к від 27.09.2006 р. не відповідають вимогам чинного законодавства України В зв'язку з чим просить заявлений позов задовольнити в повному обсязі, поновити його на роботі, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.09.2006 р. по день поновлення на роботі та відшкодувати незаконно утриману зарплату в сумі 5673,00 грн.

В ході слухання справи представником позивача надав суду доповнення до позовної заяви від 04.02.2010 року. Він просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.09.2006 р. по день поновлення на роботі, який за розрахунком на 01.01.2010 року складав 103265,16 грн., а також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 45000,00 грн.

При цьому, в обґрунтування заявлених доповнень до позову представник позивача посилається на те, що з моменту звільнення позивача з 27.09.2006 року йому належить до сплати за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року сума 7898,90 грн., яка вираховується наступним чином: при середній заробітній платі на означений рік 908,18 грн.: (908,18 грн. + 20 % за стаж роботи + 15% за наукову ступінь кандидата наук) х на коефіцієнт підвищення 2,05, визначений у відповідності до п.10 постанови КабМіну України №100 від 08.02.1995 р. із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабміну України. Належить до сплати за 2007 рік з січня місяця по грудень місяць включно 30182,30 грн., виходячи із встановленої середньомісячної заробітної плати в 2007 році 1070,75 грн.: (1070,75 грн. + 20 % за стаж роботи + 15% за наукову ступінь кандидата наук) х на коефіцієнт підвищення 1,74. Належить до сплати за 2008 рік з січня місяця по грудень місяць включно 30146,26 грн., виходячи із встановленої середньомісячної заробітної плати в 2008 році 1661,50 грн.: (1661,50 грн. + 20 % за стаж роботи + 15% за наукову ступінь кандидата наук) х на коефіцієнт підвищення 1,12. Належить до сплати за 2009 рік з січня місяця по грудень місяць включно 30396,80 грн., виходячи із встановленої середньомісячної заробітної плати в 2009 році 1864,00 грн.: (1864,00 грн. + 20 % за стаж роботи + 15% за наукову ступінь кандидата наук) х на коефіцієнт підвищення (на цей час визначити коефіцієнт підвищення неможливо, оскільки не відома заробітна плата в 2010 році). Крім того, перевіркою КРУ Дергачівського району Харківської області встановлено (акт №109-20а від 20.11.2005 р.) недонарахування заробітної плати позивачу за період з 01.05.2004 р. по 01.11.2005 p. в сумі 4014,50 грн. З вищевказаним актом адміністрація відповідача погодилась, але заробітну плату позивачу так і не виплатила. Таким чином, належить до сплати позивачу 4014,50 грн. Крім того, за листом відповідача від 21.05.2007 р. про надходження до вузу зарплати для доплати за педагогічний стаж та заявою позивача від 30.05.2007 р. у відповідності до вимог ст.110 КЗпП України про надання відомостей про зарплату не сплачено позивачу 360,00 грн. при коефіцієнті 1,74, в зв'язку з чим до сплати позивачу належить 626,40 грн. В зв'язку з чим, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 103265,16 грн.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначав, що його незаконне звільнення є черговим актом політичного переслідування збоку відповідача, він є відомим в Україні та за її межами вченим і викладачем, це друге його незаконне звільнення, яке призвело до порушення його законних прав, наукових, ділових та загально-соціальних зв'язків, призвело до відсутності засобів існування, різкого погіршення стану його здоров'я, що собою завдало шкоди його гідності, честі, діловій репутації, престижу. Молода людина незаконним звільненням була позбавлена можливості реалізувати себе за фахом, досвідом роботи, набутим знанням. Порушені права позивача заробляти собі на життя, мати сім'ю, сплачувати за житло, нормально харчуватися та вдягатися і це перетворилось в постійні моральні та фізичні страждання, в дезорганізацію життя в цілому, що постійно вимагає від нього додаткових неймовірних зусиль для організації свого життя. В зв'язку з чим стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, яку ним визначено в розмірі 45000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 і просив їх задовольнити з наведених ним підстав.

Представник відповідача і третьої особи позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні. Заслухавши учасників судового засідання, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до даних форми особової картки за № П-2 , заповненої 10.10.2000 p., ОСОБА_3 з 01.11.1996 року відповідно до наказу за №323 від 02.12.1996 р. прийнято на посаду асистента структурного підрозділу -кафедри мікробіології Харківського зооветеринарного інституту, з 31.08.1998 р. переведено в структурний підрозділ -кафедру епізоотологія (наказ №212 від 14.09.1998 p.), з 03.07.2000 р. призначено старшим викладачем кафедри епізоотології (наказ № 217 від 01.08.2000 p.), з 26.10.2000 р. призначено на посаду доцента кафедри епізоотології (наказ №314-к від 03.11.2000 p.), з 04.12.2001 р. зараховано на посаду доцента кафедри епізоотології (наказ №510-к від 04.12.2001 р. у зв'язку з ліквідацією інституту і створенням зооветеринарної академії), з 11.05.2004 р. позивача відновлено виконуючим обов'язки доцента кафедри епізоотології (наказ № 384-к від 11.05.2004 p.).

Крім того, відповідно до відомостей графи «дата і причина звільнення» вищевказаної особової картки з 03.12.2001 р. позивача було звільнено з займаної посади у зв'язку з ліквідацією інституту за ст.40 п.1 КЗпП України (наказ №506-к від 03.12.2001 p.), з 08.07.2002 року звільнено згідно зі ст.40 п.4, 3 КЗпП України (наказ №484-к від 05.07.2002 p.), з 27.09.2006 р. звільнено згідно зі ст.43-1, п.З та п.4 ст. 40 КЗпП України (наказ № 197-к від 27.09.2006 p.).

Відповідно до наказу ректора Харківської державної зооветеринарної академії від 27.09.2006 р. за №197-к ОСОБА_3 звільнено з посади доцента кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту з 27.09.2006 року за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків та прогули без поважних причин, у відповідності з пунктами 3 та 4 статті 40 та статтею 43-1 КЗпП України. В тексті наказу зазначено, що доцент кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту ОСОБА_3 систематично прогулює робочі дні без поважних причин і не виконує покладені на нього обов'язки, за що йому неодноразово оголошувались догани (накази: №47-к від 16.03.2006 р., №43-к від 13.03.2006 p., №171 від 06.03.2006 р.). Без поважних причин він був відсутнім на робочому місці 1, 6, 7 вересня 2006 року. ОСОБА_3 проігнорував звіт про педагогічне навантаження, виконане в 2005-2006 навчальному році, та не склав план роботи на 2006-2007 рік. Пояснення щодо відсутності на робочому місці та ухилення від виконання покладених на нього обов'язків надати відмовився, про що свідчать протоколи засідання кафедри, доповідні співробітників та акти.

Відповідно до наказу відповідача від 06.03.2006 р. за №171 «Про дисциплінарне стягнення» позивачу, який в.о. доцента кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту, за порушення трудової дисципліни оголошено догану за прогули. В тексті наказу зазначено, що 7, 10 лютого 2006 року ОСОБА_3 без поважних причин був відсутній на роботі. На прохання дати пояснення щодо відсутності на роботі 7, 10 лютого 2006 року або представити необхідні документи, які підтверджують поважну причину відсутності на роботі в зазначені дні, позивач в категоричній формі відмовився.

З акту від 07.02.2006 p., складеного старшим викладачем кафедри епізоотології ОСОБА_5, лаборантом ОСОБА_6 та ординатором ОСОБА_7 та з акту від 10.02.2006 p., складеного доцентом ОСОБА_8, лаборантом ОСОБА_6 та ординатором ОСОБА_7, вбачається, що ОСОБА_3 був відсутній на роботі з невідомих причин 07 та 10 лютого 2006 р.

Доповідною запискою доцента ОСОБА_9 зафіксовано відсутність в.о. доцента ОСОБА_3 на роботі 7 та 10 лютого 2006 року з невідомих причин, та його відмову надати письмові пояснення причини і відсутності на роботі у вищевказані дні та надати необхідні документи.

З протоколу №5 засідання співробітників кафедри епізоотології і ветеринарного менеджменту, які викладають курс епізоотології від 01.03.2006 p., вбачається, що за регулярне порушення трудової дисципліни і невиконання своїх посадових обов'язків доценту ОСОБА_3 винесено догану та зобов'язано останнього у термін до 15 березня 2006 року звітувати за 2004-2005 навчальний рік і осінньо-зимовий період (вересень- грудень) 2006 року про навчальну, методичну і наукову роботу і представити індивідуальний план роботи викладача на 2006-2007 навчальний рік.

Відповідно до наказу відповідача від 13.03.2006 р. за №43-к 9 березня 2006 року визнано прогулом доцента кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту ОСОБА_3 При цьому, в тексті наказу

зазначено, що 09 березня ОСОБА_3, в.о. доцента кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту, був присутній на роботі одну годину, дати пояснення про причини подальшої його відсутності на роботі в цей день відмовився.

Актом від 09.03.2006 p., складеним старшим викладачем ОСОБА_10, ординатором ОСОБА_7 та лаборантом ОСОБА_11, зафіксовано факт присутності в.о. доцента кафедри ОСОБА_3 на роботі протягом всього однієї години з 11-00 по 12-00, після чого він пішов з роботи, нікого не попередивши про подальшу свою відсутність.

Доповідною запискою доцента ОСОБА_9 від 10.03.2006 р. також зафіксовано факт присутності і ОСОБА_3 на роботі 09 березня 2006 р. всього одну годину з 11-00 до 12-00 і відсутність ОСОБА_3 на роботі з 12 годин цього дня, який пішов та нікого не попередив про свою відсутність, при цьому, дати які-небудь пояснення взагалі відмовився.

Відповідно до наказу відповідача від 16.03.2006 р. за №47-к «Про дисциплінарне стягнення» позивачу, який виконував обов'язки доцента кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту, за порушення трудової дисципліни оголошено догану за прогул 11 березня 2006 року. При цьому, в тексті наказу зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2005 р. за N9562-K «Про перенесення робочих днів у січні 2006 року» був виданий наказ по академії №1206 від 26.12.2005 p., згідно якого 11 березня 2006 року вважалось робочим днем. ОСОБА_3, в.о. доцента кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту був відсутній на роботі 11 березня 2006 року, не зважаючи на те, що він був проінформований про робочий день. Пояснення про причину відсутності на роботі в цей день не надав.

Актом від 13.03.2006 p., складеним доцентом ОСОБА_9, ординатором ОСОБА_7 та старшим лаборантом ОСОБА_11, зафіксовано факт відсутності позивача на роботі 11 березня 2006 р. з невідомих причин.

Актом від 14.03.2006 p., складеним доцентом ОСОБА_9, старшим лаборантом ОСОБА_11, старшим викладачем ОСОБА_12 та ординатором ОСОБА_7, зафіксовано факт того, що доцентом ОСОБА_9 та ст. лаборантом ОСОБА_11 було запропоновано ОСОБА_3 надати виправдальний документ або письмове пояснення щодо своєї відсутності на роботі 11.03.2006 p., який було об'явлено робочим днем. ОСОБА_3 надав обіцянку написати пояснювальну записку та надати її 15.03.2006 р. На роботі 10.03.2006 р. останній був присутнім з 10-00 по 13-00 години, однак за цей час не попередив завідуючого кафедрою про свою відсутність на роботі 11.03.2006 р. та не відпросився на цей день.

Актом від 16.03.2006 p., складеним доцентом ОСОБА_9, старшим лаборантом ОСОБА_11, ординатором ОСОБА_7 та лаборантом ОСОБА_6, зафіксовано той факт, що ОСОБА_3 виправдальний документ своєї відсутності на роботі 11.03.2006 р. або пояснювальну записку так надано і не було. 15.03.2006 р. ОСОБА_3 був відсутнім на роботі, 16.03.2006 р. він був присутнім на роботі зранку, однак цих документів ним не надано.

Доповідною запискою доцента кафедри ОСОБА_9 від 13.03.2006 р. зафіксовано відсутність в.о.доцента ОСОБА_3 на роботі 11 березня 2006 року з невідомих причин, не зважаючи на те, що цей день відповідно до наказу №1206 від 26.12.2005 р. було оголошено робочим днем. Старшим лаборантом ОСОБА_11 . Ж.А. було проінформовано всіх працівників, в тому числі і ОСОБА_3, про наявність цього приказу та його зміст, але останній, всупереч цьому, на роботу 11.03.2006 р. так і не з'явився.

З протоколу №9 від 29.06.2005 р. засідання кафедри епізоотології та ветеринарного менеджменту вбачається, що під час засідання було затверджено звіти кафедри і індивідуальні плани викладачів за 2004-2005 навчальний рік, розглянуті плани роботи кафедри і індивідуальні плани викладачів на 2005-2006 навчальний рік, закріплено відповідальних викладачів за курсами.

При цьому, затверджено звіти кафедри і індивідуальні плани всіх викладачів за 2004-2005 навчальний рік, окрім індивідуального плану-звіту ОСОБА_3, в зв'язку з тим, що він його не представив. Згідно протоколу, усіма викладачами було виконано педагогічні загрузки, окрім ОСОБА_3, яким із запланованих 40 годин лекцій 432 годин лабораторно-практичних занять і 437 годин інших навантажень виконано всього 597 годин, з них 20 годин лекцій.

Довідкою начальника навчального відділу ХДЗВА від квітня 2006 р. за № 59-02-216 також зафіксовано невиконання позивачем педагогічного навантаження. При цьому, як зазначено в довідці, згідно звітної документації за 2004-2005 навчальний рік середнє педагогічне навантаження по кафедрі епізоотології та ветеринарного менеджменту склало 721 годину, а виконане педагогічне навантаження в.о. доцента кафедри ОСОБА_3 становило лише 597 годин. До цього часу ОСОБА_3 не представлено на кафедру та до навчального відділу академії індивідуальні плани-звіти роботи за 2004-2005 та 2005-2006 навчальні роки. Рішенням кафедри на початку 2005-2006 навчального року йому було розподілене відповідне педагогічне навантаження. Педагогічна діяльність позивача в першому та другому семестрах 2005-2006 навчального року включає проведення лабораторно-практичних занять на третьому, четвертому та п'ятому курсах, читання лекцій та четвертому курсі та керівництво клінічною практикою студентів факультету ветеринарної медицини з дисципліни епізоотологія та інфекційні хвороби.

Відповідно до пояснювальній записки відповідальної (ведучої) за організацію учбово-методичної роботи на 5 курсі позивачу було доведене його педагогічне навантаження на наступний навчальний рік після засідання кафедри у липні 2005 року. Так, як він був відсутнім на роботі, рішення кафедри стосовно закріпленого за ним навчального навантаження було зафіксовано у бланках його «Індивідуального плану викладача» (олівцем у 1 з примірників відмічено види навантаження згідно посади, яку він займає на кафедрі). Плани йому було передано до початку навчального року. На 4-5 курсі він виконав протягом учбового року 403 години навчально-методичної роботи, у тому числі 18 годин лекцій, 304 год. ЛПЗ, 72 години - керівництво учбовою практикою (в т.ч. по 5 курсу 2 год. лекцій (1 семестр) та 32 год. (1 семестр) і 76 (11 семестр) годин ЛПЗ), що недостатньо та на 50 % менше тш,нованого згідно посади, які він займає. Недовиконання педнавантаження пов'язано з порушенням ним ритму навчального процесу, коли він з різних причин не вів заняття у запланованих йому групах, не керував виконанням дипломних робіт та виробничою практикою студентів. Жодної методичної розробки, мультимедійних лекцій або інших видів методичної роботи стосовно 5 курсу їй, як ведучому курсу, протягом року позивачем не було надано.Представник позивача в судовому засіданні заперечував вищезазначені факти порушення ОСОБА_3 трудової дисципліни і зазначив, що вище приведені документи складені не вповноваженими на те особами, з порушенням вимог діючих законодавчих та нормативних актів, тому вони не можуть слугувати доказами порушень, на які посилався представник відповідача. При цьому він також посилався на те, що адміністрація при звільненні позивача не звернулась до профспілкового органу з приводу надання на це відповідної згоди.Суд також вважає, що надані представником відповідача докази не є достатніми для підтвердження систематичного невиконання ОСОБА_3 без поважних причин своїх службових обов'язків та прогули без поважних причин. Для перевірки цих обставин слід було б дослідити зокрема журнал обліку приходу на роботу працівників кафедри, розклади занять студентів, однак представник відповідача пояснив, що не може надати зазначені документи, оскільки вони відсутні у зв'язку зі збігом строків їх зберігання на момент розгляду справи в суді. Зважаючи на це представник відповідача заявив про пропуск позивачем строків позовної давності для захисту його прав і просив застосувати ці строки, оскільки на його думку позивач навмисно затягує вирішення спору.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що представником відповідача не надано суду належних доказів законності звільнення ОСОБА_3, однак його позовні вимоги щодо поновлення його на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, т.я. позивачем пропущені встановлені законом строки позовної давності для захисту його порушених прав.

У відповідності до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодав­ства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

ОСОБА_3 убуло звільнено відповідно до наказу ректора Харківської державної зооветеринарної академії від 27.09.2006 р. за №197-к, а в суд з даним позовом він звернувся 30.12.2008 р., тобто більше чим через рік після звільнення, суттєво порушивши встановлені законом строки.

Той факт, що раніше він звертався до суду з аналогічним позовом, який було залишено без розгляду, не може слугувати підставою для поновлення пропущених строків, оскільки у відповідності зі ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. При таких обставинах ОСОБА_3 було слід не звертатись повторно до суду за аналогічним позовом, а оскаржити залишення без розгляду його раніш поданого позову, оскільки він вважає це незаконним.

Що стосується вимог про виплату ОСОБА_3 недоплаченої заробітної платні, суд вважає, що позивач і його представник не надали достатніх доказів в обґрунтування своїх позовних вимог в цій частині, оскільки заробітна платня позивачу виплачувалась у встановленому порядку у відповідності з встановленим посадовим окладом для займаної ним посади. За клопотанням представника позивача судом були витребувані колективний договір ХДЗВІ, штатні розписи за різні періоди роботи позивача, особові рахунки, табелі обліку робочого часу та інші бухгалтерські документи, однак порушень при нарахуванні заробітної платні позивачеві виявлено не було.

На підставі ст.ст. 221, 232, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 79, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської державної зооветеринарної академії, третя особа-Головко ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування незаконно утриманої заробітної плати.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 дів після подання заяви про апеляційне оскарженн.

Головуючий