Справа №  2-76/09.

                                                             Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

                                                     І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

       16 березня  2009 р.                                                              Близнюківський     районний суд Харківської області в складі :

                                        головуючого  -  судді  Лобановської С.М.

                                        при секретарі                Білошапка М.О.  

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської  області  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,-

                                                             В С Т А Н О В И В  :

          Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який  розірвано 19 червня 2007 року. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.

         Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньок, вказуючи на те, що з лютого 2009 року він покинув сім’ю та припинив усяку турботу про матеріальне забезпечення дітей. Добровільно надавати допомогу на утримання доньок відповідач не бажає, тому вона змушена звернутися з цим позовом до суду.  

         Посилаючись на вищевказані обставини, просить суд  стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  дня подачи заяви до суду і до  повноліття дітей. Просить допустити негайне виконання рішення суду.

         В судовому засіданні позивач позов підтримала. Відповідач позов визнав. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей.  

         Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.          

        Відповідно  до ч.4 ст.130  ЦПК  України  при  визнанні  позову  ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому  ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.      

         Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували  у зареєстрованому  шлюбі, який розірвано 19 червня 2007. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.2-4).

         Відповідно до ст. 180  Сімейного Кодексу  України батьки  зобов'язані  утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

         В разі  відмови виконувати  свої  зобов'язання по утриманню дитини, один із батьків, той  з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.  При цьому згідно ч.2 ст. 182 цього ж Кодексу, мінімальний розмір    аліментів на одну дитину не може бути меншим  ніж 30 відсотків прожиткового  мінімуму для дитини відповідного віку.

         Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3,  що підтверджується свідоцтвом про їх народження  (а.с. 3-4).  

      Діти  проживають  разом  з  матір'ю – ОСОБА_1- позивачем по  справі, та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с. 5).

       Позивач  просить  стягнути  з відповідача  аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу),  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.      

       При визначені розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ст. 182 Сімейного кодексу України.

      Відповідач  по  справі  позов  визнає  повністю і  погоджується сплачувати аліменти  на утримання  дітей в розмірі, який просить позивач.

       Відповідно до   ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину  присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а тому мають бути стягнуті з відповідача починаючи з  19 лютого 2009 року, тобто з дня звернення до суду  ОСОБА_1 з позовною заявою.

       Таким чином  визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

       У відповідності  до  ст. 88  ЦПК  України, суд  стягує з  відповідача  судові  витрати в дохід держави: судовий збір - 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 07 грн. 50 коп.  

      Відповідно  до ст.367ч2  ЦПК України суд допускає  негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів.

      А тому, керуючись  ст.ст. 180-183, 191  Сімейного кодексу  України, ст.ст.130,174  ЦПК України, суд, -

                                                                     В И Р І Ш И В  :

      Позов задовольнити.

      Стягнути  з  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженця                    ІНФОРМАЦІЯ_5,  зареєстрованого та проживаючого  за адресою:  ІНФОРМАЦІЯ_6,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, на користь ОСОБА_1 аліменти  на  утримання  дітей: доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 19 лютого 2009 року та до  повноліття  дітей.

        Стягнути з  ОСОБА_2 в доход  держави судовий  збір  в розмірі  51 (п'ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

        Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.  

        Рішення  може  бути  оскаржене в апеляційному  порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                               Суддя                                                              С.М. Лобановська