У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

в силу ст. 89 КК України не судиму,

засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницької діяльністю строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, будучи ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідальною за своєчасність і повноту сплати до бюджету усіх видів податків, отримала дозвіл Прилуцької ОДПІ від 10.10.2003 року на реалізацію магазину-кафе, АДРЕСА_1, що  перебував у податковій заставі. Вказаний дозвіл був виданий з умовою сплати отриманих від реалізації магазину-кафе коштів у повному обсязі в рахунок зменшення суми податкового боргу ПП “ІНФОРМАЦІЯ_3”, який станом на 16 жовтня 2003 року становив 103451 гривню 83 копійки в тому числі нарахованих штрафних санкцій на суму 5326 гривень.

Провівши 16 жовтня 2003 року реалізацію магазину-кафе за 15 440 гривень, засуджена, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, знаючи про заборгованість підприємства по сплаті вказаних платежів, в тому числі і нарахованих податковим органом штрафних санкцій, використала отримані кошти у власних інтересах, чим заподіяла істотну шкоду державним інтересам та спричинила тяжкі наслідки.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї скасувати, а справу закрити. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що вчинені нею дії не тягнуть кримінальну відповідальність. Вважає, що у зв'язку з накладенням господарським судом мораторію, припиняється сплата податків і дозволяється виплачувати заробітну плату, що вона і зробила. Зазначає, що вона дійсно виплатила особам, які у неї працювали, заборгованість по заробітній платі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості  судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Окрім додержання інших передбачених ст. 377 КПК України вимог в ухвалі слід проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи процесуальний закон. У разі залишення вироку без зміни в ухвалі необхідно докладно викласти мотиви й підстави відхилення апеляції, а також докази, що спростовують наведені в останній доводи.

Ухвала ж апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону.

Зокрема, засуджена ОСОБА_1 у апеляції ствердила, що досудове та судове слідство пройшло неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому наводила мотивовані доводи про те, що у зв'язку з тим, що з введенням господарським судом мораторію зупиняється сплата податків, які виникли раніше і припиняється податкова застава, при цьому дозволяється тільки погашення заборгованості по заробітній платі, що вона і зробила, виплативши працівникам кошти. ОСОБА_1 також зазначила, що з 3.10.2003 року почалася процедура банкрутства ПП “ІНФОРМАЦІЯ_3” і на взаємовідносини між Прилуцькою ОДПІ та ПП “ІНФОРМАЦІЯ_3” повинен застосовуватися Закон України “Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом”. 

Наведені доводи засуджена детально аргументувала з посиланням на конкретні матеріали справи та відповідні Закони України.

Як убачається з ухвали, апеляційний суд при розгляді справи в апеляційному порядку суті всіх зазначених в апеляції засудженої доводів не навів, їх ретельно не перевірив і не проаналізував, переконливої відповіді на них не дав.

            Суд апеляційної інстанції обмежився лише посиланнями на те, що засуджену ніхто не уповноважував виконувати будь-які дії пов'язані з банкрутством.

            З урахуванням зазначеного, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, у процесі якого вказані недоліки необхідно усунути та більш детально перевірити твердження ОСОБА_1 про необґрунтованість її засудження.

            Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України -

                                                      у х в а л и л а :

            Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1  задовольнити частково.

            Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

                                                           Судді :