Справа №22-ц-4258/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Смирнової Т.В.,

суддів – Гагіна М.В., Ільченко О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»,

третя особа ОСОБА_3,

про визнання наказу незаконним та скасування наказу, зобов’язання відповідача вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати його звільнення з посади директора філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» за ч. 1 ст. 41 КЗпП України незаконним, змінити формулювання причини звільнення, зобов’язати ВАТ КБ «Надра» змінити запис у його трудовій книжці від 29.01.2010 року із запису «Звільнення з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником, п. 1 ст. 41 КЗпП України» на запис «Звільнення з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України», змінити дату звільнення зазначену у трудовій книжці із 29.01.2010 року на дату прийняття судом рішення у справі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Уточнивши свої позовні вимоги просив змінити дату звільнення зазначену у трудовій книжці із 29.01.2010 року на 15.02.2010 року та стягнути середній заробіток за період з 30 січня 2010 року по 15 лютого 2010 року.

Рішенням суду від 05 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Визнано наказ № 43-п від 29.01.2010 року, виданий заступником тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра», про звільнення ОСОБА_2 з посади директора філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» за п. 1 ст. 41 КЗпП України незаконним та скасовано.

Змінено формулювання причин звільнення, що викладені у трудовій книжці ОСОБА_2 з формулювання «Звільнення з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником, п. 1 ст. 41 КЗпП України» на формулювання «Звільнення з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» та зобов’язано ВАТ КБ «Надра» змінити запис у трудовій книжці ОСОБА_2 від 29.10.2010 року із запису «Звільнення з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником, п. 1 ст. 41 КЗпП України» на запис «Звільнення з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».

Змінено дату звільнення ОСОБА_2 зазначену в його трудовій книжці із «29.01.2010р.» на дату «15.02.2010 р.» та зобов’язано ВАТ КБ «Надра» змінити дату звільнення, зазначену в трудовій книжці ОСОБА_2 із «29.01.2010р.» на дату «15.02.2010 р.».

Зобов’язано ВАТ КБ «Надра» виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за період з 30 січня 2010 року по 15 лютого 2010 року.

Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. ІТЗ.

В апеляційній скарзі Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» та приєднавшогося до апеляційної скарги представника третьої особи ОСОБА_3 з посиланням на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду та відмову у позові в повному обсязі.

Зазначається, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність підстав для відводу складу суду, рішення суду не містить розрахунку позовних вимог щодо заробітної плати, необґрунтовано судом не прийнято як доказ новий наказ № 43-п від 03.08.2010 року у якому конкретизовані допущені ОСОБА_2 порушення, крім того суд безпідставно вважав, що наказ про звільнення ОСОБА_2 виданий неповноважною особою.

Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що його звільнення проведено з порушенням трудового законодавства тому підлягає захисту порушене право.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з слідуючого.

ОСОБА_2 працював директором філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» з 03 жовтня 2006 року на підставі наказу від 03 жовтня 2006 року № 754 виданого Головою правління акціонерного комерційного банку «Надра» (а.с.8).

За наказом від 29 січня 2010 року № 43-п ОСОБА_2 звільнено з роботи з 29 січня 2010 року за одноразове грубе порушення трудових обов’язків відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України. Наказ виданий заступником тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_3

По справі встановлено, що згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» у ВАТ КБ «Надра» була введена тимчасова адміністрація та тимчасовим адміністратором було призначено ОСОБА_4.

Таким чином на час введення тимчасової адміністрації функції Голови правління банку щодо призначення та звільнення з посади керівників філії банку переходять до тимчасового адміністратора, тому наказ про звільнення ОСОБА_2 мав право видати лише тимчасовий адміністратор.

Всупереч цьому такий наказ видав заступник тимчасового адміністратора, тому суд дійшов вірного висновку, що звільнення проведено неповноважною особою та це є підставою для визнання наказу про звільнення незаконним, при цьому по справі також встановлено, що на час припинення трудового договору ОСОБА_2 тимчасовий адміністратор не був відсутній та виконував свої обов’язки.

Суд першої інстанції також обґрунтовано вважав, що при звільненні працівника за невиконання трудових обов’язків в наказі повинно бути зазначено, які конкретно недоліки в роботі допустив працівник.

Разом з тим, з тексту наказу вбачається, що він є неконкретним, в ньому не зазначено коли та яке конкретно грубе одноразове порушення трудових обов’язків допустив ОСОБА_2 і лише 03 серпня 2010 року у Наказі № 432-т, який видав тимчасовий адміністратор ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_4 наведено перелік упущень та порушень ОСОБА_2 трудових обов’язків за які його звільнено.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для відводу складу суду колегія суду з цим не може погодитись тому що заявлені підстави відводу не можна вважати такими, що підпадають під зазначені в абз. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України підстав для відводу суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо невірного вирішення спору в частині стягнення заробітної плати.

Так, позивач просив стягнути на свою користь заробітну плату за період з 30 січня 2010 року по 15 лютого 2010 року посилаючись на те, що в зазначений період часу він продовжував виконувати обов’язки директора філії ВАТ КБ «Надра», оскільки проходила процедура прийняття від нього фінансово-бухгалтерських документів, справ та матеріальних цінностей філії. Ці вимоги позивача дійсно підтверджуються наявними в справі доказами, зокрема, актами передачі-прийняття, зведеним актом прийому-передачі, чим підтверджуються заявлені ним вимоги.

Проте, суд першої інстанції замість того, щоб стягнути позивачеві заробітну плату за зазначений період часу зобов’язав відповідача виплатити невизначений середній заробіток за зазначений період з чим обґрунтовано не погодився апелянт.

За таких обставин рішення суду в частині вирішення спору щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід скасувати на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України та ухвалити по справі нове рішення виходячи з наступного.

Згідно з довідкою, виданою ВАТ КБ «Надра» позивач мав заробітну плату за повні відпрацьовані місяці жовтень і листопад 2009 року в загальній сумі 23591 грн. 87 коп., середньоденний заробіток складав 536 грн. 18 коп., та за одинадцять відпрацьованих днів його заробітна плата складає 5898 грн. При проведенні розрахунку береться до уваги, що в грудні місяці 2009 року ОСОБА_2 хворів.

Виходячи з наведеного, на користь позивача слід стягнути невиплачену заробітну плату 5898 грн. при виплаті якої будуть утримуватися необхідні відрахування.

Інші доводи апеляційної скарги висновків судового рішення не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2010 року у даній справі скасувати в частині вирішення спору щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та постановити в цій частині нове рішення яким позов задовольнити та стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 5898 грн. заробітної плати з послідуючим утриманням при виплаті необхідних обов’язкових відрахувань.

В іншому рішення суду залишити без зміни.

Рішення набрало законної сили з часу проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді