ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.05.09 р.                                                                                                       Справа № 15/53                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ГЕБО” м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 31983790)  

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення основного боргу за виконані роботи в розмірі 245123,26 грн., збитків в сумі 40000,00 грн., інфляції в розмірі 12474,77 грн., 3% річних в сумі 3300,03 грн., пені в сумі 16091,93 грн. та зобов’язання повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Шмаровоз Т.М. за довіреністю № 17 від 17.01.2009 р.

від відповідача: Сєверов М.І. за довіреністю № 17/28 від 14.01.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ГЕБО” м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення основного боргу за виконані роботи в розмірі 245123,26 грн., збитків в сумі 40000,00 грн., інфляції в розмірі 12474,77 грн., 3% річних в сумі 3300,03 грн., пені в сумі 16091,93 грн. та зобов’язання повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.  

Ухвалою суду від 20.02.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/53, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 16.04.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 20.05.2009 р.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2008 р. сторони уклали договір підряду № 18/06-08, згідно якого підрядник (позивач) взяв на себе зобов’язання на свій ризик виконати визначену даним договором роботу за завданням замовника, а замовник (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити вказану роботу.

Згідно пунктів 1.2, 1.3, 1.4 договору предметом договору підряду було наступне:

Підрядник прийняв на себе зобов’язання виконати роботи по капітальному ремонту крану г/п 80/20т. інв. № 3969 на складі № 73 ОГМех. Об’єм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.2 договору, визначаються “Кошторисом”, погодженим сторонами, а також “Договірною ціною”, які є невід’ємною частиною договору та підставою для проведення взаємних розрахунків. Ціна договору складає 385000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.5 договору роботи та матеріали, не передбачені завданням, необхідність в яких виявилася в процесі виконання договору, оформлюються додатковою угодою сторін в письмовій формі. Зміни та доповнення вносяться до “Кошторису”.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість та витрати по виконанню робіт, визначаються згідно кошторису.

Згідно п. 4.3 договору замовник здійснює 35% передоплати на придбання  матеріалів протягом 5 днів з моменту підписання договору та отримання рахунку на оплату, остаточну оплату за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 календарних днів за фактично виконаний об’єм після підписання форм КБ-2В та отримання рахунку на оплату.

Відповідно до п. 7.3 договору після закінчення виконання робіт підрядник зобов’язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету підряду до здачі протягом 3 днів.

Згідно п. 8.1 договору прийом-здача виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до здачі.

Відповідно до п. 8.4 договору при наявності недоліків у виконаній роботі, у випадку вмотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком доопрацювань та строків їх виконання.

Згідно пунктів 8.5, 8.6 договору при відсутності претензій замовник зобов’язаний підписати акт прийому-передачі протягом 5 днів. У випадку виявлення замовником при прийомі робіт від підрядника розходжень з фактично виконаними роботами, замовник в триденний строк з дати виявлення таких невідповідностей складає відповідний акт. Акт складається в довільній формі комісією, яка складається з представників замовника. Копія вказаного акту передається підряднику. При цьому акт виконаних робіт, передбачений п. 8.1 договору, за яким були встановлені перевищення, замовником не підписується до усунення підрядником таких порушень.

Відповідально до п. 10.3 договору за прострочення остаточної оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 13.2 договору передбачено, що договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р.

Відповідно до п. 13.6 договору сторони визнають юридичну силу та значимість договору та додаткових угод, підписаних з використанням факсимільного зв’язку, з наступним наданням оригіналів протягом 14 днів.

Завірена копія договору додана до позовної заяви.

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., завірену копію якої додає до позову. Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 додаткової угоди передбачено, що вартість додаткових робіт за кошторисом (кошторисом та договірною ціною), що є невід’ємною частиною договору складає 10462,66 грн. Ціна договору складає 379873,26 грн. Після підписання даного договору замовник здійснює 35% передоплати на придбання матеріалів протягом 5 банківських днів. Остаточну оплату за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 календарних днів за фактично виконаний об’єм після підписання форм КБ-2В та отримання рахунку на оплату.

В позовній заяві позивач зазначає, що на виконання умов договору він виконав підрядні роботи: за актом прийому виконаних підрядних робіт № 52 від 20.08.2008 р. за серпень 2008 р. на суму 350777,00 грн., за актом прийому виконаних підрядних робіт № 53 від 30.09.2008 р. за вересень 2008 р. на суму 18633,60 грн., за актом прийому виконаних підрядних робіт № 57 від 30.09.2008 р. за вересень 2008 р. на суму 10462,66 грн. При цьому підрядні роботи за актами № 52 та № 53 виконувались за договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., а роботи за актом № 57 – на виконання умов додаткової угоди до вказаного договору. Вказане позивач обґрунтовує наступними документами: довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2008 р. на суму 350777,00 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 18633,60 грн., довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 10462,66 грн., рахунком-фактурою № СФ-0164 від 20.08.2008 р. на суму 350777,00 грн., рахунком-фактурою № СФ-0118 від 02.07.2008 р. на суму 134750,00 грн., рахунком-фактурою № СФ-0172 від 01.09.2008 р. на суму 18633,60 грн., рахунком-фактурою № СФ-0000197 від 30.09.2008 р. на суму 10462,66 грн. Завірені копії довідок та оригінали рахунків додані до позову.

Відповідач здійснив передоплату в розмірі 35% на суму 134750,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.07.2008 р., яка додана до справи.

За розрахунками позивача сума основного боргу складає 245123,26 грн. (350777,00 грн. + 18633,60 грн. + 10462,66 грн. = 379873,26 грн. – 134750,00 грн. = 245123,26 грн.).

Позивач надав до суду завірену копію акту звірки взаєморозрахунків за підписом позивача за період з 01.01.2008 р. по 20.01.2009 р. на суму 245123,26 грн., який по суті є детальним та розширеним розрахунком суми позову. Факт направлення позивачем даного акту та отримання його відповідачем підтверджується поштовою квитанцією від 13.03.2009 р. та супровідним листом № 53 від 20.01.2009 р. з поміткою “повторно”, на якому міститься підпис представника відповідача - Зубкова А.В. із зазначенням дати отримання ним вказаного листа, якою є 22.01.2009 р. За супровідним листом позивач направляв відповідачу, крім акту звірки, наступні документи: акт виконаних робіт № 53 від 30.09.2008 р. (оригінали, підписані та завірені печаткою підрядника (позивача), 2 екз.), додаткову угоду № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. (оригінали, підписані та завірені печаткою підрядника (позивача), 2 екз.), кошторисну документацію на додаткові роботи (договірну ціну, локальний кошторис на суму 10462,66 грн.; оригінали, підписані та завірені печаткою підрядника (позивача), 2 екз.), акт виконаних робіт № 57 від 30.09.2008 р. (додаткові роботи) (оригінали, підписані та завірені печаткою підрядника (позивача), 2 екз.), рахунки № СФ-0000197 від 30.09.2008 р., № СФ-0172 від 01.09.2008 р., № СФ-0164 від 20.08.2008 р., податкові накладні № 110, 139, 158, 158/2. Завірені копії поштової квитанції та супровідного листа містяться в матеріалах справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вих. № 17/312 від 16.03.2009 р. У відзиві відповідач зазначає, що по даним бухгалтерського обліку до оплати пред’явлено тільки один акт КБ-2В № 52 від 20.08.2008 р. на суму 350777,00 грн., 10.07.2008 р. платіжним дорученням № 19022 здійснена передоплата по договору в розмірі 134750,00 грн. Без звірки розрахунків між сторонами неможливо визначити суму заборгованості.

В судовому засіданні 18.03.2009 р. позивачем на вимогу суду надати оригінали документів були надані для огляду та судом оглянуті наступні документи: оригінали договору № 18/06-08 від 18.06.2008 р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. (форма № КБ-3), акту № 52 прийому виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. (типова форма № КБ-2В). Крім того, замість оригіналів документів позивач представив суду факсокопію додаткової угоди № 1 до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.; незавірені копії довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (форма № КБ-3) та акту № 53 прийому виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (типова форма № КБ-2В). З пояснень представника позивача вбачається, що оригінали вказаних документів за підписом позивача були направлені для розгляду та підписання відповідачу. Замість підписаних оригіналів відповідач повернув позивачу незавірені копії документів (довідку та акт) та передав факсимільним зв’язком копію додаткової угоди № 1. На вказаних копіях документів є підпис представників відповідача, завірений печаткою підприємства. Тому позивач вважає оригінали вказаних документів підписаними відповідачем. З цих підстав позивач завірив отримані від відповідача копії документів та факсокопію власним підписом та печаткою, надав їх до суду в якості доказів по справі.

16.04.2009 р. від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач зазначає, що додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. на суму 10462,66 грн. та документів із договірною ціною відповідач не підписував та не скріплював печаткою. До пояснень додано два примірника копії додаткової угоди № 1 без дати на суму 10462,66 грн., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (форма № КБ-3), акт № 57 прийому виконаних підрядних робіт за вересень  р. (типова форма № КБ-2В), на яких відсутній підпис та печатка відповідача. Оригінали вказаних документів оглянуті в судовому засіданні 16.04.2009 р. Також в поясненнях відповідач зазначив, що акти виконаних робіт на суму 18633,60 грн. та на суму 350777,00 грн. відповідачем підписані та скріплені печаткою. До пояснень додані завірені відповідачем копії вказаних актів.

Проаналізувавши діюче законодавство та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд дійшов наступного висновку:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На вимогу суду ані позивач, ані відповідач не надали оригінал додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками. Позивач представив суду факсокопію додаткової угоди № 1 до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. за підписом обох сторін; відповідач – оригінали (два примірники) додаткової угоди № 1 без дати до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., не підписані відповідачем та не скріплені його печаткою. Оскільки з п. 13.6  договору витікає, що факсокопія набуває юридичної сили та значимості тільки у випадку надання оригіналів протягом 14 днів, а з обставин справи вбачається, що такі оригінали відповідачем позивачу, та в подальшому до суду надані не були, факсокопія додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., яка підписана обома сторонами, не приймається судом як належний доказ у даній справі. На підставі цього представлена позивачем належним чином завірена копія з факсокопії додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. не приймається судом до уваги.

Оскільки акт № 57 від 30.09.2009 р. на суму 10462,66 грн. та довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 10462,66 грн., надані позивачем до суду в підтвердження виконання підрядних робіт саме згідно додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. до договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., яка не має юридичної сили, крім того вказані документи заперечуються відповідачем, ним не підписані та не скріплені печаткою, також не приймаються судом як належні докази у даній справі.   

Стосовно підрядних робіт, виконаних за актами прийому виконаних підрядних робіт № 52 на суму 350777,00 грн. та № 53 на суму 18633,60 грн. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р., суд дійшов наступного висновку:

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Підписані обома сторонами та засвідчені печатками завірені копії актів № 52, 53 прийому виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ–3) до цих актів є в матеріалах справи.

Оригінали акту № 53 прийому виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (форма № КБ-2В) на суму 18633,60 грн., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (форма КБ–3) оглянуті судом в судовому засіданні, що підтверджується протоколом від 18.05.2009 р. Відповідач не заперечує прийняття ним виконаних робіт на суму 350777,00 грн. та на суму 18633,60 грн.

Сторонами в договорі підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. передбачено, що остаточна оплата здійснюється протягом 5 календарних днів після підписання актів прийому виконаних підрядних робіт. Виходячи з того, що акт № 52 був підписаний 20.08.2008 р., строк здійснення остаточної оплати для відповідача наступив у період з 21.08.2008 р. по 25.08.2008 р. включно, а вже з 26.08.2008 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання; за актом № 53 від 30.09.2008 р. строк оплати для відповідача наступив у період з 01.10.2008 р. по 06.10.2008 р. включно (з урахуванням вихідних на підставі статей 253, 254 ЦК України), а вже з 07.10.2008 р. – почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за виконані підрядні роботи в розмірі 245123,26 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 234660,60 грн.

Позивач надав до суду уточнення позовної заяви за вих. № 57 від 02.04.2008 р., в яких збільшує суму штрафних санкцій на підставі збільшення кількості днів їх нарахування та просить зобов’язати відповідача повернути екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. та стягнути основний борг за виконані роботи в розмірі 245123,26 грн., інфляцію в розмірі 12474,77 грн., 3% річних в сумі 3622,38 грн., пеню в сумі 16278,01 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

У зв’язку з простроченням відповідачем строку виконання грошового зобов’язання позивач, керуючись п. 10.3 договору, нарахував пеню на суму основного боргу в розмірі 16278,01 грн. (розрахунок позивача міститься в матеріалах справи).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 3622,38 грн. та інфляцію в сумі 12474,77 грн. (розрахунок позивача міститься в матеріалах справи).

У зв’язку з тим, що судом встановлено, що сума основного боргу складає 234660,60 грн., розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені складає 17051,84 грн., інфляції – 26261,04 грн., 3% річних – 3497,23 грн. (розрахунок суду міститься в матеріалах справи).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 3622,38 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 3497,23 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 3622,38 грн. – 3497,23 грн. = 125,15 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіркою розрахунку суми пені та інфляції судом встановлено, що позивач припустився суттєвих помилок по кількості днів прострочення виконання грошового зобов’язання при нарахуванні пені та по індексах інфляції при нарахування інфляції, це призвело до зменшення суми пені та суми інфляції у розрахунку позивача. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 16278,01 грн., інфляції на суму 12474,77 грн.

Позивач надав до суду клопотання № 63 від 15.04.2009 р., в якому, керуючись ст. 22 ГПК України, відмовився від позову в частині стягнення збитків у розмірі 40000,00 грн.

Вказана заява підписана представником позивача за довіреністю № 17 від 17.01.2009 р., згідно якої представник позивача має всі права, якими наділений законом позивач, зокрема, право повністю або частково відмовлятися від позовних вимог.

В даному випадку відмова позивача від позову в частині стягнення збитків в сумі 40000,00 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї–небудь права і охоронювані законом інтереси, тому згідно ст. 22 ГПК України приймається судом.

Провадження у справі в частині стягнення збитків в сумі 40000,00 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови судом на підставі ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України.

Позивач в позовній заяві просить суд зобов’язати відповідача повернути йому екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.

Вказана позовна вимога не відображає фактичний характер спору між сторонами, оскільки спір виник по факту самого прийому–здачі виконаних робіт та їх оплати. Актами (форма № КБ-2В) такі факти лише засвідчуються. Згідно вимог чинного законодавства та умов договору підряду замовник зобов’язаний прийняти роботу та оплатити її.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України “Про господарські суди”, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд, проаналізувавши норми діючого законодавства, дійшов наступного висновку:

Суд може зобов’язати сторону виконати певні дії тільки в тому випадку, коли таке зобов’язання передбачено договором або законом. В даному випадку чинним законодавством прямо не передбачений обов’язок замовника повернути акт прийому виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2В). Договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. вказаний обов’язок сторони також не передбачили.

Крім того, зв’язок між фактом виконання підрядних робіт вартістю 10462,66 грн. та договором підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 21.07.2008 р. позивачем не доведений. Позовні вимоги засновані саме на договорі підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. та додатковій угоді № 1 від 21.07.2008 р. Зміни підстав позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України позивач не здійснював.

Згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України суд при винесенні рішення не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення вартості виконаних підрядних робіт у сумі 10462,66 грн. (засновані на акті № 57 (форма № КБ-2В) за вересень 2008 р. та додатковій угоді № 1 до спірного договору підряду), про зобов’язання відповідача повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову та зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4; 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 80 ч. 1 п. 4; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210602; розрахунковий рахунок 2600901517252 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” м. Донецьк, МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “ГЕБО” (юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 9; код ЄДРПОУ 31983790; розрахунковий рахунок 260410110901 в АБ „Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) суму 266910,61 грн. (а саме: основний борг на суму 234660,60 грн., пеню в сумі 16278,01 грн., 3% річних в розмірі 3497,23 грн., інфляцію в сумі 12474,77 грн..), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2669,11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 99,36 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 10462,66 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 125,15 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача повернути позивачу екземпляр актів виконаних робіт № 53, 57 від 30.09.2008 р. по договору підряду № 18/06-08 від 18.06.2008 р.

Припинити провадження у справі № 15/53 в частині стягнення збитків на суму 40000,00 грн. у зв’язку з відмовою позивача від позову та прийняттям відмови судом.

У судовому засіданні 18.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя