Справа 22-к- 844/2007
Апеляційний Суд м. Києва
МСП - 01601, м. Київ-601, вул. Володимирська, 15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого: судді Качан В.Я.
Суддів: Білич І.М., Вербової І. М., Мороз Л.Л., Вовченко В.М.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торез Донецької області на рішення Торезького міського суду Донецької області від 08 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торез Донецької області про перерахунок сум у відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. -
Встановила:
У березні 2005 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торез Донецької області ( далі - Відділення Фонду ) про перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Посилаючись на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1помер її чоловік ОСОБА_2. Відділенням Фонду призначено їй страхові виплати . Проте розмір таких виплат визначений відповідачем з порушенням норм чинного законодавства , оскільки при її розрахунку не взято до уваги пенсію за віком , яку отримував ОСОБА_2.
Позивачка просила стягнути на її користь невиплачену частину одноразової страхової виплати на сім'ю у сумі 50 198 гривень 40 коп..
Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 08 квітня 2005 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено повністю.
У касаційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування постановлених судових рішень. Мотивуючи вимогу незаконністю та необґрунтованістю постановлених рішень.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов , суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до статей 33 , 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності « ( далі - Закон ) при розрахунку страхових виплат , на отримання яких має право позивачка , слід брати до уваги як розмір щомісячної страхової виплати у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання, отримуваної за життя ОСОБА_2. , так і розміру його пенсії за віком.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до ст. 28 Закону страховими виплатами є грошові суми , які згідно зі ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право , у разі страхового випадку.
Повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків визначено ст. 21 Закону. Компенсацію пенсії за віком цією статтею не передбачено.
Таким чином, Закон не відносить до складу страхових виплат пенсію за віком яку отримував потерпілий.
Відповідно до абзацу 2 ч.9 ст. 34 Закону в разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював , розмір відшкодування шкоди особам , зазначеним у ст.. 33 цього Закону , визначається відповідно до суми щомісячних страхових виплат і пенсії , які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно зі ст. 29 цього Закону.
Заперечуючи позов , Фонд посилався на те, що страхові виплати позивачці були розраховані у відповідності до положень чинного законодавства. А саме, пенсія за віком, яку отримував за життя ОСОБА_2, не передбачена статтями 21, 28 Закону та не може бути включена до розрахунку.
Суд на порушення вимог ЦПК України доводів відповідача належно не перевірив , не визначився із правовою нормою, що регулює спірні правовідносини , не встановив обставин та не зазначив у рішенні мотивів, з яких не узяв до уваги положення Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей ), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7.
Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та належно не перевірив доводів апеляційної скарги і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставах, передбачених ч.2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись статтями 332, 338 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу У ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торез Донецької області задовольнити частково.
Рішення Торезького міського суду Донецької області від 08 квітня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2005 року скасувати., справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.