Справа №22-ц-1543/10 Суддя-доповідач - Ведмедь

Категорія -

УХВАЛА

Іменем України

28 травня 2010 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого- Ведмедь Н.І.

суддів - Смирнової Т.В., Гагіна М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі про зобов'язання здійснити донарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -

встановла:

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області.

Зобов'язано угфавління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд не врахував того, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відсутній механізм реалізаціі положень закону.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішенню залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд виходив з того, що вимоги про встановлення обов'язку Управління нарахувати і виплатити підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не піддягають задоволенню, оскільки суд не вправі перебирати на себе функцію державного органу, якому такі повноваження надані законом.

Крім того, з метою повного захисту прав позивача, суд вийшов за межі позовних вимог визнав протиправною бездіяльність Управління в частині не виконання приписів ст.6 Законів України «Про соціальний захист дітей війни», що призвело до порушення прав позивача НА своєчасне отримання підвищення до пенсії і зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу таке підвищення, з урахуванням раніше отриманих сум.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії завком.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач мав проводити нарахування підвищення до пенси позивачу за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року, в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не у розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.052008 р. №530.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обгрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенси, то суд обгрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За викладених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року.

Доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду є безпідставними, оскільки відповідач, не провівши відповідних нарахувань згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», допустив протиправну бездіяльність, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для висновку про пропуск строку. За таких обставин порушене право підлягає захисту без обмеження річним строком.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст.15,303,304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі відхилити.

Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий -

Судді -