Справа №22-ц-1884/10 Суддя-доповідач - Смирнова
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року м.Суми
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В., суддів - Гагіна М.В.. ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання - ГІархоменко А.П.,-
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м.Суми
на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 08 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м.Суми про спонукання до вчинення дій
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 08 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 - задоволений частково .
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м.Суми .
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду у Зарічному районі м.Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік , з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , за 2008 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , за 2009 рік, з 01 січня 2009 року по грудень 2009 року .
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що суд не врахував, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та , що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлено відповідний механізм та умови призначення та порядок фінансування таких підвищень . Також, вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню . а судове рішення залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Вирішуючи спір суд виходив з того, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-ІУ і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність, тому суд першої інстанції задовільнив позовні вимоги на отримання доплати до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року .
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 має статус дитини війни.
Згідно зі ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-1V зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-У.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавка дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по грудень 2009 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обгрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Стосовно строку звернення позивача до суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне .
Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу , що призначає і виплачує пенсію . виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч.б Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом , установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» .
Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачуються на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України .
Згідно з ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» . на підставі якого призначено пенсію позивачу , суми пенсії , не одержані своєчасно з вини органу , що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь- яким строком .Таким чином, річний строк звернення до суду , встановлений ст.99 КАС України , у даному випадку не застосовується.
За викладених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року таз 01 січня 2009 року по грудень 2009 року .
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15,303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Зарічному районі м.Суми - відхилити.
Постанову Зарічного районного суду м.Суми від 08 квітня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набрала законної сили з часу проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий
Судді