Справа №22а-555/2010р. Головуючий в суді 1 інстанції : ОСОБА_1

Доповідач : Оніпко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2010 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Оніпко О.В.

суддів: Собіни І.М., Хилевича С.В.,

при секретарі - Омельчук A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі на постанову Костопільського районного суду від 12 листопада 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії дітям війни, зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

Постановою Костопільського районного суду від 12 листопада 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2, як дитині війни, щомісячної соціальної державної допомоги, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» у вигляді підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет України на 2007-2008 роки, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

У поданій на постанову апеляційній скарзі відповідач вказує, що Управління виконало свої функції відносно виплати позивачу у 2006 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі, і всі кошти, отримані відповідачем з Державного бюджету на ці цілі, виплачені дітям війни згідно ст.95 Конституції, ст. 87 Бюджетного кодексу, Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Із цих підстав просило оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві в позові.

Колегія судців прийшла до висновку, що постанова місцевого суду була ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено , що позивач відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону

України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім того, виходячи із змісту ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Отже, вирішуючи даний спір, суди дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із рішенням місцевого суду стосовно того, що відповідач, не здійснив нарахування та виплату надбавки до пенсії, чим порушив вказане право позивача. Тому правильними є висновки місцевого суду про протиправну бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Керуючись ст. 15 , п.1 ч.І ст. 307 , ст. 308 , ст. 315 , 317 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року , ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» колегія судців,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області відхилити, а постанову Костопільського районного суду віц 12 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду та постанова суду першої інстанції набирають законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду , але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суцу України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.

Головуючий :

Судді :