Справа №22-ц-400/10 Суддя-доповідач - Ведмедь

Категорія -

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2010 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справа:

Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Ільченко О.Ю.,

суддів - Ведмедь Н.І., Смирнової Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційною суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 грудня 2009 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням суду від 31 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою по вул.. Низовій, 44 в м. Підлозіївка Охтирського району шляхом знесення металевих стовпів та колючого дроту із земельної ділянки, що належить ОСОБА_2

Позов в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн. - залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по вул. Низовій, 42 в с. Підлозіївка Охтирського району, стягнення моральної шкоди в сумі 27000 грн. - залишено без задоволення із-за безпідставності заявлених вимог.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 17 грн. судового збору, 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи та 200 грн. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суд) посилається на його необґрунтованість, на неповне з'ясування судом обставин що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що судом безпідставно відмовлено йому в клопотанні про проведення судово-технічної експертизи.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що право власника земельної ділянки ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 порушене, а тому підлягає захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести самовільно встановлені ним по земельній ділянці ОСОБА_2 металеві стовпи та колючий дріт.

Залишаючи без задоволення зустрічний позов суд першої інстанції виходив з того, що обставини з приводу порушення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 рішенням суду від 19 серпня 2008 року були встановлені і це рішення набрало чинності.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно та всебічно встановив обставини, що мають значення для справи, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм належну правову оцінку відповідно до ст. 212 ЦПК України, а тому дійшов вірного висновку відмовивши ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта про те, що межові знаки були порушені ще за життя попереднього власника домоволодіння, яке успадкувала ОСОБА_2, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту комісії від 15 жовтня 2003 року (а.с.12) були уточнені межі земельних ділянок за згодою власників, зокрема і ОСОБА_1

З рішення Охтирському міськрайонного суду від 19 серпня 2008 року (а.с.6) вбачається, що після отримання Державного акту на землю 28 березня 2006 року межові знаки з боку відповідачки ОСОБА_2 не змінювалися.

При отриманні Державного акту 25 лютого 1998 року апелянт був згоден з межовими знаками і претензій до сусіда ОСОБА_3 не мав.

Після його смерті власником земельної ділянки в порядку спадкування після померлого батька ОСОБА_3 стала його донька ОСОБА_2 За Державним актом на право власності на земельну ділянку від 28 березня 2006 року належить 0,1025га для індивідуального житлового будинку та для ведення особистого господарства 0,4265га, а всього 0,53га.

Згідно ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 здійснила захват його землі в І розмірі 61 м2 колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16.04.2010 не вбачається, що розмір земельної ділянки ОСОБА_2 значно збільшився, а ОСОБА_1 - значно зменшився. З цього приводу розрахунок у висновку експертизи відсутній. ( а. с. 202).

Як вбачається з загального обміру земельних ділянок сторін то їх розмір відповідає розмірам земельних ділянок, які зазначені в Державних актах (а. с. 200).

Відповідно до ст. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не довів свої вимоги в частині порушення його прав власності на зазначену ділянку та користування нею, а саме порушенням межових знаків.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 відмовився від своїх вимог щодо усунення збудованих перешкод у користуванні земельною ділянкою, а саме -хліву.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 60, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ст. 314 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 грудня 2009 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий -

Судді -