Судове рішення #4930908
07/47-40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ             

                                                  УХВАЛА

                    

 "20" травня 2009 р.

               Справа № 07/47-40


від 20.05.2009р.             Справа № 07/47-40


за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства “Тур”, м.Ковель

до  Селянського (фермерського) господарства “Гумус”, с.Шкурат Ковельського району

про стягнення 4680 грн. 86 коп.

                                                                                                       Суддя     Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача   : Козак В.П., довіреність від 04.02.2009р. №40

від відповідача : Чабан Ф.В. – голова СФГ, Козачук В.В., довіреність від 10.12.2008р.


Сторонам роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами  від сторін не поступило.


Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ковельського спеціалізованого лісогосподарського АТ „Тур” звернувся до  суду з позовом про стягнення з відповідача – СФГ „Гумус” на користь держави в особі Ковельського спеціалізованого лісогосподарського АТ „Тур” шкоди в сумі 4680грн. 86коп., завданої самовільною рубкою дерев.

Відповідач у відзиві та представник відповідача в судовому засіданні заперечують проти позову, вважають його безпідставним та необґрунтованим, оскільки прокурор в даному випадку виходить із помилкового висновку підстав представництва інтересів держави в суді в особі Ковельського спеціалізованого  лісогосподарського АТ „Тур”, не зазначає органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та просить стягнути шкоду в сумі 4680грн. 86коп., завдану самовільною рубкою дерев на користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського АТ „Тур”, а не до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З огляду на приписи статті 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, згідно якої право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано спеціально уповноваженим органам державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 під поняттям „Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, який фактично є позивачем у справі та стороною у процесі.

Прокурором в якості позивача зазначене Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство „Тур”, що є юридичною особою, самостійним господарюючим суб’єктом, що здійснює свою господарську діяльність з метою отримання прибутку для своїх акціонерів, у статутному фонді даної юридичної особи частка майна держави відсутня, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.  

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

У даному випадку відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, а не майнова шкода власнику чи користувачу земельної ділянки.

Згідно ст.47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди.

Отже, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, у відповідності за ст.47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної Ради, на території якої вчинено правопорушення.

В позовній заяві Ковельський міжрайонний прокурор просить стягнути  шкоду в сумі 4680грн. 86коп., завдану самовільною рубкою дерев на користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського АТ „Тур”, що суперечить вимогам законодавства.

Наведене прокурором обґрунтування підстав пред’явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб’єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління.

Господарський суд повинен оцінити правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов’язаних із захистом інтересів держави.

У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись п.1 ч. ст.81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-  


ухвалив:


Залишити позов без розгляду.


Суддя                                                                                          О.Г. Сур’як

 



          Суддя                                                       Сур'як О. Г.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація