ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 травня 2009 р.                                                                                    № 39/173-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

         головуючого –Ткаченко Н.Г.,

         суддів –Білошкап О.В.,

Катеринчук Л.Й.,

за участю представника позивача СГТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. –Мироненко С.М.

та представників відповідача ТОВ НВФ "Сінтал’Д" Могила В.В. та Осьмухіна С.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року у справі № 39/173-08 Господарського суду Харківської області за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Сінтал’Д" про стягнення 69 063,92 грн.,-

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Сінтал’Д" про стягнення 69 063,92 грн., посилаючись на те, що 3 листопада 2005 р. між ним та ТОВ НВФ "Сінтал’Д" було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 202/2005-ПСЗ, відповідно до якого позивач зобов’язався передати цукровий буряк врожаю 2005 р. у власність відповідача, а останній –прийняти та оплати товар в порядку та строки, передбачені договором. Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений товар не виконав, позивач просив стягнути з відповідача 43 107,54 грн. основного боргу, 22 267,45 грн. інфляційних  збитків, 3 688,93 грн. 3 % річних, 12 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19 січня 2009 р. позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 43 107,54 грн. основного боргу, 22 267,45 грн. збитків від інфляції, 3 688,93 грн. 3 % річних, 12 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 690,94 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачем не виконано належним чином умови договору купівлі-продажу № 202/2005-ПСЗ в частині оплати вартості поставленого товару чим порушено ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України, а витрати на оплату послуг адвоката підтверджені квитанцією № 149923 від 29 вересня 2008 р.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 р. рішення скасовано частково, в задоволені позову про стягнення 20 991,47 грн. інфляційних збитків, 3 494,59 грн. 3 % річних та 12 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача 445,40 грн. державного мита та 76,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з позивача на користь відповідача 331,94 грн. держмита за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим що, нарахування інфляційних збитків та 3 % річних починається у семиденний строк від дня пред’явлення позивачем вимоги про сплату заборгованості, а надана позивачем розрахункова квитанція не містить даних про те, що саме СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. понесло витрати за надані адвокатом юридичні послуги.

У касаційній скарзі СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників сторін,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги,  колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 3 листопада 2005 р. між СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. (продавцем) та ТОВ НВФ "Сінтал’Д" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 202/2005-ПСЗ, відповідно до якого позивач зобов’язався передати цукровий буряк врожаю 2005 р. у власність відповідача, а останній –прийняти та оплатити товар в порядку та строки, передбачені договором.

На виконання умов договору СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. поставлено продукції на суму 66 327,54 грн., що підтверджується накладною № 966 від 18 листопада 2005 р. та довіреністю серії ШД № 634995 від 18 листопада 2005 р.

31.12.2005 р. сторонами укладено угоду № 1 про залік однорідних грошових вимог на суму 23 220 грн., на підставі якої сторони погодили погашення заборгованості ТОВ НВФ "Сінтал’Д" перед СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. за договором купівлі-продажу № 202/2005-ПСЗ від 3 листопада 2005 р. на суму 23 220 грн., а СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. в свою чергу погашає заборгованість перед ТОВ НВФ "Сінтал’Д" у сумі 23 220 грн. за договором підряду № 048/2005-ВР від 3 листопада 2005 р.

Зобов'язання з оплати отриманого 18 листопада 2005 р. товару ТОВ НВФ "Сінтал’Д" не виконано,  у зв’язку з чим заборгованість відповідача склала 43 107,54 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 43 107,54 грн. основного боргу суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, позивачем виконано свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, а відповідач свої зобов'язання, передбачені п. 11 договору щодо оплати товару, не виконав.

Відповідно до  п. 48 договору та ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення 20 991,47 грн. інфляційних, 3 494,59 грн. 3 % річних та задовольняючи позовні вимоги в цій частині шляхом стягнення 1275,98 грн. інфляційних та 194,34 грн. 3 % річних, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк оплати поставленого товару сторонами не встановлений, а тому відповідно до ст. 530 ЦК України, таке зобов'язання повинно бути виконане боржником протягом семи днів з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зобов'язання з оплати виникло у відповідача після отримання від позивача відповідної вимоги.

Оскільки претензія отримана відповідачем 18 вересня 2008 р., строк  виконання грошового зобов’язання починається з 26 вересня 2008 р.

Тому  суд апеляційної інстанції  вірно зазначив, що з відповідача на користь позивача  підлягає стягненню 1275,98 грн. інфляційних та 194,34 грн. 3 % річних.

Крім того,  відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються  з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних  з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.  

Як вбачається  матеріалів справи, що 26 вересня 2008 р. між СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. та адвокатом Турченко С.П. укладено угоду про надання правової допомоги, за умовами якої виконавець здійснює надання замовнику оплатної правової допомоги по представництву його інтересів та захисту прав у суді, які пов’язані із розглядом справи про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 202/2005-ПСЗ від 3 листопада 2005 р.

На підтвердження витрат по оплаті послуг адвоката позивач надав суду розрахункову квитанцію № 149923 від 29 вересня 2008 р. на суму 12 000 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що надана позивачем розрахункова квитанція № 149923 від 29 вересня 2008 р. на суму 12000 грн. не містить даних про те, що саме СТОВ "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. сплатила адвокату Турченко С.П. вказані кошти та  не є розрахунковим документом в розумінні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 р., відповідно до п.п. 3.1 п. 3 якого касові операції оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Таким чином,  суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку  щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в  розмірі 12000 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  постанова  Харківського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року у справі № 39/173-08 винесена у відповідності до фактичних обставин справи та вимого  чинного законодавства і підстав для її скасування немає.

Доводи касаційної скарги  не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" в особі ліквідатора Нагорнєвої Т.В. залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 березня 2009 року у справі № 39/173-08 залишити без змін.

Головуючий: Ткаченко Н.Г.

Судді:Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.