УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/130/11
Стаття 307 ч.2,3 263 ч.1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Ткаченка В.Л.
суддів Шеніна П.О., Мельничук Н.М.
з участю прокурора Сидоренка О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Житомирського району Житомирської області від 23 грудня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, раніше не судимого, -
засуджено:
- за ч. 1 ст. 263 КК України – 2 ( два ) роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – 4 (чотири) роки позбавлення волі із конфіскацією 1\2 частини майна засудженого;
- за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України – 5 (п’ять) років позбавлення волі із конфіскацією 1\2 частини майна засудженого.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі із конфіскацією 1\2 частини майна засудженого.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканку с. Великі Межирічі, вул. Цегельна, буд. 15, Корецького району Рівненської області, пенсіонерку, раніше не судиму, -
засуджено за ч.3 ст. 307 КК України і призначено їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі із конфіскацією 1\2 частини майна засудженої.
Міру запобіжного заходу засудженим, до набрання вироку законної сили залишено попередню - підписку про невиїзд.
Зараховано засудженим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 19 по 22 вересня 2010 р. кожному.
Строк відбуття покарання обчислювати засудженим з моменту приведення вироку у виконання.
Згідно вироку, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, в невстановлений час ОСОБА_2 незаконно придбав 576,6 грам нітроцелюлозного пороху, який являється вибуховою речовиною метальної дії, 25 патронів калібру 9 мм до пістолету системи «ПМ», 5 цільових гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм, 2 військові патрони калібру 7,62 мм., 2 патрони до пістолета Токарева калібру 7,62 мм, які являються бойовими припасами. ОСОБА_2 незаконно переніс припаси та вибухову речовину до місця свого проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, де незаконно зберігав до 07 год.16 вересня 2010 року.
В подальшому при невстановлених в ході досудового слідства обставинах у невстановлений час ОСОБА_2 незаконно з метою збуту придбав 402,51 грам наркотичного засобу - макової соломи. Потім переніс його до будинку свого проживання, де 10 вересня 2010 року о 13 год. продав ОСОБА_4М 402,51 грам вказаного наркотичного засобу - макової соломи.
Також у невстановлений в ході досудового слідства час, у невстановленої особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 придбали та перенесли 19637 грам наркотичного засобу - макової соломи за вище вказаною адресою, де зберігали з метою подальшого збуту до 7 години 16 вересня 2010 року.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просив вирок суду змінити, застосувавши ст.75 КК України, призначити покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не пов’язане з позбавленням волі.
Від інших учасників апеляцій не надходило.
Від прокурора надійшли заперечення на апеляцію захисника.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи, обговоривши процесуальні позиції сторін, колегія суддів вважає, що апеляція захисника в інтересах засуджених не підлягає задоволенню, оскільки вирок стосовно всіх засуджених осіб підлягає скасуванню з поверненням кримінальної справи прокурору для організації додаткового розслідування, незалежно від того, чи були подані ними або щодо них апеляції.
У ч. 2 ст. 370 КПК України міститься перелік порушень процесуального закону, істотність яких встановлена законодавцем. У зв’язку з цим зазначені істотні порушення завжди тягнуть за собою скасування вироку чи постанови і називаються безумовними підставами.
Як видно з матеріалів справи, під час проведення досудового слідства, слідчий не звернув уваги, що порушена ним справа за територіальною ознакою йому не підслідна, не вжив будь – яких заходів для передачі матеріалів за належністю і територіальністю або отримання відповідного дозволу Генерального прокурора України, його заступника, на проведення досудового слідства стосовно злочину вчиненого на території Рівненської області. Невиконання слідчим вимог ст. 97 п. 3, ст. 117 КПК України вплинуло на всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи та на перевірку всіх версій щодо події злочину, встановленню інших причетних до злочину осіб на яких посилалися обвинувачені. Під час закінчення досудового слідства передчасно набув статусу свідка ОСОБА_4 ( а. с. 247 ).
Прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, не виконав вимоги п. 11 ст. 228 КПК України і не звернувши уваги, що порушені правила підслідності і підсудності – затвердив обвинувальний висновок і направив справу до Житомирського районного суду.
Суддя, під час попереднього розгляду справи, в порушення вимог п. 1 ч.1 ст. 237 КПК України також не з’ясував, чи підсудна дана справа Житомирському районному суду та не вирішив, згідно вимог ст.ст. 37, 38 КПК України, питання про зміну підсудності справи.
Допущене порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 370 КПК України визнається законодавцем істотними порушеннями вимог кримінального – процесуального закону і є безумовною підставою ( згідно ст. 374 КПК України ) для скасування вироку з поверненням справи на додаткове розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2010 року щодо засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасувати, кримінальну справу повернути прокурору Житомирського району для організації додаткового розслідування.
Судді: