Справа №22-ц-4495/10 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Смирнової Т.В.,

суддів – Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

третя особа Сумська обласна дисциплінарно-кваліфікаційна комісія адвокатури

про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов’язати ОСОБА_2 спростувати викладену в заяві від 22.01.2010 року, поданій до Сумської обласної дисциплінарно-кваліфікаційної комісії адвокатури, недостовірну негативну, образливу інформацію відносно нього, шляхом негайної публікації її письмового спростування в газеті «Голос України», особистого спростування на колективному зібранні адвокатів та членів комісії Сумської обласної дисциплінарно-кваліфікаційній комісії адвокатури, та стягнути 1700 грн. моральної шкоди. Зазначає, що викладена в заяві інформація про заволодіння ним шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_2, у сумі 9000 грн., за надання правової допомоги, є недостовірною, та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Заочним рішенням суду від 13 серпня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, які не підтверджуються ніякими доказами, інформація в заяві ОСОБА_2 є фактичним твердженням, тому підлягає доведенню відповідачем.

Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта, підтримавшого скаргу, пояснення представника третьої особи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

За договором про надання юридичних послуг від 15 серпня 2009 року ОСОБА_1 зобов’язався надати роз’яснення цивільного законодавства та правову допомогу ОСОБА_2 у справі про витребування двох комбайнів, а ОСОБА_2 - оплатити вартість послуг.

22 січня 2010 року ОСОБА_2, звернувся до Сумської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з заявою про те, що ОСОБА_1 не виконав взятих на себе за договором зобов’язань по наданню юридичних послуг, надав йому лише чорновий варіант позовної заяви та тривалий час уникав його, він же сплатив останньому 9000 грн. за надання юридичної допомоги, при останній зустрічі ОСОБА_1 заявив, що вже не має наміру представляти його інтереси в суді і кошти він відпрацював, тому заявник вважав, що ОСОБА_1 ввів його в оману та шахрайським шляхом видурив гроші.

Зазначена заява ОСОБА_2 була розглянута на засіданні дисциплінарної палати Сумської обласної дисциплінарно-кваліфікаційної комісії адвокатури (а.с.53-57), рішенням якої від 16 лютого 2010 року ОСОБА_1 було оголошено попередження за порушення присяги адвоката та Правил адвокатської етики, що полягало в неналежному виконанні своїх обов’язків (а.с.58-60).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посилання ОСОБА_2 в заяві про те, що «ОСОБА_1 шахрайським шляхом видурив у нього гроші» не є інформацією в розумінні Закону України «Про інформацію» та ст. 277 ЦК України, а є суб’єктивною думкою, оцінкою дій позивача.

Колегія суддів вважає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

Згідно ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Зокрема, в заяві ОСОБА_2 дослівно зазначено: «Вважаю, що ОСОБА_1 ввів мене в оману та шахрайським шляхом видурив у мене гроші».

Таким чином, оспорювана інформація в заяві ОСОБА_2 є висловлюванням його суб’єктивної думки і поглядів, в такий спосіб він висловив оцінку дій позивача та метою його звернення до Сумської обласної дисциплінарно-кваліфікаційної комісії адвокатури було повернення ОСОБА_1 невідпрацьованих, на його думку, грошей.

Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і надати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

За таких обставин, викладені ОСОБА_2 у заяві відомості та звернення з заявою до Сумської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є поширенням недостовірної інформації, а є способом реалізації свого права на звернення передбаченого ст. 40 Конституції України.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний та процесуальний закон, доводи апеляційної скарги висновків судового рішення не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 311, 315, 3219 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді