Справа №11-452/10 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року вересня «14» дня. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - судді Ященко В.А.,
суддів - Гончарова М.В., Лантушенко Ю.Ф„
з участю прокурора - Савостьянової Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 14 липня 2010 року, яким,-
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка Сумської області,
Сумського району с. Новосуханівка, вул. Заводська, 19, раніше не судима,
засуджена за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, -
ВСТАНОВИЛА:
У відповідності з вироком суду ОСОБА_2 визнана винною і засуджена за те, що 25 грудня 2009 року близько 21 години 30 хвилин, під час чергової сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_3, який повернувся до свого помешкання, розташованого по вул. Бочкіна, 68 в
с. Залізняк Сумського району в стані алкогольного сп’яніння, схопила зі столу дерев'яну дошку для розрізання продуктів харчування та реалізуючи свій злочинний умисел, на позбавлення життя ОСОБА_3 нанесла нею останньому два удари по голові, внаслідок яких потерпілий впав на ліжко та втратив свідомість.
Продовжуючи свої умисні протиправні дії та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_3, користуючись його непритомним станом, ОСОБА_2 з метою уникнення вчинення можливого опору співмешканця, за допомогою мотузки для білизни зв'язала йому руки та ноги, після чого накинула на шию потерпілого зроблений з відрізка мотузки для білизни зашморг і задушила його.
З метою уникнення відповідальності за скоєне ОСОБА_2 перетягла труп ОСОБА_3 з будинку та скинула його у погрібну яму на подвір'ї цього домоволодіння.
Імітуючи раптовий від'їзд співмешканця на заробітки, ОСОБА_2, зібравши увесь його одяг та особисті речі, сховала їх, скинувши у погрібну яму, де знаходився труп ОСОБА_3
20 квітня 2010 року в погрібній ямі на території домоволодіння №68 по вул. Бочкіна в с. Залізняк було виявлено труп ОСОБА_3.
В апеляції засуджена ОСОБА_2 вказує на те, що визнавальні показання давала під психічним тиском слідчого, вважає, що вчинила вбивство захищаючи своїх дітей та в стані сильного душевного хвилювання, тому просить пом’якшити покарання;
У запереченнях на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_4 просить залишити вирок без зміни.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи і зміст апеляції, думку прокурора, про залишення вироку без зміни, апеляцію засудженої - без задоволення, перевіривши матеріали, справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність винності засудженої ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих в судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.
Визнаючи ОСОБА_2 винною у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3, суд навів у вироку переконливі судження на обґрунтування цього висновку.
Суд поклав в основу вироку її показання під час судового слідства де вона визнаючи себе винною у вчиненні цього злочину підтвердила, що під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_3 двічі вдарила його дерев’яною дошкою по голові, а коли він впав на ліжко - вона зв’язала йому руки та ноги мотузкою, а потім з куска мотузки зробила петлю і накинувши на шию ОСОБА_3 почала його душити протягом 10 хв. поки останній не перестав хрипіти. Переконавшись, що він помер, вона витягла його з хати і скинула в погрібну яму, а потім викинула і інші речі ОСОБА_3
Ці її показання повністю узгоджуються з даними протоколів огляду місця події і трупа ОСОБА_3, висновками експертиз.
Висновками проведених у справі судово-медичних експертиз підтверджено, що виявлені у загиблого ОСОБА_3 пошкодження, зокрема перелом рогш під’язичної кістки і причина його смерті - механічна асфіксія, яка виникла при стискуванні шиї зашморгом відповідає обставинам і способу вбивства зазначеним ОСОБА_2 при відтворенні обстановки і обставин події, що свідчить про достовірність її показів у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3.
Крім того, ці показання ОСОБА_2 знайшли своє повне підтвердження у висновках додаткової судово-медичної експертизи та імунологічної експертизи де зазначено, що на трьох відрізках мотузки, які виявлені на трупі ОСОБА_3, виявлені сліди поту походження якого можливо від ОСОБА_2, у показах потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7О .
Твердження засудженої ОСОБА_2 в апеляції про те, що вона давала визнавальні покази під психологічним тиском, є необгрунтованими. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 з самого початку досудового слідства мала адвоката з участю якого вона, будучи допитаною 24 квітня 2010 року в якості підозрюваної, підтвердила, що вирішила його задушити, оскільки ОСОБА_4 1.М. перебував без свідомості та був міцно прив’язаний мотузкою до ліжка і ніякої шкоди їй заподіяти він не міг. Під час відтворення обстановки і обставин події вона теж підтвердила обставини вбивства ОСОБА_3. Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_2 теж визнавала себе винною в умисному вбивстві ОСОБА_3. При виконанні цих слідчих дій вона ніколи не посилалася на застосування до неї психологічного тиску з боку слідчого.
Отже, колегія суддів вважає, що це твердження засудженої ОСОБА_2 нічим не підтверджується і є її обраним способом захисту з метою пом’якшення їй покарання.
Не відповідають дійсності і доводи засудженої про те, що вона захищала дітей і знаходилась в стані сильного душевного хвилювання під час вчинення злочину. Як убачається з висновку стаціонарної судово психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_2 не виявляє ознак хронічного душевного захворювання, недоумства, тимчасового розгляду душевної діяльності, або іншого хворобливого стану і не виявляла таких в період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення. Вона також не перебувала у стані фізіологічного афекту і в емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на її свідомість та дії (т. 1 а.с. 184-185).
Таким чином, суд на підставі досліджених доказів дійшов правильного висновку щодо доведеності винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного злочину і обґрунтовано кваліфікував її злочинні дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Що стосується покарання, яке суд призначив засудженій, то воно відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, даним про її особу та обставинам, що пом’якшують її покарання, а тому, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для пом’якшення їй покарання не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 14 липня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а її апеляцію - без задоволення.
Судді
ОСОБА_8,
ОСОБА_1
ОСОБА_9Ф