Справа № 22 ц– 2478/10 Головуючий у 1-й інстанції – Павлів З.С.

Категорія- 57 Доповідач – Курій Н.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Юхименко А.Г.

суддів: Курій Н.М., Мікуш Ю.Р.

секретаря Качмар М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львова цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в м.Дрогобичі Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в м.Дрогобичі Львівської області про зобов’язання здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вони мають статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що такі виплати їм не проводились у розмірі, встановленому законом, просили поновити пропущений строк та зобов’язати відповідача здійснити ці нарахування та виплату за періоди 2006 - 2008 років в сумі 4471 грн.

Оскаржуваною постановою позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України в м. Дрогобичі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, підвищення до пенсії, отриманої у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених нарахувань.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову в частині задоволених позовних вимог оскаржив відповідач ОСОБА_1 пенсійного фонду України в м. Дрогобич Львівської області. Просить постанову в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають вимогам Конституції України, Законам України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про соціальний захист дітей війни» та поданим сторонами доказами.

Апелянт також звертає увагу на те, що на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не було прийнято жодного нормативного акту, а відтак, не було визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином мали б обчислюватись передбачені згаданим Законом підвищення до пенсій.

Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги заперечення відповідача щодо невизначеності законодавством поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії дітям війни, оскільки встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсії, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт в апеляційній скарзі не покликається на застосування положень ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України як на підставу для скасування постанови.

Судом встановлено, що позивачі народились з 03 вересня 1927 року по 02 вересня 1945 року й, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», набули статусу «дитина війни», а тому, відповідно до ст. 6 вказаного Закону пенсія позивачам повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно із цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який вираховується виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про Державний бюджет України на певний рік.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги в частині посилань на неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до уваги прийматись не можуть.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відсутності бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії, то колегія суддів вважає, що зазначене не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, а тому й ці доводи апеляційної скарги до уваги прийматись не можуть.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана постанова районного суду прийнята з дотриманням положень КАС України, відповідає повно встановленим і належно перевіреним обставинам справи про дійсні права та обов’язки сторін щодо предмета спору, вимогам чинних на час виникнення спірних правовідносин законодавчих та нормативних актів, з урахуванням прийнятих рішень Конституційного Суду України від 09.07.07р. №6-рп/2007 та від 22.05.08р. №10-рп/2008, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 р., ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного Фонду України у м. Дрогобич Львівської області відхилити.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді: