Справа №22-ц-206/10 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого: Смирнової Т.В.,

суддів: Ільченко О.Ю.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання: Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Конотопського суду Сумської області від 02 грудня 2009 року

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого товариства "Комерційний банк ОСОБА_1"

про відшкодування шкоди, завданої ушкодження здоров'я та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2009 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2009 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення судово - психологічної експертизи на предмет визначення його психологічного стану.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначені рішення і ухвалу суду та ухвалити нові, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, які мають значення для її розгляду, невірно застосував матеріальний закон та порушив процесуальний закон.

Суд не врахував, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральну шкоду в зв'язку зі стресом і пов'язаним з цим пошкодженням здоров'я.

Оскаржуючи ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи на предмет визначення його психологічного стану апелянт вважає, що судом не враховані його соціальні зв'язки умови життя та особливості професійної і громадської діяльності та інші чинники, які вплинули на його стан здоров'я.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення та ухвалу суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, з наступних підстав.

Позивач послався на те, що між ним та ВАТ КБ "Надра" був укладений договір строкового банківського вкладу (депозит) на строк три місяці, однак у встановлений строк банк з ним не розрахувався. В результаті перенесеного стресу у нього погіршилося самопочуття, що викликало необхідність посиленого харчування та медикаментозного лікування. Просив стягнути з відповідача по 705 грн. щомісяця до кінця його життя на відновлення стану здоров'я та на відшкодування моральної шкоди стягнути 7000 євро.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що несвоєчасна виплата коштів за договором спричинила шкоду його здоров'ю, а моральна шкода не підлягає відшкодуванню, так як не передбачено договором між сторонами або законом.

Як встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 2008 року між позивачем та ВАТ КБ "Надра" укладено договір строкового банківського вкладу в сумі 450 євро на строк три місяці. Однак банк здійснив розрахунок з вкладником з порушенням передбаченого вищевказаного угодою строком.

Як правильно визначив суд першої інстанції спірні відносини регулюються Законом України "Про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 та п. 5 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону в редакції від 13.01.2006р. споживач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, роботою чи послугою у випадках, передбачених законодавством.

Позивачем не було надано відповідних доказів завдання йому моральної шкоди з тих підстав, які зазначені в наведеній правовій нормі.

Так, позивач обґрунтував позов в частині моральної шкоди

наступними підставами:

- порушення нормальних життєвих зв'язків

- створення стресової ситуації

- приниження його гідності

- завдання шкоди здоров'ю внаслідок переживання, яке завдано протиправним позбавленням власності.

Вказані підстави для відшкодування моральної шкоди не підпадають під підстави, визначені законом "Про захист прав споживачів", крім останньої підстави завдання шкоди здоров'ю.

Проте позивачем не було надано доказів того, що несвоєчасне повернення йому банком 450 євро з відсотками завдало шкоди здоров'ю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 ще до укладення договору з банком "Надра" мав ряд хвороб, йому встановлено інвалідність.

Будь - яких даних про погіршення його стану здоров'я внаслідок затримки повернення вкладу в справі немає.

За ст. 60 ЦПК України обов'язок надання доказів на підтвердження вимог покладається на сторони .

Не надавши відповідних доказів позивач не довів ні самого факту завдання шкоди здоров'ю, ні причинного зв'язку, ні розміру відшкодування в сумі 705 грн. щомісяця.

За таких обставин в суду не було підстав для задоволення позову.

Судом вірно було відмовлено в клопотанні про призначення судово-психологічної експертизи для встановлення розміру компенсації моральної шкоди, наявності моральних страждань та інше, оскільки відсутні підстави для стягнення моральної шкоди у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів".

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та

застосував закон, який підлягав для застосування при вирішенні справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення та ухвалу Конотопського суду Сумської області від 02 грудня 2009 року в даній справі залишити без зміни

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді