КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02.12.2008                                                                                           № 23/223

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Бондар  С.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача – Сисов В.С.- юрист, Яременко Є.Є.- представники

 відвідповідача -  Поліщук Т.А.- юрист

 від третьої особи : Борзаковський В.М.- директор

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.09.2008

 у справі № 23/223 (Демидова А.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Санрайс"

 до                                                   Закрите акціонерне товариство "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 458441,19 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

       Рішенням  Господарського суду міста Києва від 29.09.2008 по справі № 23/223 позов задоволено повністю.

       Не погодившись з рішенням  суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою,  і просив рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт посилався  на порушення норм матеріального і процесуального права.

      Скаржник зазначав, що відповідач перерахував на рахунок позивача 1340000грн., а продукція була поставлена на суму 906 866,83грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем відсутня; просив застосувати строк позовної давності, оскільки на думку апелянта строк позовної давності сплив у 2007 році; позивач помилково розрахував суму пені виходячи з 0,1% за кожен день прострочення, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Позивач, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апелянта та просив залишити рішення Господарського суду від 29.09.2008 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою від 21.10.2008 порушено апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 13.11.2008.

 Ухвалою від 13.11.2008 накдадено арешт на грошові кошти  Закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація"  у сумі 458441,19; залучено в якості третьої особи на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „НТЦ „Кристал”тв розгляд справи відкладено на 02.12.2008.

Третьою особою були надані пояснення по суті спору, з яких вбачається, що грошові кошти  на суму 750000грн., були безпідставно зазначені відповідачем в апеляційній скарзі та включені в суму 1 340 000грн., оскільки були перераховані відповідачем позивачу  на виконання договору №22/09-005 від 22.09.2005.  

Розглянувши доводи апеляційної скарги,  перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.06.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Санрайс»(далі -Позивач, Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Укрреставрація»(далі -Відповідач, Замовник) було укладено договір на постачання освітлювальних приладів № 16/06-001 (далі-Договір № 16).

Відповідно до п. 1.1 договору № 16 замовник доручає, а постачальник зобов'язується поставити освітлювальні прилади на об'єкт «Київський державний театр ляльок», відповідно до специфікації погодженої замовником.

Відповідно до п. 1.4. договору № 16 замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно п. 2 цього договору.

Згідно з п.п.2.1.1., 2.2, 2.3 договору № 16 повна вартість продукції становить 531 990, 08 грн.; замовник перераховує на розрахунковий рахунок постачальника по наданому постачальником рахунку авансовий платіж у розмірі 50 % від повної вартості продукції у 3-денний строк з моменту підписання цього договору. Авансова сума складає 265 995, 04 грн.; остаточні розрахунки за продукцію здійснюються у 3-денний строк з дня прийняття продукції за накладними, підписаними замовником або актами прийому за кількістю та якістю, підписаними представниками сторін; зобов'язання замовника з оплати поставленої продукції вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника.

Факт погодження ціни договору підтверджується протоколом погодження договірної ціни від 16.06.2005 р., який скріплено підписами та печатками сторін.

Крім того, 24.11.2005 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 16/06-001 від 16.06.2005 р., відповідно до п. 1.1. якої, у зв'язку з надходженням від замовника додаткового замовлення, кількість продукції збільшилась.

Пунктом 2.1. додаткової угоди до договору № 16 встановлено, що вартість предмету додаткової угоди згідно специфікації становить 21 312, 48 грн.

15.08.2005 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) було укладено договір поставки продукції № 15/08-003 (Договір № 15).

Відповідно до п.п.1.1., 2.1,2.3., 2.4  договору № 15 постачальник постачає, а замовник приймає та оплачує світлотехнічну та електричну продукцію; повна вартість продукції становить 380 386, 02 грн.; протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50 % від вартості продукції шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника. Авансова сума складає 190 193, 01 грн.; остаточні розрахунки за продукцію здійснюються протягом 3-х банківських днів після прийняття продукції замовником за накладними та актами прийому-передачі продукції за кількістю та якістю підписаними представниками сторін.

25.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 15/08-003 від 15.08.2005 р., відповідно до п. 1.1. якої, в зв'язку з надходженням від замовника додаткового замовлення, кількість продукції збільшилась.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2,2.3  додаткової угоди № 1 до договору № 15 вартість предмету додаткової угоди згідно специфікації становить 56 478, 17 грн.; замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника аванс у розмірі 50 % від повної вартості угоди у 3-дений строк з моменту підписання цієї угоди. Авансова сума складає 43 239, 09 грн.; наступна оплата за цією угодою здійснюється з урахуванням перерахованого авансу в 3-дений строк після поставки продукції на об'єкт замовника.

На виконання умов укладених договорів,  позивач виконав свої зобов’язання за договором та поставив продукцію у відповідності до умов договорів та додатків до них. Проте відповідач, в порушення своїх зобов'язань за договором, за поставлену продукцію розрахувався лише частково.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2007 р. між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків, відповідно до якого відповідач визнає за собою заборгованість перед позивачем на загальну суму 316 866, 83 грн. (належним чином засвідчена копія акту залучена до  матеріалів справи).

01.08.2008 позивач звернувся до відповідача з  претензією № 04-08-08/1 з вимогою сплатити суму заборгованості за отриману Закритим акціонерним товариством «Укрреставрація» продукцію, відповідно до договору на постачання освітлювальних приладів № 16/06-001 від 16.06.2005 р. та договору поставки продукції № 15/08-003 від 15.08.2005 р. в сумі 316 866, 83 грн. Вказана претензія була надіслана, що підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 6252 від 05.08.2008 р. та описом вкладення від 05.08.2008 р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на  претензію-вимогу позивача не надав та борг не сплатив.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч.2ст. 685 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1. договору № 16 та п. 4.2. договору № 15 у випадку порушення замовником строків сплати, встановлених договором, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми вартості продукції за кожен календарний день прострочення.

Позивач, за порушення відповідачем строків оплати за договорами №15 та №16 нарахував відповідачу пеню в сумі 80167,31грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що позивач помилково розрахував суму пені виходячи з 0,1% за кожен день прострочення, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

Доводи апелянта не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки згідно приписів ч.3ст.551 ЦК України розмір неустойки  встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Так, сторони в укладених договорах №15 від 15.08.2005 та №16 від 16.06.2008 визначили пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми вартості продукції за кожен календарний день прострочення.

Таким чином, враховуючи, що  розмір пені визначений в  договорі  відповідає вимогам чинного законодавства, то і  стягнення пені  в сумі 80167,31грн. є обґрунтованим.

Отже, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості з відповідача у сумі 458 441, 19 грн. з урахуванням пені, інфляційних витрат та трьох процентів річних, обгрунтованою, та така, що підлягає задоволенню.

Доводи апелянта про те, що відповідач перерахував на рахунок позивача 1340000грн., а продукція була поставлена на суму 906 866,83грн., не приймаються колегією суддів у зв’язку наступним.

Як вбачається з наданих позивачем документів, та пояснень третьої особи, між відповідачем та третьою особою було укладено договір №22/09-005 від 22.09.2005 по поставці та демонтажу гідротехнічного обладнання  для фонтану „Дюймовочка” на будівництво „Київського державного театру ляльок по вул.. Грушевського 1а.”   За вказаним договором, відповідач мав право перерахувати  за поставлену третьою особою продукцію суму коштів безпосередньо позивачу, оскільки продукцію за договором №22 третя особа отримала від відповідача. У зв’язку з чим,  відповідач скориставшись своїм правом встановленим у п.4.2.5 договору №22 і перерахував позивачу кошти в сумі 750000грн., що підтверджуються наданими позивачем банківським виписками з особового рахунку по даним платежам. Банківські платежі містять зазначене відповідачем призначення платежу за договором №22, що підтверджує цільове призначення  перерахованих відповідачем платежів на загальну суму 750000грн. у рахунок виконання зобов’язань відповідача перед третьою особою, а не перед позивачем. Таким чином, суму у розмірі 750000грн. було безпідставно зазначено відповідачем в апеляційній скарзі та включено в суму 1340000грн.

Крім того, як вбачається з наданих пояснень  третьої особи, 27.12.2007 був підписаний  Акт звіряння взаєморозрахунків (міститься в матеріалах справи) між ТОВ ”НТЦ „Кристал” та ЗАТ „Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство „Укрреставрація”, згідно якого  відповідач погодився  із зменшенням заборгованості перед третьою особою на суму 750000грн. В результаті даних платежів здійснених відповідачем, останній перерахував з договорами №15,№16 на рахунок позивача 590000грн. із належних 906866,83 грн., та перерахував позивачу 750000грн. належних до сплати відповідачем  до ТОВ „НТЦ Кристал”  за договором №22.

Вимога апелянта про застосування  строку позовної давності, а також твердження про те, що строк позовної давності сплив у 2007 році, також не береться до уваги колегією суддів на підставі того, зобов’язання відповідача за договором не виконане, а виходячи з наданого позивачем розрахунку та періоду за який стягується пеня можна зробити висновок, що позивачем строк позовної давності не пропущений.

Крім того, відповідно до ч.3ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зроблено до винесення ним рішення. Як вбачається з матеріалів справи, такої заяви від представника відповідача в суді першої інстанції  не надходило.

Отже, у суду першої інстанції не було підстав для застосування  позовної давності.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в розмірі 80167,31грн. є обґрунтованим та таким що відповідає матеріалам справи і нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства і тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення  Господарського суду м. Києва від 29.09.2008 у справі № 23/223 залишити без змін, а апеляційну  скаргу Закритого акціонерного товариства "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство "Укрреставрація" – без задоволення.

   2. Матеріали справи №23/223 повернути до Господарського суду м. Києва

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Бондар  С.В.