Козелецький районний суд Чернігівської області

смт. Козелець, вул. Леніна, 7, 17000, (04646) 2-14-88

В И Р О К Справа № 1-208 2010 року

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Литвин Ю.С.,

з участю прокурора Рябець О.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. № 86, раніше судимого 02.02.2010 року Подільським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у вчинені злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

12.08.2010 року у вечірній час, ОСОБА_3 зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відпочивали біля гуртожитку № 1 Остерського будівельного технікуму, що розташований по вул. Незалежності в м. Остер, Козелецького району, Чернігівської області. Під час відпочинку, ОСОБА_3 дала своїй подрузі ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Samsung C – 3510», вартістю 500 грн. 00 коп., в якому була сім-карта мобільного оператора «Life», вартістю 10 грн. 00 коп. на рахунку якої було 5 грн. 00 коп. та карта пам’яті 1 ГБ., вартістю 40 грн. 00 коп., що належить її матері ОСОБА_1 та яким вона користувалась, щоб ОСОБА_6 слухала музику, яка була в телефоні. Біля 23 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, помітив в руках ОСОБА_6 зазначений мобільний телефон і в цей момент в нього виник умисел на його відкрите викрадення. Підсудний ОСОБА_2, з метою реалізації свого злочинного умислу, підійшов до ОСОБА_6 та з її рук висмикнув мобільний телефон, та побіг з місця скоєння злочину, чим заподіяв ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 555 грн. 00 коп.

В судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 вину свою в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив обставини скоєного злочину та просив судове слідство провести по спрощеному порядку.

Так, підсудний ОСОБА_2 пояснив, що дійсно він 12.08.2010 року приблизно 23 год. 00 хв. зі своїми знайомими підійшов до дівчат, які гуляли біля гуртожитку Остерського будівельного технікуму в м. Остер, щоб познайомитись, дівчата почали з нього сміятися, тоді він вихватив у дівчини мобільний телефон та побіг, при скоєнні злочину був в стані алкогольного сп’яніння. Мобільний телефон здав в ломбард, а сім-карту викинув. В скоєному щиро кається.

Підсудний ОСОБА_2 погодився слухати справу в спрощеному порядку, відмовився від дослідження доказів, пояснив при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення і порядок дослідження доказів по справі, порядок апеляційного оскарження, про що власноручно написав відповідну заяву, з чим погодився прокурор та потерпіла, а тому суд провів судове засідання згідно ст. 299 КПК України.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність підсудного ОСОБА_2 знайшла своє повне підтвердження в ході судового слідства та зібраними доказами на досудовому слідстві.

Дії підсудного ОСОБА_2 підлягають кваліфікації саме за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, який раніше судимий, відношення підсудного до скоєного, його характеристику, згідно якої за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, які пом’якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є з’явлення із зізнанням, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вказані обставини і особу підсудного, суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 може бути виправлений лише з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин в період іспитового строку за вироком Подільського районного суду м. Києва від 02.02.2010 року, яким був засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, тому покарання підсудному необхідно призначати за правилами ст. 71 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Згідно ст. 71 КК України до покарання призначеного судом ОСОБА_2 за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 02.02.2010 року у вигляді 2 (двох) місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити без змін – тримання під вартою в СІЗО № 31 у м. Чернігові ДДУВП Чернігівської області до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 21.09.2010 року

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_2 – у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: